Ухвала КГС ВС № 924/1042/25

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ Справа № 924/1042/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності 31» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року (суддя Крамар С.І.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року (колегія у складі суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді: Крейбух О.Г., Миханюк М.В.) у справі №924/1042/25 за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунального об`єднання» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності 31» про стягнення 155 149 грн, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року у справі №924/1042/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року, позов Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунального об`єднання» (далі - Комунальне підприємство) про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності 31» (далі - ОСББ «Незалежності 31») 155 149 грн задоволений: стягнуто з відповідача на користь позивача 155 149 грн заборгованості з оплати вартості послуг з поводження з побутовими відходами і 3 028,00 грн судового збору. 19 травня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСББ «Незалежності 31», в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі № 924/1042/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача у справі. В системі «Електронний суд» документ сформований 18 травня 2026 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М. 19 травня 2026 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ «Незалежності 31» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі №924/1042/25, з посиланням на те, що останнім днем для подання касаційної скарги, згідно із вимогами статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є 17 травня 2026 року, тоді як скаржник подав її 18 травня 2026 року, тобто з пропуском передбаченого строку. Верховний Суд зазначає про помилковість такого твердження Комунального підприємства, оскільки 17 травня 2026 року - це неділя, тобто вихідний день, тоді як відповідно до частини четвертої статті 116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. 20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від ОСББ «Незалежності 31» надійшли доповнення до касаційної скарги. Документ сформований в системі «Електронний суд» 19 травня 2026 року. 20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від Комунального підприємства вдруге надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі №924/1042/25, в якій заявник також зазначив, що справа є малозначною, а ОСББ «Незалежності 31» не наводить належного обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, передбачені частиною третьою статті 287 ГПК України. Дослідивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням доповнення до неї, а також заперечення проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №924/1042/25 з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Приписами пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року установлено у розмірі 3 028,00 грн. Предметом позову у справі №924/1042/25 є стягнення 155 149 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), а тому справа є малозначною у розумінні статті 12 ГПК України. Разом із тим підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку. Скаржник у касаційній скарзі посилається на значний суспільний інтерес до цієї справи та її фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. В обґрунтування цих підстав, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що: - у ОСББ «Незалежності 31» знаходиться близько 300 співвласників (точна кількість постійно змінюється через відчуження та спадкування квартир та нежитлових приміщень), частина з яких підтвердила значний суспільний інтерес для них своїм власноручним підписом у зверненні співвласників ОСББ «Незалежності 31» про те, що справа №924/1042/25 для них має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес адресованому усім компетентним органам та усіх кого це може стосуватися (який додано до касаційної скарги), який обґрунтовується тим, що від рішення, яке буде прийнято Верховним Судом, залежить чи відбудеться стягнення з усіх учасників ОСББ «Незалежності 31» суми 155 149,00 грн за послуги, які не надавалися, що є порушенням принципу справедливості та що створює критичний дефіцит бюджету ОСББ «Незалежності 31» і призведе до неможливості виконання робіт з утримання і ремонту будинку, технічного обслуговування і ремонту мереж водопостачання/водовідведення, опалення, електромережі згідно з Планом розвитку 2026 року в межах затвердженого кошторису; - касаційна скарга в цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики для з`ясування питання: «Чи можна стягувати кошти за фактично ненадані комунальні послуги на підставі договору, що не був укладений сторонами у відповідності до частини другої статті 180 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та частини першої статті 642 ЦК України?» Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що, оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення у малозначних справах скаржник має не лише послатися на підпункти пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а й навести належне обґрунтування цих підстав. Так, питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики та про яке йдеться у підпункті «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний критерій ілюструє той факт, що виключна правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Саме лиш посилання на те, що справа №924/1042/25 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики без посилання на справи з різною правовою практикою у правовідносинах подібних до правовідносин у цій справі не доводить ні кількісного, ні якісного елементів на підтвердження існування наявності правової проблеми. Отже, скаржник не навів належного обґрунтування наявності підстави для відкриття касаційного провадження в частині оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі №924/1042/25, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Вказані твердження, щодо необхідності відкриття касаційного провадження на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України Суд також відхиляє, виходячи за такого. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес», зокрема слід розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника, то в цьому випадку оцінку такої «винятковості» суд може зробити виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Доводи скаржника, що подана ним касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, зокрема для учасників ОСББ, не доведені достатніми доказами та не є переконливими обґрунтуваннями щодо цих правовідносин, а зводяться лише до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду цієї справи та до власного викладення обставин справи стороною у справі щодо переоцінки доказів, які були здійсненні судами, що в силу приписів статті 300 ГПК України не входить в повноваження суду касаційної інстанції. Таким чином, подана касаційна скарга в частині оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі №924/1042/25 не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як «суду права», цю категорію справ. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ «Незалежності 31» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі №924/1042/25, оскільки ці судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 255, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності 31» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2026 року у справі №924/1042/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Л. Власов Судді І. В. Булгакова Т. М. Малашенкова