Постанова 4873 № 910/12394/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" травня 2026 р. Справа№ 910/12394/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. За участю представників учасників справи: Полікарпов А.О. від Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) - за ордером серії АІ №2087289 від 01.12.25; Тюріна Л.А. відповідно до витягу з ЄДРПОУ - від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України; Поліщук Н.В. від ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» - відповідно до виписки з ЄДРПОУ; Мамуня О.С. від Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) - за ордером серії АА №1669939 від 23.01.26. Розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2025) за позовом Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) до 1) Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 2) Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) 3) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2025) позов задоволено повністю; визнано недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ»; зобов`язано Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем належними та вірогідними доказами доведено, що у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2013 № 1123, не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 3, 4, 14, 17, 18 формули винаходу за патентом України № 77306 «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ», або ознаку, еквівалентну їй, а також, що лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, не є об`єктом винаходу за патентом України № 77306 «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ». Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23; прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. про визнання недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та зобов`язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ. Також не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до протоколів передачі судової справи апеляційні скарги у справі № 910/12394/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2025 у справі № 910/12394/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12394/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційних скарг до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. 08.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12394/23. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі № 910/12394/23 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12394/23, об`єднано апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційних скарг Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України призначено на 04.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/12394/23 оголошено перерву у справі № 910/12394/23 до 15.04.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 910/12394/23 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/12394/23 в закритому судовому засіданні; оголошено перерву у справі № 910/12394/23 до 27.05.2026. 27.05.2026 у судове засідання з`явилися представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) і Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL). В судовому засіданні головуючий суддя поставив на обговорення клопотання Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) про розгляд клопотання про приєднання рішення № 3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10 грудня 2025 року. Представники Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL), Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» клопотання підтримали та просили його задовольнити. Представник Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) заперечував щодо клопотання приєднання рішення № 3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10 грудня 2025 року. Колегія суддів, розглянувши клопотання Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) про приєднання рішення № 3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10 грудня 2025 року, заслухавши думку учасників апеляційного провадження, прийшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та долучила до матеріалів справи рішення № 3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 10 грудня 2025 року. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) є власником патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", який був виданий на підставі заявки № 20041210415 від 15.05.2003. Патент України № 77306 було видано в Україні за результатами розгляду міжнародної заявки РСТ/US03/15591, що ввійшла в національну фазу в Україні. Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) звернулось до Мінекономіки з клопотанням № 13649 стосовно продовження строку дії вказаного патенту на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ". До вказаного клопотання були додані: нотаріально засвідчені копії реєстраційних посвідчень лікарського засобу ФОРКСІГА в Україні № UA/13302/01/02 (таблетки по 10 мг). Зазначено, що активним фармацевтичним інгредієнтом (АФІ) лікарського засобу ФОРКСІГА є дапагліфлозин; Інструкція до медичного застосування лікарського препарату ФОРКСІГА; довіреність власника патенту від 25.09.2019. У свою чергу, Мінекономіки листом № 2312-03/277771-08 від 29.04.2020 було направлено Укрпатенту документи, пов`язані з питанням продовження строку дії патенту № 77306 на винахід, та запитано Укрпатент інформацію: чи є речовина (и), що захищена (і) патентом України на винахід № 77306, використаною(ми) в лікарському засобі ФОРКСІГА: - таблетки, вкриті плівкою оболонкою, по 5 мг; діюча речовина(и): 1 таблетка містить: 6, 15 дапагліфлозину пропандіолу моногідрату у перерахуванні на дапагліфлозин 5 мг; - таблетки, вкриті плівкою оболонкою, по 10 мг; діюча речовина(и): 1 таблетка містить: 612, 30 дапагліфлозину пропандіолу моногідрату у перерахуванні на дапагліфлозин 10 мг. За результатами розгляду вказаних документів, Укрпатент листом від 08.05.2020 № Вих-6273/2020 було проінформовано Мінекономіки, що речовина, яка захищена патентом України № 77306 на винахід не може вважатись використаною в препараті ФОРКСІГА. Мінекономіки листом від 13.05.2020 відповідачу-2 було запропоновано надати додаткові документи для прийняття рішення стосовно продовження строку дії патенту № 77306 на винахід. Після отримання від відповідача-2 додаткової інформації та документів для продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід, листом від 24.07.2020 Мінекономіки повторно направило дану інформацію до Укрпатенту. За результатами розгляду патенту України № 77306, реєстраційних посвідчень на лікарський засіб № UA/13302/01/02, № UA/13302/01/01, Інструкції для медичного застосування лікарського засобу ФОРКСІГА, Укрпатентом було надано висновок, що об`єктом винаходу за належним пунктом 1 патенту № 77306 є сполука дапагліфлозину. Також було зазначено, що діючою речовиною лікарського засобу ФОРКСІГА, згідно з наданою Інструкцією для медичного застосування та речовиною захищеною патентом № 77306, є сполука дапагліфлозину. Отже, речовина, яка захищена патентом України № 77306 на винахід може вважатись використаною в препараті ФОРКСІГА. 04.08.2020 Мінекономіки було прийнято рішення про продовження Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" до 15.05.2028, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів України на винаходи, яке листом № 2312-03/48283-08 від 04.08.2020 направлено до Укрпатенту для здійснення заходів, визначених п. 3.3 Інструкції. Вказані відомості були опубліковані в офіційному бюлетні «Промислова власність» № 17 від 10.09.2020. Надалі Фармацевтичний завод "Польфарма" С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) (далі - ФЗ "Польфарма" С.А., позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства економіки України (яке змінило своє найменування на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки, відповідач-1), Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) (далі - Астразенека АБ, відповідач-2) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - УКРНОІВІ, відповідач-3), у якому просив суд: - визнати недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; - зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ. Звертаючись з даним позовом, позивач зазначав, що усі ознаки формули винаходу за патентом № 77306 не використані в лікарському засобі ФОРКСІГА, а тому цей лікарський засіб не є об`єктом винаходу за патентом № 77306. Відтак, рішення Мінекономіки від 04.08.2020 про продовження строку дії патенту є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним. Суд першої інстанції, розглянувши даний позов, прийшов до висновку, що позивачем належними та вірогідними доказами доведено, що Мінекономіки не мало права на продовження строку дії вказаного патенту, оскільки усі ознаки формули винаходу за патентом № 77306 не використані в лікарському засобі ФОРКСІГА. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення ЦК України та інші закони. Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи. Відповідно до ч. 1 ст. 421 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору. Майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ч. 1 ст. 424 ЦК України). Згідно ч.ч. 1-2 ст. 425 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології. Відповідно до частини 1-2 ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель). Статтею 464 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: - право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; - виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Відповідно до приписів ст. 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» передбачено, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Статтею 9 Закону України «Про лікарські засоби» передбачено, що лікарський засіб може застосовуватись в Україні протягом п`яти років з дня його державної реєстрації. За бажанням особи, яка подала заяву про державну реєстрацію лікарського засобу, термін, протягом якого він дозволяється до застосування на території України, за рішенням реєструючого органу може бути скорочено. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (станом на дату видачі патенту) строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у даному випадку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Вказаний порядок подання клопотання визначений Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 № 298 (далі - Інструкція). Згідно з п. 1.2, 1.4, 2.2, 2.3 Інструкції строк дії патенту на винахід, об`єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу (далі - патент), може бути продовжено на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки на винахід та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За дорученням власника патенту клопотання може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Якщо власником патенту є юридична особа, то клопотання підписує особа, яка має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує клопотання, особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою. До клопотання додаються: - завірена копія документа, що надає дозвіл на використання засобу, виданого компетентним органом (копія реєстраційного посвідчення тощо); - довіреність, оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо клопотання за дорученням власника патенту подає представник у справах інтелектуальної власності або інша довірена особа. Тобто, для продовження строку дії патенту має бути дотримано наступні умови, зокрема, строк дії патенту може бути продовжений тільки якщо об`єктом винаходу за таким патентом є засіб, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, а також до клопотання про продовження строку дії патенту повинна бути додана завірена копія документа, що надає дозвіл на використання засобу, виданого компетентним органом. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач є фармацевтичною компанією, діяльність якої полягає у розробці, виготовленні і продажу фармацевтичних препаратів. Позивач у березні 2023 став власником реєстраційних посвідчень на лікарські засоби з діючою речовиною дапагліфлозин в кількох інших країнах європейського регіону, зокрема, в Литві та Латвії (копії відповідних реєстраційних посвідчень із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову наявні у матеріалах справи). В ході оцінки позивачем можливості виведення на ринок України власного генеричного лікарського засобу із використанням сполуки дапагліфлозин, позивачу стало відомо про чинність майнових прав АстраЗенека на Винахід за Патентом, яким охороняється вказана сполука. Дослідивши матеріали про продовження строку дії Патенту, позивач виявив, що строк правової охорони Винаходу за Патентом було продовжено на підставі Рішення Мінекономіки. Таким чином, маючи на меті захист свого охоронюваного законом інтересу, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання Рішення Мінекономіки недійсним. Як зазначено судом вище, оскаржуваним рішенням Мінекономіки від 04.08.2020 Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) було продовжено строк дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" до 15.05.2028. Колегія суддів зазначає, що сторони у справі надали свої висновки: - висновок № 38-ОВМ/18 від 05.10.2023, складений судовим експертом Оцалюком В.М., у якому судовий експерт дійшов висновку, що у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, не використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", або ознаку, еквівалентну їй; лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, не є об`єктом винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; - висновок експерта № 164-01 від 18.10.2023, складений судовим експертом Петренком С.А., у якому судовий експерт дійшов висновку, що у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 3, 4, 14, 17, 18 формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", або ознаку еквіваленту їй; лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ № 1123 від 23.12.2013, не є об`єктом винаходу за патентом № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ". - висновок експертів № 17/1/24 від 29.04.2024, складений судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції Чабанець Т.М. та Фоєю О.А., у якому судові експерти дійшли наступних висновків: у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, є об`єктом винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; незалежні пункти формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" об`єднані єдиним винахідницьким задумом; - висновок експерта № 02/24 від 15.04.2024, складений експертом Томачинською Л.А., у якому судовий експерт дійшов наступних висновків: кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", або ознака, еквівалентна їй, є використаною у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ № 1123 від 23.12.2013; лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 1123, є об`єктом винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; незалежні пункти 3, 4, 14 і 17 формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" є такими, що грунтуються на незалежному пункті 1 формули винаходу; незалежні пункти формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" об`єднані єдиним винахідницьким задумом; - висновок експерта № 1686-Е від 26.08.2024, складений судовим експертом Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Струком І.О., у якому судовий експерт дійшов наступних висновків: у лікарському засобі ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 123, використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"; лікарський засіб ФОРКСІГА за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом МОЗ від 23.12.2013 № 123, є об`єктом винаходу за патентом України "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" за усіма пунктами; незалежні, пункти 3, 4, 14 і 17 формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" є такими, що гуртуються на незалежному пункті 1 формули винаходу; незалежні пункти 1, 3, 4, 14, 17 та 18 формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» пов`язані єдиним винахідницьким задумом. Для усунення протиріч під час оцінки наявних у висновках експертів доказів протилежного змісту, суд першої інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 призначив судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено ДП "Центр судової експертизи та експертних досліджень". На вирішення експерта судом будо поставлено наступні питання: - Чи використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", або ознаку еквівалентну їй у лікарському засобі "ФОРКСІГА" за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2013 року № 1123? - Чи є лікарський засіб "ФОРКСІГА" за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2013 року № 1123, об`єктом винаходу за патентом України № 77306 "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ"? За результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності був складений висновок № 010-СІВ/24 від 16.05.2025 (судовий експерт Стародубов І.В. та фахівець у галузі хімії Привалко Е.), відповідно до якого було встановлено: - у лікарському засобі "ФОРКСІГА" за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2013 № 1123, не використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1, 3, 4, 14, 17, 18 формули винаходу за патентом України № 77306 «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", або ознаку, еквівалентну їй; - лікарський засіб "ФОРКСІГА" за реєстраційними посвідченнями № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.12.2013 року № 1123, не є об`єктом винаходу за патентом України № 77306 «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ". Дослідивши висновок судової експертизи та інші наявні у справі докази, суд першої інстанції законно і обґрунтовано встановив, що лікарський засіб ФОРКСІГА не є об`єктом винаходу за Патентом. Відтак, рішення Мінекономіки від 04.08.2020 про продовження строку дії Патенту було прийняте з порушенням закону та Інструкції. Не погоджуючись з даним висновком суду першої інстанції, відповідачі в своїх апеляційних скаргах посилалися не те, що діючою речовиною лікарського засобу "ФОРКСІГА" нібито є дапагліфлозин, а не дапагліфлозину пропандіолу моногідрат, оскільки так зазначено в "Інструкції для медичного застосування" цього препарату; у лікарському засобі "ФОРКСІГА" нібито використані охоронювані Винаходом способи лікування, оскільки в "Інструкції для медичного застосування" цього препарату зазначені "Спосіб застосування та дози"; у лікарському засобі "ФОРКСІГА" нібито використані проміжні сполуки за п. 18 формули Винаходу. Однак, в матеріалах даної справи наявний цілий ряд доказів, які повністю спростовують кожне з наведених тверджень. Так, в самих реєстраційних посвідченнях №№ UA/13302/01/01, UA/13302/01/02 на лікарський засіб "ФОРКСІГА" Міністерство охорони здоров`я України засвідчило, що діючою речовиною цього препарату є дапагліфлозину пропандіолу моногідрат. Однак відповідачі ігнорують цей доказ та посилаються на "Інструкцію для медичного застосування" препарату. Слід окремо зазначити, що цей аргумент фактично є основою його правової позиції у цій справі, а також покладений в обґрунтування усіх поданих АстраЗенекою висновків експертів. Логіка, за якою відповідач-2 посилається на "Інструкцію для медичного застосування", описана ним у п.п. 268-272 апеляційної скарги: Дефініція "лікарський/фармацевтичний препарат" розкривається як продукт фармацевтичної діяльності, що має певний склад, певну лікарську форму, упаковку, термін придатності. Невід`ємною частиною препарату … є супровідна документація". Але запропонована відповідачем-2 "дефініція" лікарського засобу суперечить визначенню лікарського засобу, закріпленому у ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби", згідно з яким "лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин)". Тобто, зміст всієї правової позиції АстраЗенека полягає лише в тому, що відповідач-2: не погоджується із визначенням лікарського засобу, закріпленим у Законі України "Про лікарські засоби"; посилається на "Інструкцію для медичного застосування" як частину "супровідної документації", яка нібито є "невід`ємною частиною препарату". Так, наприклад, у п. 273 апеляційної скарги АстраЗенека безпідставно заявляє: "розглядати лікарський засіб виключно як суміш речовин (композицію) є некоректним та таким, що не відповідає реальному комплексу його характеристик". Втім, Закон України "Про лікарські засоби" закріплює саме таку характеристику лікарського засобу ("речовина або комбінація речовин"). Колегія суддів зауважує, що відповідно до реєстраційних посвідчень №№ UA/13302/01/01, UA/13302/01/02 та Висновку Судової експертизи лікарський засіб "ФОРКСІГА" складається з: діючої речовини: дапагліфлозину пропандіолу моногідрат; допоміжних речовин: целюлоза мікрокрісталічна; лактоза безводна, кросповідон, кремнію діоксид, магнію стеарат, опадрай ІI жовтий. Згідно з Висновком Судової експертизи, в ході якої були досліджені Винахід за Патентом та лікарський засіб "ФОРКСІГА", вказаний препарат не є об`єктом Винаходу за Патентом. Крім того, навіть Відповідач-2 у п. 112 своїх письмових пояснень від 26.06.2025 р. (містяться в матеріалах даної справи) прямо зазначав: "кристалічна структура дапагліфлозин пропандіолу моногідрат виявилася сприятливою для використання його для лікування цукрового діабету, і лікарський засіб "ФОРКСІГА" використовує ці покращені властивості". Щодо доводів апеляційних скарг про використання у лікарському засобі "ФОКРСІГА" охоронюваних Патентом способів лікування, колегія суддів зазначає таке. Так, лікарський засіб "ФОРКСІГА" є продуктом, а саме "комбінацією речовин (одного активного фармацевтичного інгредієнту та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей" (абз. 3 ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби"). Однак незалежними п.п. 14, 17 формули Винаходу за Патентом охороняються способи лікування та профілактики цукрового діабету. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" "продукт (речовина)" та "процес (спосіб)" є різними охоронюваними об`єктами. Зазначена обставина не тільки прямо випливає із законодавства, а й підтверджується Висновком Судової експертизи із посиланням на зареєстровану в Міністерстві юстиції України Методику проведення судової експертизи, пов`язаної з винаходами та корисними моделями (удосконалена), 07.03.2024 р. № 13.3.02 (надалі також - "Методика"). Так, згідно з Методикою: ознаками речовини є: індивідуальна хімічна сполука, композиція або продукт ядерного перетворення (схема на стор. 34 Методики); ознаками способу є: наявність дії або сукупності дій (схема та пояснення до неї на стор. 31 Методики). Відповідно до стор. 31 Методики: "процесу притаманні лише його ознаки. При характеристиці процесу не можна використовувати ознаки інших видів об`єктів винаходів". Таким чином, у продукті (лікарському засобі "ФОРКСІГА") не можуть бути використані ознаки процесів (способів лікування) за п.п. 14, 17 формули Винаходу за Патентом. Також не знайшли підтвердження і доводи про використання у лікарському засобі "ФОРКСІГА" проміжних сполук за п. 18 формули винаходу. Згідно з реєстраційними посвідченнями на лікарський засіб "ФОРКСІГА" №№ UA/13302/01/01, UA/13302/01/02 цей препарат складається з: діючої речовини: дапагліфлозину пропандіолу моногідрат; допоміжних речовин: целюлоза мікрокрісталічна; лактоза безводна, кросповідон, кремнію діоксид, магнію стеарат, опадрай ІI жовтий. Отже, у складі лікарського засобу "ФОРКСІГА" (кінцевого продукту) немає і не може бути жодної з проміжних сполук, які тимчасово з`являються при синтезі іншої речовини, що має іншу будову та інші властивості, що підтверджується, зокрема, Висновком Судової експертизи. З урахуванням наведеного, доводи апеляційних скарг є безпідставними, а суд першої інстанції законно і обґрунтовано встановив, що Рішення Мінекономіки підлягає визнанню недійсним, оскільки лікарський засіб "ФОРКСІГА" не є об`єктом винаходу за Патентом. Окремо колегія суддів зазначає, що рішенням № 3 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (надалі також - "ЦЕКК") при Міністерстві юстиції України від 10.12.2025 (надалі також - "Рішення") притягнуто судового експерта Стародубова Ігоря Вадимовича до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді попередження, зазначене рішення протокольною ухвалою було долучено до матеріалів справи. Як випливає з Рішення ЦЕКК, представник відповідача-2 звернувся до ЦЕКК зі скаргою на експерта щодо складеного ним Висновку. У своїй скарзі представник відповідача-2 стверджував про наявність підстав для відводу експерта, неправильність висновку, "вибірковість дослідження" та інших зауважень. Розглянувши скаргу представника відповідача-2, ЦЕКК встановив, що: експерт провів Судову експертизу у строк, який перевищує 90 днів; у Висновку прямо не описаний "розподіл дослідницьких дій між судовим експертом та залученим фахівцем, не визначено, які саме дослідження виконувалися кожною з осіб, а також не наведено окремих мотивованих результатів таких досліджень"; Аналіз Експертом висновків інших наявних у матеріалах справи висновків експертів не стосувався безпосереднього дослідження об`єкта експертизи. Тобто, Рішенням ЦЕКК не встановлено неправильності висновку по суті, а зауваження ЦЕКК стосуються виключно редакційних стандартів оформлення Висновку та строку проведення експертизи. Факт проведення експертизи понад встановлений Інструкцією строк не вплинув на правильність вирішення даної справи. Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 23.07.2024 р. у справі № 369/3412/17: "посилання в касаційній скарзі на те, що висновок експерта був складений з порушенням пункту 1.13 Інструкції, згідно з яким строк проведення експертизи … не повинен перевищувати 90 календарних днів, не впливає на правильність вирішення судами заявленого спору по суті". Таким чином, факт проведення судової експертизи понад встановлений законом строк не вплинув на правильність оскаржуваного рішення і не є підставою для його скасування. Роз`яснення Експертом причин розбіжностей між наявними у справі висновками експертів не спростовує правильності Висновку та оскаржуваного рішення. Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 судова експертиза у цій справі була призначена, зокрема, "з огляду на наявність у матеріалах справи висновків судових експертів, які є взаємосуперечливими". Хоч Інструкцією прямо не передбачений обов`язок експерта роз`яснювати причини взаємосуперечливості наданих на дослідження матеріалів, однак в даній справі потреба суду з`ясувати ці причини була юридичною підставою для призначення судової експертизи. Експерт, керуючись ухвалою, роз`яснив у своєму Висновку причини взаємосуперечливості наданих йому інших висновків експертів з того самого питання. Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.03.2023 р. у справі № 400/4409/21: "основними правилами (підходами) до відмежування формалізму від надмірного формалізму є: 1) суть, за загальним правилом, переважає над формою; 4) процедура вторинна якщо рішення суб`єкта владних повноважень: відповідає визначеним законом завдання (функціям) такого суб`єкта; має легітимну ціль; законодавство не містить імперативних заборон або наслідків недотримання таких процедур; 8) дотримання формальних процедур вимагає законодавство, а не дотримання деяких формальних процедур вимагає об`єктивна ситуація (доцільність, раціональність, домірність)"". Так, роз`яснення Експертом причин взаємосуперечливості інших матеріалів справи: (1) відповідало об`єктивній ситуації (було доцільним, раціональним, домірним); (2) мало виключно легітимну ціль; (3) відповідало завданням судової експертизи та підставам її призначення; (4) не підпадало під жодну імперативну заборону ГПК України. Отже, зауваження колегії ЦЕКК не спростовують правильності Висновку та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Зауваження ЦЕКК щодо оформлення Висновку експертизи не спростовують правильності Висновку та оскаржуваного рішення. У Рішенні ЦЕКК вказано, Експертом не зазначено "належний розподіл дослідницьких дій між судовим експертом та залученим фахівцем, не визначено, які саме дослідження виконувались кожною з осіб, а також не наведено окремих мотивованих результатів таких досліджень". Проте такий висновок ЦЕКК не стосується суті проведеного дослідження, не спростовує законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення і свідчить лише про те, що експерт, на думку колегії ЦЕКК, недостатньо досконало оформив своє дослідження з точки зору стилістики написання. Крім того, навіть наявність такого виду стягнення як попередження до судового експерта Стародубова Ігоря Вадимовича жодним чином не впливає на можливість проведення експертизи або експертних досліджень, оскільки експерт в такому випадку не позбавлений кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, докази зупинення дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю вказаного експерта, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, наведене зауваження ЦЕКК не спростовує правильності Висновку та не може бути підставою для скасування законного і обґрунтованого оскаржуваного рішення. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, законно і обґрунтовано встановив, що Рішення Мінекономіки є незаконним, оскільки лікарський засіб "ФОРКСІГА" не є об`єктом Винаходу за Патентом. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 підлягає залишенню без змін. Судовий збір за подачу апеляційних скарг, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржників. Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/12394/23 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2026. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко