Ухвала КАС ВС № 440/2045/25

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа №440/2045/25 адміністративне провадження № К/990/25831/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Шевцової Л.В., перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі №440/2045/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поло-Інвестбуд" до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішення, постанови, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поло-Інвестбуд" звернулось до суду із позовом до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10.12.2024 №ПНС/ПЛ/25322/РН/044/213/234/РО/11; - визнати протиправним та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.01.2024 №ПНС/ПЛ/25322/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/8/П044/234/ПТ/ПС/8 про накладення штрафу. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 відмовлено в задоволенні позову. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поло-Інвестбуд" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.01.2024 №ПНС/ПЛ/25322/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/8/П044/234/ПТ/ПС/8 про накладення штрафу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 04.06.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України). Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн. Предметом оскарження у справі є визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу №ПНС/ПЛ/25322/РН/044/213/234-ПНС/ПЛ/8/П044/234/ПТ/ПС/8, якою на ТОВ "Поло-Інвестбуд" за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПНС/ПЛ/25322/РН/044/213/234/РО/11 від 10.12.2024 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" накладено штраф у розмірі 34000,00 грн. Окрім того, суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень статті статті 262 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. В касаційній скарзі скаржник описує фактичні обставини у справі, зазначає нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Судом не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи у касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"). На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі №440/2045/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поло-Інвестбуд" до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішення, постанови, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Г. Стеценко Судді Л.В. Тацій Н.В. Шевцова