Ухвала КЦС ВС № 711/4315/25

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа № 711/4315/25 провадження № 61-6466ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 січня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: 1. 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Павленко М. В. через підсистему «Електронний суд» надіслали до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2026 року.

2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2026 року було визначено головуючого суддю: Тітова М. Ю., судді, що входять до постійної колегії: Зайцев А. Ю., Коротенко Є.В.

3. Верховний Суд ухвалою від 14 травня 2026 року вищенаведену касаційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк для усунення їх недоліків.

4. Згідно Розпорядження від 21 травня 2026 року №536/0/226-26, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи за касаційним провадженням № 61-6466ск26.

5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2026 року було визначено головуючого суддю: Калараша А. А., судді, що входять до постійної колегії: Петров Є. В., Пророк В. В. 6. 26 травня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Павленко М. В. подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено нову редакцію касаційної скарги та її копії для інших учасників справи.

7. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

8. Так, ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2026 року заявнику було роз`яснено про необхідність належного обгрунтування касаційної скарги, зокрема останньому необхідно було подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи та зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, з обгрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстав.

9. На виконання вимог ухвали від 14 травня 2026 року заявником було подано нову редакцію касаційної скарги, в якій, зокрема, зазначено підставами касаційного оскарження пункт 1 та пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Обгрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України заявником було наведено постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях. Разом з тим, касаційна скарга не містить обґрунтування пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України щодо неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та зазначення норми права щодо якої необхідно Верховному Суду сформувати висновок саме у цій справі.

10. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

11. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

12. Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

13. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

14. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09 січня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 березня 2026 року вважати неподаною і повернути заявнику. Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш