Ухвала КГС ВС № 916/2744/23

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/2744/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 (колегія суддів: Богатир К. В., Поліщук Л. В., Таран С. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Херсонський ливарний завод" до Акціонерного товариство "Херсонобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Херсонський ливарний завод" (далі - ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод") звернулося з позовом до Акціонерного товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго") про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. 26.02.2024 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у позові. 19.03.2026 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання відсутнім права вимоги АТ "Херсонобленерго" до ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод" про стягнення заборгованості за надані послуги у період з 16.04.2022 по 11.11.2022. Прийняв у цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. 25.05.2026 АТ "Херсонобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Крім того, заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина друга статті 288 ГПК України). Відповідно до приписів частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що оскаржувана постанова була доставлена до електронного кабінету скаржника 31.03.2026 о 17:24. Як зазначалося раніше, Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову 19.03.2026 та склав її повний текст 30.03.2026, тому останній день для оскарження цієї постанови з урахуванням ст. 116 ГПК України припав на 20.04.2026, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 25.05.2026 (дата формування документа в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском визначеного статтею 288 ГПК України строку оскарження. Скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження. Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13). Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17). Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України). На обґрунтування клопотання щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що строк на подання касаційної скарги пропущено з поважних причин. Оскільки на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення існувала правова невизначеність та відсутність сталої практики Верховного Суду щодо застосування норм права у справах цієї категорії. Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на зміну судової практики, так як саме по собі формулювання нових правових висновків Верховного Суду не свідчить про існування перешкод для своєчасного подання касаційної скарги, тобто не зупиняє перебігу процесуальних строків звернення до суду та не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що участь у судовому процесі передбачає обов`язок сторони забезпечити належну організацію представництва, здійснювати контроль за перебігом справи, добросовісно реалізовувати процесуальні права. Отже, можливість подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у встановлений ГПК України строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників. Наведені обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв`язку з чим скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Таким чином, касаційна скарга АТ "Херсонобленерго" підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Л. І. Рогач Суддя Г. М. Мачульський