LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС756/10989/15-ц

від 29.05.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2…

УХВАЛА 29 травня 2026 року м. Київ справа № 756/10989/15 провадження № 61-4950ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна, про визнання довіреності недійсною, визнання нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 1. 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нагула О. О., через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, повний текст якої складено 09 березня 2026 року, а також на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року.

2. Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2026 року вищенаведену касаційну скаргу залишив без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків. Так, на виконання вимог зазначеної ухвали заявнику необхідно було надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням доказів, що підтверджують поважність пропуску такого строку, подати виправлену касаційну скаргу відповідно до вимог статті 392 ЦПК України із наведенням належного її обгрунтування та надати копії такої касаційної скарги іншим учасникам справи, а також надати докази, з яких можливо встановити ціну позову (вартість земельної ділянки) та докази доплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Копію вищенаведеної ухвали Верховного Суду отримано представником скаржника - адвокатом Нагулою О. О. 04 травня 2026 року засобами поштового зв`язку. 4. 14 травня 2026 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Варвась Д. О. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Судузаяву, в якій навів підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, зазначив норми права, щодо яких відсутні висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах та надав докази доплати судового збору у розмірі 992, 00 грн. Крім того, у вказаній заяві зазначено, що ціна позову, визначена позивачем у 2015 році становила 5 099, 09 грн, в подальшому ця земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу була продана відповідачем за 49 600 грн.

5. Однак, вимоги ухвали Верховного Суду від 04 травня 2026 року заявник та його представник виконали частково, оскільки не надали виправленої касаційної скарги, оформленої у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, з належним обгрунтуванням підстав касаційного оскарження та копії касаційної скарги для інших учасників справи та не надали доказів, з яких можливо встановити ціну позову (вартість земельної ділянки).

6. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

7. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

8. Оскільки заявником та його представником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

9. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

10. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року вважати неподаною і повернути заявнику. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»