Постанова Херсонський апеляційний суд № 650/5144/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/5144/25 Головуючий у 1-й інстанції: Хомик І.І. Номер провадження: 22-ц/819/981/26 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П., суддів: Майданіка В.В., Склярської І.В., секретар: Андреєва В.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс", розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року, ухвалене суддею Хомик І.І., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чиркіна Людмила Юріївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чиркіна Л.Ю., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (далі - ТОВ "Перемога Плюс") про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, площею 3,2693 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 21 лютого 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт"укладено договір оренди земельної ділянки №701028, відповідно до якого визначено строк дії договору оренди до 14 березня 2029 року, нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 238 058 грн 74 коп., орендну плату, що становить 5,48% від нормативної грошової оцінки землі, тобто 13 045 грн 62 коп., яка сплачується орендарем у строк з 01 серпня по 31 грудня кожного року. 17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 30759640. Однак, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки. Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання договору свідчить про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору та додаткових угод до нього. У зв`язку із зазначеним, просила суд: - розірвати договір оренди землі від 21 лютого 2019 року № 701028, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30759640, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0239, загальною площею 3,2693 га, з урахуванням переходу права оренди до ТОВ "Перемога Плюс" на підставі договору купівлі-продажу № 1704/25-24 від 17.04.2025 року, укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс"; - стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Чиркіна Л.Ю., до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі задоволено. Розірвано договір оренди землі від 21 лютого 2019 року № 701028, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30759640, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0239, загальною площею 3,2693 га, з урахуванням переходу права оренди до ТОВ "Перемога Плюс" на підставі договору купівлі-продажу № 1704/25-24 від 17.04.2025 року, укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс". Стягнуто з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ "Перемога Плюс", встановив об`єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" упродовж 2022 року використовувати спірну земельну ділянку, що розташована на території, яка була тимчасово окупована рф, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили, встановлених постановою Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, та підтвердженими тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка, внаслідок повномасштабної військової агресії рф, розпорядженнями Херсонської обласної ради, Новорайської ОТГ Херсонської області, даними Інтерактивної карти ДСНС, які розміщені на її офіційному сайті за посиланням "Розмінування України" (https://mine.dsns.gov.ua/), листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року. Суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, тому відповідач з поважних причин позбавлений можливості обробітку земельної ділянки. Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права надав перевагу доказам позивача, залишивши поза увагою доводи відповідача, недоведені позивачем обставини вважав встановленими, безпідставно взяв до уваги нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки ЦПК України не передбачено подання до суду таких документів як доказів без зазначення процесуального статусу цих осіб у справі, а також є неналежними доказами листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Додола 2021" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙФ 2023", оскільки вони не є загальновідомими. Суд з порушенням процесуального порядку та строків розгляду розглянув заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про відвід судді, що свідчить про розгляд справи неповноважним складом суду. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку. Фактичні обставини справи, встановлені судами Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, площею 3,2693 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно № 438842602 від 08 серпня 2025 року. 21 лютого 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт"укладено договір оренди земельної ділянки №701028, відповідно до якого визначено строк дії договору оренди до 14 березня 2029 року, нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 238 058 грн 74 коп., орендну плату, що становить 5,48% від нормативної грошової оцінки землі, тобто 13 045 грн 62 коп., яка сплачується орендарем у строк з 01 серпня по 31 грудня кожного року. 17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 30759640. 19 червня 2025 року адвокат Чиркіна Л.Ю. направляла ТОВ "Перемога Плюс" вимогу про сплату орендної плати позивачу ОСОБА_1 за № 19-06/2025-1 та адвокатський запит на адресу ТОВ "ЮТС-Агропродукт" щодо нарахування та виплати орендної плати позивачу за № 2/19-06/2025. Згідно з листом-довідкою Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області № 01-12/2244/25 від 24 червня 2025 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать громадянам-власникам та перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", зокрема, земельна ділянка, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, площею 3,2693 га, власником якої є громадянка ОСОБА_1 , не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами; безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (остеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився. Відповідно до заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13 травня 2025 року, посвідчених державним нотаріусом Березнегуватської районної державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В, які обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, останні у період з 11 вересня 2023 року по 01 травня 2024 року працювали у ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на посадах тракториста і ними відповідно до вказівок керівництва здійснювалися роботи з обробітку земельних ділянок (боронування, культивація тощо) на території, зокрема, Бериславського району Херсонської області, а саме на землях, розташованих у межах Новорайської, Великоолександрівської, Борозенської сільських рад, Бериславської міської ради, Тягинської сільської ради із залученням сільськогосподарської техніки та працівників, що перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" у Миколаївській області. Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Додола 2021" від 12 травня 2025 року у користуванні цього товариства на праві оренди перебувають земельні ділянки приватної та комунальної власності на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Новорайської, Борозенської та Милівської територіальних громад. Після деокупації Херсонської області 11 листопада 2022 року товариство відновило господарську діяльність на зазначеній території та продовжило її здійснення. У разі виявлення потенційної загрози безпечному використанню земельних ділянок проводився огляд таких ділянок на предмет наявності вибухонебезпечних предметів із залученням фахівців. Для проведення відповідних обстежень товариство співпрацювало на договірній основі з дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державним підприємством "Укроборонсервіс", а також користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади. На переважній більшості обстежених земельних ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. Вказані обстеження проводилися з початку 2023 року. Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙФ 2023" від 12 травня 2025 року у 2023 році та на час надання відповіді зазначене товариство використовує земельні ділянки на території Бериславського району Херсонської області, зокрема в межах Бериславської, Новорайської, Великоолександрівської та Борозенської територіальних громад, на правах користування (оренда, емфітевзис тощо). У разі наявності підстав проводився огляд земельних ділянок на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів, при цьому на переважній більшості таких ділянок вибухонебезпечні предмети виявлені не були. З початку 2023 року із залученням відповідних фахівців проводилися обстеження земельних ділянок на можливість безпечного використання. З 2023 року здійснюється виплата орендної плати орендодавцям земельних ділянок, які перебувають у користуванні товариства на території зазначених територіальних громад, та заборгованість з орендної плати перед орендодавцями відсутня, орендна плата згідно з договорами оренди земельних ділянок приватної та комунальної власності за 20232024 роки, а в окремих випадках і за 2025 рік, виплачена у повному обсязі. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області. Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до вказаного переліку додано ТОВ "ЮТС-Агропродукт". Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11 червня 2025 року, піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами. Відповідно до розпоряджень начальника Новорайської сільської військової адміністрації № 163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року, № 154 від 18 квітня 2024 року, № 58 від 11 лютого 2025 року, ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" надано пільги із сплати місцевих податків і зборів на території Новорайської сільської військової адміністрації. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ЮТС-Агропродукт", ТОВ "Перемога Плюс" про розірвання договору оренди землі, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України). Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі. Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі). Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних. Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Встановлено, що 21 лютого 2019 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, площею 3,2693 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого ТОВ "ЮТС-Агропродукт" зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 5,48% від нормативної грошової оцінки землі, тобто 13 045 грн 62 коп., у строк з 01 серпня по 31 грудня кожного року. 17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 30759640. Як на підставу розірвання договорів оренди землі позивач посилається на систематичне невиконання відповідачами умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках. Відповідач ТОВ "ЮТС-Агропродукт"визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об`єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов`язку зі сплати орендної плати. У свою чергу відповідач ТОВ "Перемога Плюс", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував. Так, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 викладено висновок про те, що: "статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у своїй судовій практиці: постанови від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21. У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість використання спірних земельних ділянок та звільнення відповідача від сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Херсонської області у 2022 році, зокрема Борозенської ОТГ, що відповідачем не оскаржується. Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1. Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-Агропродукт" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору. Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано. Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди. Колегія суддів зауважує, що посилання скаржника на звільнення від оподаткування на певний період часу не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених умовами договору оренди. Так, потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами. Посилання відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, є безпідставним, оскільки з огляду на те, що піротехнічні розрахунки ДСНС у Херсонській області до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучалися, про що зазначено в листі, відтак припущення ДСНС щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами не доводить факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання. Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської сільської ради до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації № 163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року, № 154 від 18 квітня 2024 року, № 58 від 11 лютого 2025 рокуяк на докази неможливості використання земельної ділянки позивача через потенційне забруднення вибухонебезпечними предмета, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами. Водночас, як вбачається із листа-довідки Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області № 01-12/2244/25 від 24 червня 2025 року, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать громадянам-власникам та перебувають в оренді ТОВ "ЮТС-Агропродукт", зокрема, земельна ділянка, кадастровий номер 6520685200:02:001:0239, площею 3,2693 га, власником якої є позивач ОСОБА_1 , не віднесена до ділянок, які забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами; безпосередньо представниками Новорайської СВА огляд (остеження) вищевказаних земельних ділянок не проводився. При цьому, як вбачається із заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13 травня 2025 року, які у період з 11 вересня 2023 року по 01 травня 2024 року працювали у ТОВ "ЮТС-Агропродукт", товариство здійснювало обробіток земельних ділянок, зокрема, розташованих у межах Новорайської сільської ради у 2023 та 2024 роках, залучаючи техніку та працівників, що перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" у Миколаївській області. Колегія суддів вважає вказані докази належними та такими, що підставно прийняті судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами, що свідчать про ухилення відповідача від здійснення обов`язку з виконання умов договору оренди землі, в той час як останній здійснював обробіток інших земельних ділянок, що розташовані у межах цієї ж територіальної громади. Апеляційний суд не ставить під сумнів достовірність вказаних заяв, оскільки вони нотаріально посвідчені та особи, що їх подали, дієздатність яких перевірена нотаріусом, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо недостовірних відомостей. Також їхні показання підтверджені інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, з якої вбачається нарахування страхувальником ТОВ "ЮТС-Агропродукт" заробітної плати, зокрема за 2022-2024 роки. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суміжні підприємства ТОВ "АГРО-ЛАЙФ 2023" та ТОВ "Додола 2021" з початку 2023 року використовують земельні ділянки на території Новорайської територіальної громади, з власної ініціативи проводили їхнє обстеження, співпрацювали на договірній основі із спеціалізованими підприємствами, користувалося послугами гуманітарного розмінування, що надавали місцеві територіальні громади, сплачують орендну плату та здійснюють господарську діяльність без перешкод. Таким чином, за встановлених обставин даної справи, позиція відповідача про потенційну небезпеку та неможливість використання землі, та заперечення розірвати договір оренди землі із позивачем, при тому, що іншими підприємствами - орендарями здійснюється використання земельних ділянок розташованих на території тієї ж ОТГ та сплата орендної плати орендодавцям із 2023 року, не відповідає принципу справедливості договору і покладає на позивача надмірний тягар у вигляді не отримання орендної плати за можливості передачі земельної ділянки іншому підприємству, яке буде її використовувати за призначенням та сплачувати орендодавцю орендну плату. Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель. Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на своєчасне обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди, а також повідомлення позивача про неможливість використання земельної ділянки та наявність обставин непереборної сили. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, оскільки обставини, правовідносини у цій справі та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними, стосуються іншого періоду невиконання умов договорів оренди та ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи № 650/3776/24, які є відмінними від даної справи. Разом з цим, суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договорів оренди. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірвано з підстав неналежного виконання умов договору у період 2023-2024 років, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення процесуального розгляду заяви про відвід судді та розгляд справи неповноважним складом суду, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2025 року ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало до суду першої інстанції заяву про відвід судді Хомик І.І., яка обґрунтована тим, що оскільки суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, а суддя Хомик І.І. розглядає більше ніж 100 судових справ, де відповідачем є ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", і ухвалює рішення в цій та інших справах, які не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача як і причин прийняття аргументів позивача, що вказує на безпосередню необхідність відводу судді. Крім того, 15 грудня 2025 року відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" подало до суду першої інстанції заяву про відвід судді Хомик І.І., яка обґрунтована тим, що товариством подано до Вищої ради правосуддя скаргу на дії судді Хомик І.І. Вказане свідчить про те, що між ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та суддею Хомик І.І. існує потенційний конфлікт інтересів, що може викликати сумніви в упередженості судді та об`єктивність ухвалення рішення у даній справі. Ухвалою Великоолександрівського районного суду від 11 лютого 2026 року, постановленою у складі судді Хомик І.І., заяву ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про відвід судді залишено без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до пунктів першого, другого частини третьої статті 376 ЦІК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою. Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну "неповноважний склад суду", однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі: 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду: 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово. Такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22. Колегія суддів зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Заяви відповідача про відвід судді містить лише його припущення про упередженість та не підтверджена належними і допустимими доказами. Оскільки заяви про відвід судді обґрунтована виключно процесуальними діями судді в інших справах та поданням ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" скарги до Вищої ради правосуддя на дії судді Хомик І.І. в інших справах, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу суду, не порушує прав ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" та не свідчить про упередженість судді при розгляді даної справи. Крім того, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 376 ЦПК України, підставою скасування рішення суду першої інстанції є виключно та обставина, що підстави відводу судді першої інстанції визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, тоді як вбачається зі змісту заяв про відвід судді, заяви обґрунтовані виключно процесуальними діями судді в інших справах, що за приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу суду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду. Головуючий Л.П. Воронцова Судді: В.В. Майданік І.В. Склярська