LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС569/2357/22

від 29.04.2026 · Цивільна
Резолютивна:У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

УХВАЛА 29 квітня 2026 року м. Київ справа № 569/2357/22 провадження № 61-480св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Пророка В. В., суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребелс», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від розгляду справи № 569/2357/22 (провадження № 61-480св24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребелс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за виконані роботи, ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребелс» (далі ? ТОВ «Ребелс») звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило: - стягнути солідарно з відповідачів загальну суму заборгованості за підписаними актами виконаних робіт по комплексу будівельних робіт та організаційно-технічних заходів по реконструкції павільйону № 4 під торговий центр на АДРЕСА_1 у розмірі 43 706,82 грн; - визнати акт виконаних робіт № 6 від 10 вересня 2019 року по реконструкції будівлі павільйону № НОМЕР_1 під торговий центр на АДРЕСА_1 (загальнобудівельні роботи) у розмірі 300 040,55 грн таким, що прийнятий відповідачем без зауважень, а роботи виконаними належним чином; - стягнути солідарно з відповідачів загальну суму заборгованості за актом виконаних робіт № 6 від 10 вересня 2019 року по реконструкції будівлі павільйону № НОМЕР_1 під торговий центр на АДРЕСА_1 (загальнобудівельні роботи) у розмірі 370 767,50 грн.

2. Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 18 вересня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ребелс» заборгованість за підписаними актами виконаних робіт по реконструкції будівлі павільйону № НОМЕР_1 під торговий центр на АДРЕСА_1 у розмірі 35 369,38 грн, інфляційні збитки у розмірі 5 811,19 грн та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2 526, 25 грн за період прострочення з 16 вересня 2019 року до 01 лютого 2022 року, а всього - 43 706, 82 грн. В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовив. Відмовив у задоволенні позову ТОВ «Ребелс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за виконані роботи. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

3. Не погодившись з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2023 року ТОВ «Ребелс» подало апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду.

4. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ребелс» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2023 року.

5. У січні 2024 року ТОВ «Ребелс» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 569/2357/22, визначено Олійник А. С., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_3 (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. ухвалою від 31 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з Рівненського міського суду Рівненської області.

8. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М.

9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 569/2357/22, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.

10. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями на підставі службової записки судді Пророка В. В.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року суддею-доповідачем, для розгляду справи № 569/2357/22, визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 23 лютого 2026 року призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

13. Вказана ухвала Верховного Суду від 23 лютого 2026 року, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена не суддею Пророком В. В., як суддею-доповідачем, а суддею, який входить до складу колегії - Петровим Є. В., оскільки, на переконання судді Пророка В. В., касаційне провадження у цій справі, було відкрите помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів. 14. 25 лютого 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є інші обставини, які можуть викликати сумніви в його неупередженості та об`єктивності (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).

15. Суддя Пророк В. В. зазначає, що саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 23 лютого 2026 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 569/2357/22, задля недопущення виникнення обставин які могли б викликати в учасників справи, зокрема у заявників, та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він заявив про самовідвід від розгляду справи № 569/2357/22 (провадження № 61-480св24).

16. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшла висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.

17. Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

18. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).

19. Згідно з частиною дев`ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

20. Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об`єктивності під час вирішення цієї справи.

21. Посилання у заяві про самовідвід на те, що саме з підстав висловлення суддею Пророком В. В. окремих думок щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд відвів його від участі у розгляді справи № 757/7499/17-ц (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року), колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення у цій справі спору по суті суддя Пророк В. В. не заявляв самовідвід з тих підстав, що він в окремій думці від 23 лютого 2026 року вже висловив свою правову позицію за доводами касаційної скарги.

22. В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію, що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів, проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору у цій справі по суті.

23. Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.

24. За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв`язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи. Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України ухвала оформлена суддею Литвиненко І. В. Суддя-доповідач В. В. Пророк Судді: А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»