Ухвала КЦС ВС № 446/2432/18
від 03.06.2026 · ЦивільнаУХВАЛА 03 червня 2026 року м. Київ справа № 446/2432/18 провадження № 61-17517св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І., розглянув заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Юхименко Русланою Іванівною, про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовичата членів колегії - суддів Крата Василя Івановича та Пархоменка Павла Івановича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: 10 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів завдану майнову шкоду в розмірі 643 478,00 грн. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 грудня 2018 року, скасовано після набрання цим рішенням суду законної сили. Додатковим рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу з кожного по 8 875,00 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Юхименко Р. І. - задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року - скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. 23 грудня 2024 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від11 листопада 2024 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2025 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 визначено суддю-доповідача - Краснощокова Є. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гудиму Д. А., Пархоменка П. І. Згідно з розпорядженням №26/0/226-25 від 13 січня 2025 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудими Д. А., на підставі повідомлення судді Краснощокова Є. В. від 13 січня 2025 року призначено повторний авторозподіл судової справи для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , згідно з яким визначено суддю-доповідача - Краснощокова Є. В. та суддів, які входять до складу колегії: Крата В. І., Пархоменка П. І. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року. В ухвалі вказано, зокрема, що результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, який подає касаційну скаргу, та мати виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню. 13лютого 2025 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 15 січня 2025 року. 21 лютого 2025 року представник ОСОБА_4 - адвокат Юхименко Р. І. подала на адресу Верховного Суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи. 24 лютого 2025 року надано доступ адвокату Юхименко Р. І. на ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. 01 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юхименко Р. І.через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про відвід судді-доповідача Краснощокова Є. В. та членів колегії суддів - Крата В. І. та Пархоменка П. І. Заява обґрунтована тим, що під час визначення складу суду касаційної інстанції порушено порядок автоматизованого розподілу справи. Повторний автоматизований розподіл справи від 13 січня 2025 року проведений без належних підстав, оскільки суддя Гудима Д. А., у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю якого здійснено заміну члена колегії, невдовзі після цього здійснював правосуддя. У зв`язку з цим заявник стверджує про штучне формування складу суду. Крім того, в ухвалі про відкриття касаційного провадження суддя-доповідач навів підставу для відкриття касаційного провадження, яка не зазначалася у касаційній скарзі, чим виявив особливе ставлення до справи та порушив принцип диспозитивності. Посилаючись на порушення порядку визначення суддів для розгляду справи та наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості й об`єктивності суддів, заявник просить відвести суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. і Пархоменка П. І. від розгляду справи. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України). Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ найважливішим є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві. Наявність безсторонності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб`єктивним, тобто з огляду на особисте переконання або поведінку конкретного судді у конкретній справі, і об`єктивним, тобто з урахуванням того, чи надає суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. Belukha v. Ukraine, № 33949/02, від 09 листопада 2006 року, §§ 49, 50, 52). Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. У кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, № 22399/93, ЄСПЛ, від 10 червня 1996 року, § 38). Доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Крата В. І. та Пархоменка П. І., а зводяться виключно до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, що не є підставою для відводу суддів. Доводи заявника щодо порушення порядку автоматизованого розподілу справи та штучне формування складу суду фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями судді-доповідача щодо ініціювання повторного авторозподілу судової справи для розгляду касаційної скарги Симоніка В. З. у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудими Д. А., які є необґрунтованими, а припущення щодо штучного формування складу суду нічим не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для відводу суддів. Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, питання про відвід відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 36, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовича та членів колегії суддів - Крата Василя Івановича та Пархоменка Павла Івановича визнати необґрунтованою. Заяву про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовича та членів колегії суддів - Крата Василя Івановича та Пархоменка Павла Івановича передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко