Ухвала КАС ВС № 440/7401/25

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа № 440/7401/25 касаційне провадження № К/990/19998/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 440/7401/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 440/7401/25. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, в 10-денний строк запропоновано вказати підстави касаційного оскарження судових рішень. На виконання зазначеної ухвали скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Водночас скаржником належним чином не усунені недоліки, про які вказував Верховний Суд в ухвалі від 18 травня 2026 року. Крім того, подана уточнена касаційна скарга фактично дублює зміст тієї, яка залишена без руху, оскільки не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд наголошує підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції. Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також необхідно чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Натомість, обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем викладено обставини справи, процитовано норми податкового законодавства, що в свою чергу не може слугувати обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі зазначеного пункту касаційного оскарження. Крім цьго, правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який, на думку скаржника, буде підставою для відкриття касаційного провадження. Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Полтавській області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 18 травня 2026 року, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 440/7401/25 повернути особі, яка її подала. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер В.П. Юрченко