LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Західний апеляційний господарський суд909/1336/25

від 09.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1336/25 Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г., Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б., в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро від 13 квітня 2026 року на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року (повний текст підписано 23.03.2026), суддя Кобецька С.М. у справі № 909/1336/25 за позовом Комунального підприємства Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро, м. Київ про стягнення штрафу за невиконання договірних зобов`язань в сумі 63 648,00 грн встановив: 14 листопада 2025 року Комунальне підприємство Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро про стягнення штрафу за невиконання договірних зобов`язань в сумі 63 648,00 грн. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро на користь Комунального підприємства Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради 63 648,00 грн штрафу за невиконання договірних зобов`язань та 3 028,00 грн судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про закупівлю №285 від 08.05.2025, належним чином не виконано взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної поставки товару за заявкою №1 від 13.05.2025, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.2. договору. Суд першої інстанції, враховуючи факт невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором у встановлений строк, зважаючи на те, що на момент прийняття рішення доказів вчасної поставки товару відповідач суду не представив, як і не надав належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, дійшов висновку про правомірність нарахованого в зв`язку з цим штрафу, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 63 648,00 грн підлягають задоволенню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25 та ухвалити нове, яким зменшити розмір штрафних санкцій та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-Прозоро на користь Комунального підприємства Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради 3 182,40 грн штрафних санкцій, в іншій частині позовних вимог відмовити. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не керувався принципами добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, внаслідок чого не зменшив розмір штрафних санкцій. Вважає, що заявлений розмір штрафних санкцій є непоправно великим та не виконує функцій штрафних санкцій, натомість слугує засобом необґрунтованого збагачення позивача за рахунок відповідача, на що суд першої інстанції не звернув увагу та стягнув штрафні санкції у повному розмірі. Враховуючи ст. 231 ГК України скаржник вважає, що загальна сума штрафних санкцій становить 3 182,40 грн, є цілком справедливим за заявлені позивачем 15 днів прострочення, таким чином, штрафні санкції підлягають зменшенню для виконання принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності. Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/1336/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України. Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана сторонам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що нараховані штрафні санкції в сумі 63 648,00 грн. не є для позивача джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (про що свідчать матеріали справи), а справедлива міра майнової відповідальності відповідно до умов договору та умов цивільного та господарського законодавства України. Позивач вважає, що зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач вважає, що не відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, а належить до комунального сектора економіки, оскільки засновником позивача є Івано-Франківська територіальна громада, тому не може бути застосована до даного спору ч. 2 ст. 231 ГК України (у редакції чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин). Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило. Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного: Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08 травня 2025 року між Комунальним підприємством Електроавтотранс (покупець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автошини-Прозоро (постачальник за договором, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю №285. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками. Відповідно до п.1.1. та п.1.2. договору постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність щітки склоочисника транспортних засобів, а саме: щітки склоочисника каркасні 900мм (8005-0900, PROFST, Чехія) в кількості 80 штук та щітки склоочисника каркасні 1000 мм (8005-1000, PROFST, Чехія) в кількості 80 штук, що визначено в специфікації (Додаток №1 до Договору), а покупець в свою чергу зобов`язався прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору. Згідно з п.1.4. та п.3.1. договору місце поставки товару: 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна,40. Відповідно до п. 1.7. договору товар за цим договором поставляється партіями. Під партією розуміється кількість та асортимент товару, вказаний у відповідній видатковій накладній. Згідно з п. 2.3. договору поставка товару здійснюється однією партією. Термін поставки товару, після отримання постачальником заявки від покупця (в тому числі надісланої факсом, на електронну скриньку або телефоном постачальника) не може перевищувати 3-х робочих днів. Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки (призначення), що підтверджується документами (товарно-транспортними накладними, видатковими накладними. Пунктом 3.5. договору сторонами погоджено, що зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів. Згідно з п. 5.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити власним транспортом своєчасну поставку товару належної якості на умовах та у строки, визначені цим Договором. Пунктом 6.1. договору сторонами погоджено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим договором. Відповідно до п.6.2. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань з поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару. На виконання домовленостей між сторонами, а саме: п. 23 договору покупець 13.05.2025 року направив на електронну пошту постачальника замовлення №1 на поставку щіток склоочисника каркасних 900 мм (8005-0900, PROFIT, Чехія) в кількості 80 штук та щіток склоочисника каркасних 1000 мм (8005-1000. PROFIT, Чехія) в кількості 80 штук. Однак, постачальник частково виконав свої зобов`язання за договором, поставивши 16.05.2025 року тільки щітки склоочисника каркасні 900 мм (8005-0900, PROFIT, Чехія) в кількості 80 штук. В іншій частині поставка товару - щіток склоочисника каркасних 1000 мм (8005-1000, PROFIT, Чехія) в кількості 80 штук залишилась не виконаною, чим порушено умови договору. Претензійним листом №417/76-11/18 від 02.07.2025 позивач звернувся до відповідача, в якому вимагав сплату штрафу у розмірі 179 712,00 грн за невиконання зобов`язання з поставки товару у встановлений договором строк. Листом № 08 від 16.07.2025 відповідач повідомив, що вживав всіх можливих заходів для з`ясування реального стану справ з постачання оригінальних щіток, зокрема направляв запит до офіційного дилера торгової марки PROFIT - ТОВ Автодистри юшин Карго Парто, яке у свою чергу повідомило, що щітки склоочисника транспортних засобів артикулу PR 8005-1000 торгової марки PROFIT в період з 10.05.2025 року по 03.07.2025 року були відсутні на ринку України і що після 10.09.2025 року вони будуть доступні для замовлення. У зв`язку з цим постачальник запропонував покупцю на заміну щіток склоочисника каркасних 1000 мм (8005-1000 PROFIT) поставити щітки торгової марки SP Truck Parts. Листом №631/76-11/18в від 13.10.2025 покупець відмовився від запропонованої пропозиції відповідача на заміну товару аналогом та зазначив, що це суперечить умовам Договору та чинному законодавству у сфері публічних закупівель, так як пропонувати аналог може учасник виключно коли подає свою тендерну пропозицію. При цьому зазначив, що він звернувся до постачальника із претензією не одразу після поставки частини партії товару, а тільки 02.07.2025. Проте, постачальник, знаючи, що неспроможний своєчасно поставити протягом травня 2025 року всю замовлену партію товару, мав чи одразу після підписання договору чи в період отримання замовлення на поставку товару і до поставки частини щіток склоочисника звернутися із листом до покупця про продовження строку поставки товару. Проте, такого варіанту вирішення питання належного виконання зобов`язань по договору щодо своєчасної поставки всього товару відповідач не розглядав. І тільки згодом після отримання претензії покупця № 417/76-11/18в постачальник запропонував поставити інші щітки склоочисника каркасні 1000 мм торгової марки SP Truck Parts. Також покупець у листі №631/76-11/18в обумовив, що постачальник мав вживати всіх заходів для з`ясування реального стану справ із постачанням оригінальних щіток торгової марки PROFIT до моменту підписання договору, а підписавши 08.05.2025 договір, постачальник взяв на себе зобов`язання протягом травня 2025 року з поставки 80 щіток склоочисника транспортних засобів каркасних 900 мм (8005-0900, PROFIT, Чехія) та 80 щіток склоочисника транспортних засобів каркасних 1000 мм (8005-1000, PROFIT, Чехія). Разом з тим, у зв`язку з невиконанням умов договору та його порушенням постачальником, відповідно до п. 5.2.3. та п. 6.3 договору покупець 14.10.2025 року направив на адресу постачальника повідомлення № 633/76-11/18в від 13.10.2025 про розірвання договору з 25 жовтня 2025 року. У листопаді 2025 року Комунальне підприємство Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради звернулось до суду з цим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро про стягнення штрафу за невиконання договірних зобов`язань в сумі 63 648,00 грн. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки. Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 1статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 6.2. договору сторонами обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань з поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару. Відповідно до поданих доказів, судом встановлено, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про закупівлю №285 від 08.05.2025, належним чином не виконано взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної поставки товару за заявкою №1 від 13.05.2025, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 6.2. договору. Водночас, судом першої інстанції помилково встановлено, що передбачена пунктом 6.2. договору неустойка в розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення є штрафом, оскільки умова щодо нарахування неустойки за кожний день прострочення характеризує правову природу пені. Відтак, у п. 6.2. договору сторонами погоджено відповідальність у вигляді пені (10% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення). Щодо доводів апелянта про обмеження розміру неустойки на підставі ч.2 ст. 231 ГК України, колегія суддів такі відхиляє як необґрунтовані, оскільки позивач не відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, а належить до комунального сектора економіки, засновником позивача є Івано-Франківська територіальна громада, тому не може бути застосована до даного спору ч. 2 ст. 231 ГК України, у редакції чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичної оцінки твердження відповідача про відсутність його вини з приводу непоставки щіток склоочисника каркасних 1000 мм (8005-1000, PROFST, Чехія) в кількості 80 штук, мотивуючи відсутністю їх оригіналу на ринку, адже він сам звертав увагу на наявність відповідного товару з 10.09.25 водночас, не здійснив поставку навіть до моменту розгляду справи. Крім того, заміна товару аналогом, запропонована відповідачем не обумовлена умовами договору, а законодавством у сфері публічних закупівель передбачено покращення якості предмета закупівлі, а не заміну. Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України). У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про зміну мотивувальної частини рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25 в частині неправильних висновків суду першої інстанції, що нарахування неустойки за кожний день прострочення є штрафом. А також змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро (вул. Оболонська, 25, м. Київ, Київська область, 04071, код 45504596) на користь Комунального підприємства Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради (вул. Тролейбусна, 40, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76008, код 00432426) 56 160,00 грн пені, 7 488,00 штрафу та 3 028,00 грн судового збору.». В решті рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника. Керуючись ст.ст.270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, ухвалив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро задоволити частково. Змінити частково мотивувальну частину рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25, з підстав, викладених у постанові. Змінити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автошини-прозоро (вул. Оболонська, 25, м. Київ, Київська область, 04071, код 45504596) на користь Комунального підприємства Електроавтотранс Івано-Франківської міської ради (вул. Тролейбусна, 40, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76008, код 00432426) 56 160,00 грн пені, 7 488,00 штрафу та 3 028,00 грн судового збору.». В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2026 року у справі № 909/1336/25 залишити без змін. На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ. Матеріали справи № 909/1336/25 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бойко С.М. Суддя Бонк Т.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»