Постанова 4873 № 910/16220/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" травня 2026 р. Справа№ 910/16220/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Остапенка О.М. Пантелієнка В.О. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. За участю представників учасників справи: від ГУ ДПС у Львівській області : Іванейко Я.Я. - відповідно до виписки з ЄДРПОУ Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 27.02.2026) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Синеон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» про банкрутство ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 27.02.2026), поміж іншого, визнано кредитором у справі № 910/16220/24: - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 1 184 364,68 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 3 431,28 грн. - вимоги другої черги, 25 433,00 грн. - вимоги третьої черги, 1 149 444,40 грн. - вимоги шостої черги; - Головне управління ДПС у Львівській області з грошовими вимогами на суму 8 144,82 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 2 088,82 грн. - вимоги шостої черги; відмовлено Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 р., прийняту у справі № 910/16220/25, в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління ДПС у Львівській області у розмірі 421,79 грн. та прийняти нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Львівській області в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права - ст. ст. 73, 236 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 54, 56 Податкового кодексу України. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/16220/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 910/16220/25 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16220/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Синеон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудзахід" про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. 06.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16220/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі № 910/16220/25, серед іншого, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн залишено без руху. 23.04.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі № 910/16220/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн та призначено до розгляду на 27.05.2026. Явка представників учасників справи У судове засідання 27.05.2026 з`явився представник скаржника. Інші представники учасників справи в судове засідання 15.04.2026 не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином. Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші). Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника. Позиції учасників справи У судовому засіданні 27.05.2026 представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити у повному обсязі. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Синеон» (79019, м. Львів, вул. Лемківська, 9, ідентифікаційний номер 45383669) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162) у розмірі 2 204 913,22 грн. (1 840 137,63 грн. - основний борг, 364 775,59 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162) за номером 75378 від 25.02.2025. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015). Визначено дату проведення попереднього судового засідання. Постановою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162). Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015). Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162). Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» (04050, м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 81-а, ідентифікаційний номер 40890162) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015). 15.08.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області з грошовими вимогами до боржника на суму 2 510,61 грн. За наслідками розгляду вищевказаної заяви в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної судової ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з грошовими вимогами до боржника, в якій зазначило, що станом на 07.07.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудзахід» перед бюджетом, зокрема нараховано 998,16 грн пені. Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом - за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. За пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: - при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; - при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України). Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області здійснено розрахунок пені у розмірі 998,16 грн на підставі самостійно нарахованого боржником податкового розрахунку земельного податку від 08.02.2023, який охоплює 11 місяців 2023 та один місяць 2024. Разом з тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/16220/24, залишеною без змін постановою ПАГС від 09.09.2025, Головному управлінню ДПС у Львівській області відмовлено у визнанні кредитором боржника на суму 2 904,05 грн. (заявлена податковим органом заборгованість боржника зі сплати земельного податку за сім місяців, нарахована за період липень 2023 року - січень 2024 року) у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, обґрунтовано дійшов висновку, здійснивши при цьому перерахунок розміру пені земельного податку з юридичних осіб, що пеня в розмірі 421,79 грн нарахована безпідставно, оскільки обрахована на суму самостійно поданого боржником податкового розрахунку земельного податку від 08.02.2023, яка була частково відхилена судом у справі № 910/16220/24) за період липень 2023 року - січень 2024 року у зв`язку зі зміною власника відповідної земельної ділянки. За таких обставин, місцевий господарський суд, правильно відмовив Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні заявлених вимог на суму 421,79 грн - пені, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд. Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Доводи Головного управління ДПС у Львівській області, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн підлягає залишенню без змін. Розподіл судових витрат Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/16220/24 в частині відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні кредитором боржника на суму 421,79 грн залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/16220/24 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 09.06.2026. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді О.М. Остапенко В.О. Пантелієнко