Постанова КГС ВС № 914/406/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Київ cправа № 914/406/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., за участі секретаря: Купрейчук С.П., за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 27.05.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 914/406/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -Галич-ІФ", ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/406/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ".

2. Суд ухвалою від 19.03.2025 відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Галич-ІФ"; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Спектр-Агро" до боржника у розмірі 1 897 415,58 грн, з яких: 1 528 454,33 грн заборгованості (четверта черга), 266 681,25 - пеня (яка не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство) (шоста черга); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича. 3. 25.04.2025 до суду від ГУ ДПС у Львівській області надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 733 086,10 грн, в т.ч. 6 056,00 грн судового збору.

4. Господарський суд Львівської області ухвалою від 01.10.2025 задовольнив частково заяву ГУ ДПС в Львівській області про визнання кредиторських вимог. Визнав грошові вимоги ГУ ДПС в Львівській області до ТОВ "Агро-Галич-ІФ" в розмірі 1 086 772,87 грн і в решті вимог на суму 13 644 515,20 грн відмовив.

5. Господарський суд Львівської області ухвалою від 01.10.2025 за результатами попереднього засідання включив до реєстру вимог кредиторів визнанні грошові вимоги ГУ ДПС в Львівській області до ТОВ "Агро-Галич-ІФ" у розмірі 1 086 772,87 грн., з яких: 570 041,70 грн - ЄСВ (2 черга), 494 088,05 грн - основний борг (3 черга), 16 587,12 грн - штрафні санкції, пеня (6 черга) та 6 056,00 грн - судовий збір (1 черга).

6. Суд першої інстанції встановив обґрунтованість грошових вимог до боржника у розмірі 1 086 772,87 грн. Водночас дійшов висновку про відмову у визнанні грошових вимог в іншій частині, з огляду на те, що повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, оскаржені боржником в судовому порядку. Відтак вказаний борг є неузгодженим, а подана заява у цій частині - передчасною. Короткий зміст оскаржуваної постанови

7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівської області задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 у справі №914/406/25 в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора Головного управління ДПС у Львівської області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" у розмірі 13 644 515,20 грн скасовано. Прийнято у цій частині нове рішення, яким грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівської області у розмірі 13 644 515,20 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" визнано. Змінено ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 у справі №914/406/25 за результатами попереднього засідання в частині грошових вимог кредитора Головного управління ДПС у Львівської області. Внесено до переліку визнаних кредиторів грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівської області до боржника у розмірі 13 644 515,20 грн.

8. Апеляційний господарський суд у наведеній постанові дійшов до висновку, що грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 48619/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 753 756,25 грн, № 48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 278 915,00 грн та № 48719/13-01-24-10 від 11.11.2024 на суму 611 843,95 грн є узгодженими у розумінні ПК України, оскільки боржником оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень здійснено поза межами встановленого п. 56.3 ст. 56 ПК України десятиденного строку, що не тягне правових наслідків у вигляді зупинення виконання грошового зобов`язання та визнання його неузгодженим. -Факт узгодження відповідних грошових зобов`язань, на думку суду другої інстанції, у поєднанні з їх несплатою у встановлений законом строк, свідчить про набуття ними статусу податкового боргу, який відповідно до приписів ПК України підлягає погашенню у порядку, визначеному законом, та може бути заявлений контролюючим органом як грошові вимоги у справі про банкрутство. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. До Верховного Суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №914/406/25, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №914/406/25 за результатом розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025. Справу в частині розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 у справі №914/406/25 направити на новий судовий розгляд до Західного апеляційного господарського суду. 9.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник, як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України. В обґрунтування вказаних підстав скаржник зазначає про: -неправильне застосування пунктів 56.3, 56.18 статті 56 ПК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №500/2276/24; - неправильне застосування статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 916/3743/19, від 02.06.2022 у справі №922/3062/20, від 14.06.2023 у справі №904/5743/20, від 13.09.2023 у справі №908/659/22. Зокрема, Верховний Суд звертає увагу на необхідність дослідження та перевірки доказів та обставин, якими контролюючий орган державної податкової служби обґрунтовує розмір заявлених кредиторських вимог до боржника, а також заперечень боржника щодо таких вимог. - порушення норм процесуального права, зокрема вимог ст.ст. 74, 86, 120, 227, 236-238, 269 282 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для повного та об`єктивного вирішення питання про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог та підтвердження їх належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції не досліджував подані податковим органом документи на підтвердження заявленого розміру грошових, а також подані боржником заперечення та документи. Суд прийняв рішення про визнання кредиторських вимог без оцінки доказів на підтвердження дійсності заявлених вимог. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та клопотання

10. ГУ ДПС у Львівській області подало відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Провадження у Верховному Суді

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/406/25 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №914/406/25 та призначео до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича у справі №914/406/25 на 27 травня 2026 року о 12:40 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора ГУ ДПС у Львівськіи? області до ТОВ "Агро-Галич-ІФ" в частині суми 13 644 515,20 грн, а також правомірність включення таких кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.

16. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

17. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

18. Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

19. Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

20. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

21. З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

22. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

23. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

24. Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

25. Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

26. Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

27. Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

28. За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

29. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

30. Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

31. Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

32. З урахуванням викладеного, до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

33. Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

34. Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14 червня 2023 року у справі № 904/5743/20 викладено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

35. При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують кредиторські вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21).

36. Виходячи з наведеного, слід зазначити, що питання необхідного обсягу правового аналізу грошових вимог кредитора та достатності доказів на їх підтвердження має вирішуватися господарським судом з урахуванням сукупності обставин конкретної справи, зокрема правової природи зобов`язання, юридичних фактів з якими пов`язується його дійсність та обґрунтованість, позиції боржника та розпорядника його майна, наявності та обґрунтованості заперечень інших кредиторів.

37. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

38. Отже, у цій справі перевірці поданого кредитором розрахунку грошових вимог, мали передувати встановлення судами попередніх інстанцій правової природи і складових податкового боргу, підстав виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (зобов`язань).

39. Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

40. Процесуальні норми, у тому числі, щодо доказів і доказування (глава 5 "Докази та доказування" ГПК України), є універсальними під час розгляду господарських справ, водночас у кожній конкретній справі подаються (стаття 80 ГПК України), досліджуються (стаття 210 ГПК України) та оцінюються (стаття 86 ГПК України) докази щодо їх належності (стаття 76 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України) з урахуванням предмету та підстав позову, аргументів і доводів сторін.

41. У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

42. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Судами у цій справі встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Агро-Галич-ІФ" за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. Інші види: 10.11. Виробництво м`яса; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості та інші. -На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 04.09.2024 №4705-ПП та направлень від 17.09.2024 № 10129, 10130, № 10131, № 10132, № 10133 головними державними інспекторами ГУ ДПС у Львівській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Агро-Галич-ІФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2017 до 31.03.2024, за результатами якої складений акт перевірки від 14.10.2024 № 43257/13-01-07-11/41838260 . -Перевіркою встановлені порушення, зокрема: - п. 44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ "Агро-Галич-ІФ" податку на прибуток на загальну суму 5 403 005 грн, у тому числі за 1 квартал 2022 року на суму 108 693 грн, 2 квартал 2022 року на суму 196 460 грн, 3 квартал 2022 року на суму 425 054 грн, 4 квартал 2022 року на суму 536 908 грн, 1 квартал 2023 року на суму 79 300 грн, 2 квартал 2023 року на суму 38 260 грн, 3 квартал 2023 року на суму 9544 грн, 4 квартал 2023 року на суму 2531 576 грн, 1 квартал 2024 року на суму 1 477 212 грн; - п. 198.5 "г" ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ "Агро-Галич-ІФ" податку на додану вартість на загальну суму 5 023 132 грн, у тому числі за: квітень 2022 року 19 117 грн, травень 2022 року 28 962 грн, червень 2022 року 23 155 грн, липень 2022 року 144 840 грн, серпень 2022 року 73 229 грн, вересень 2022 року 29 552 грн, жовтень 2022 року 85 933 грн, листопад 2022 року 47 479 грн, грудень 2022 року 77 236 грн, січень 2023 року 4 932 грн, лютий 2023 року 11 808 грн, квітень 2023 року 12 021 грн, липень 2023 року 15 219 грн, серпень 2023 року - 9 650 грн, вересень 2023 року 10 283 грн, листопад 2023 року 442 753 грн, грудень 2023 року 2 370 109 грн, січень 2024 року 8 339 грн, лютий 2024 року - 444 266 грн, березень 2024 року 1 164 249 грн; - пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ч. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ "Агро-Галич-ІФ" не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 449 059,79 грн за період з квітня 2022 по березень 2024 року та несвоєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб у сумі 182 557,30 грн, у тому числі за 2022- 2023 роки; - пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176, пп. 1.5 пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ТОВ "Агро-Галич-ІФ" не перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 37787,57 грн за період з квітня 2022 по березень 2024 року та несвоєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб в сумі 15417,61 грн, у тому числі за 2022- 2023 роки. На підставі акту перевірки № 43257 контролюючий орган 11.11.2024 прийняв податкові повідомлення-рішення: № 48600/13-01-07-11, № 48619/13-01-07-11, № 48625/13-01-07-11, №48624/13-01-07-11, № 48719/13-01-24-10, № 48721/13-01-24-10, № 48722/13-01-20-10, №48723/13-01-24-10, № 48725/13-01-24-10. Згідно довідки від 02.04.2025 № 3843/5/13-01-13-02 у боржника наявні оскаржувані суми податкових зобов`язань у розмірі 13 644 515,20 грн., а саме по: 1) податку на прибуток приватних підприємств: податкове повідомлення-рішення №48619/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 753 756,25 грн (в т.ч.: 5 403 005,00 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 1 350 751,25 грн - штрафні санкції,); 2) податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): податкове повідомлення-рішення №48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 278 915,00 грн (в т.ч.: 5 023 132,00 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 1 255 783,00 грн - штрафні санкції,); 3) податку на доходи фізичних осіб: податкове повідомлення-рішення №48719/13-01-24-10 від 11.11.2024 на суму 611 843,95 грн (в т.ч.: 449 059,79 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 112 264,94 грн - штрафні санкції, 50 519,22 грн - пеня);

44. Відмовляючи у визнанні грошових вимог у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими, оскільки такі оскаржені в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду (справа №380/722/25). Предметом оскарження є повідомлення-рішення № 48619/13-01-07-11 від 11.11.2024; №48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 та № 48719/13-01-07-11 від 11.11.2024.

45. Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові із висновками суду першої інстанції не погодився та єдиною підставою для визнання грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області Західний апеляційний господарський суд зазначив, що грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 48619/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 753 756,25 грн, № 48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 278 915,00 грн та № 48719/13-01-24-10 від 11.11.2024 на суму 611 843,95 грн є узгодженими у розумінні ПК України, оскільки боржником оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень здійснено поза межами встановленого п. 56.3 ст. 56 ПК України десятиденного строку, що не тягне правових наслідків у вигляді зупинення виконання грошового зобов`язання та визнання його неузгодженим.

46. В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень: 1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

47. Апеляційний господарський суд залишив поза увагою те, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

48. Як встановлено під час розгляду справи, ТОВ "Агро-Галич-ІФ" звернулося до суду із позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень в межах передбаченого Законодавством України процесуального строку звернення з адміністративним позовом, відтак після відкриття судового провадження у справі №380/722/25 в силу вимог статті 56.18 ПК України нараховане грошове зобов`язання за оскаржуваними податковими рішеннями вважається неузгодженими до набрання законної сили рішенням у справі.

49. Отже, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що у постанові апеляційного суду відсутнє дослідження та аналіз заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області та заперечень боржника ТОВ "Агро-Галич-ІФ" щодо розміру та підстав заявлених вимог, а також поданих до суду первинних бухгалтерських документів та матеріалів податкової перевірки, всупереч висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14 червня 2023 року у справі № 904/5743/20 про обов`язок суду розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

50. Оскільки, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 86 ГПК України, при розгляді кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області, отже, доводи касаційної скарги в цій частині знайшли підтвердження, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

51. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

52. Водночас, довід скаржника про те, що Західний апеляційний господарський суд з метою дотримання принципу юридичної визначеності був зобов`язаний зупинити апеляційне провадження до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/722/25, Суд вважає безпідставним з огляду на те, що провадження у справі про банкрутство відповідно до ч. 17 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає зупиненню.

53. Інші доводи касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції не розглядаються. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

55. За змістом частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду другої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. Розподіл судових витрат

57. З огляду на те, що справа підлягає передачі на новий розгляд до апеляційного господарського суду, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ: 1.Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" арбітражного керуючого Онушканича Ярослава Васильовича задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №914/406/25 скасувати.

3. Справу №914/406/25 направити на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.І. Картере К.М. Огороднік