Ухвала КЦС ВС № 202/9335/25

УХВАЛА 03 червня 2026 року м. Київ справа № 202/9335/25 провадження № 61-7199ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Корольовим Дмитром Олександровичем, на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») матеріальну шкоду в розмірі 86 193,37 грн. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 січня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування у сумі 86 193 грн 37 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору. Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 та стягнуто з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційні скарги ПрАТ «СК «Євроінс Україна»та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 січня 2026року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року залишено без змін. 27 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Корольов Д. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). Зі змісту рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 26 січня 2026 року вбачається, що ціна позову в цій справі становить 86 193 грн 37 коп., що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених станом на 01 січня 2026 року (3 328 грн х 250 = 832 000,00 грн). Предметом касаційного перегляду є додаткове рішення та постанова апеляційного суду щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, у справі, яка є малозначною. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)). Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Корольовим Дмитром Олександровичем, на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська І. А. Воробйова В. М. Коротун