Постанова КГС ВС № 910/5546/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/5546/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання Росущан К. О., представників учасників справи: позивача - Горбовий В. А. (адвокат), відповідача- Чернюшок М. І. (самопредставництво), третьої особи - не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" до Антимонопольного комітету України про визнання недійним рішення в частині, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельне управління механізації" (далі - ТОВ "Будівельне управління механізації", Товариство, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) про: - визнання недійсними пунктів 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 рішення АМК від 24.12.2024 № 528-р у справі №145-26.13/33-24 (далі - Рішення АМК), в частині, що стосується позивача, зокрема, в частині визнання вчинення ТОВ "Будівельне управління механізації" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 і пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; - визнання недійсними пунктів 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 Рішення АМК, в частині покладення на ТОВ "Будівельне управління механізації" штрафу в загальному розмірі 1 389 203,00 грн. 1.2. Позов обґрунтовано тим, що висновки, які викладені у рішенні відповідача, є безпідставними та такими, що не підтверджуються в сукупності належними та допустимими доказами. 1.3. Позивач вказував, що висновки АМК, викладені у рішенні, ґрунтуються на підставі зібраної у позапроцесуальний спосіб інформації, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 (суддя Блажівська О. Є.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 Рішення АМК в частині, що стосується позивача - ТОВ "Будівельне управління механізації". Визнано недійсними пункти 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 Рішення АМК у частині покладення на ТОВ "Будівельне управління механізації" штрафу в загальному розмірі 1 389 203,00 грн. Стягнуто з АМК на користь ТОВ "Будівельне управління механізації" 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору. 2.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2026 (колегія суддів: Андрієнко В. В., Шапран В. В., Буравльов С. І.) апеляційну скаргу АМК задовольнив; рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у справі № 910/5546/25 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову; стягнув із ТОВ "Будівельне управління механізації" на користь АМК 9 084,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. ТОВ "Будівельне управління механізації", не погоджуючись з ухваленою постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючися на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 910/5546/25, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 у цій справі залишити без змін.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ\ 4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 4.1.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України позивач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 3, 6, 35 - 49, 59 Закону № 2210, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 02.06.2022 у справі № 910/267/20, від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17 та від 19.03.2026 у справі № 910/3775/25. 4.1.3. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції у вирішенні цього спору не врахував, що саме на органи АМК покладено обов`язок довести у Рішенні АМК сукупність доказів, які прямо чи опосередковано свідчать про узгодження поведінки, а не наводити лише окремі обставини певних дій суб`єктів господарювання, які, на його думку, свідчать про узгодженість дій. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім істотним обставинам спору та наявним у матеріалах доказам у сукупності та обмежився лише відокремленим аналізом окремих доказів. 4.1.4. Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції у вирішенні цього спору порушив принцип змагальності та баланс вірогідностей, оскільки фактично поклав на позивача (ТОВ "Будівельне управління механізації") обов`язок довести відсутність узгодження дій. При цьому не надав позивачу реальної можливості спростувати усі зібрані АМК докази в їх сукупності та взаємозв`язку. Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції принципу Onus Probandi (тягар доказування), оскільки стаття 59 Закону № 2210 покладає такий обов`язок доведення порушення саме на АМК, натомість, позивач може лише надавати докази на спростування фактів встановлених АМК у оспорюваному Рішенні. 4.1.5. За твердженням позивача, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що у оскаржуваному Рішенні відповідач неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та визнав встановленими обставини, які є недоведеними і не підтверджуються належними і допустимими доказами. Також суд апеляційної інстанції не врахував і не надав належної оцінки тому, що висновки Комітету, які викладені у Рішенні АМК, ґрунтуються на підставі зібраної у позапроцесуальний спосіб інформації та недопустимих доказах. Зокрема, у період з 01.10.2021 до 19.02.2024 уповноваженими особами Комітету вчинялися процесуальні дії, які не передбачені Законом № 2210-ІІІ, Законом України "Про Антимонопольний комітет" (далі - Закон № 3659-ХІІ) та Порядком розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (далі - Порядок розгляду справ). 4.2. Доводи інших учасників справи 4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу Комітет просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням, зокрема на її ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. 4.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №112" (далі - ТОВ "Мостобудівельний загін №112", третя особа) своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

5. Розгляд клопотань 5.1. Від скаржника 01.06.2026 (через систему "Електронний суд") до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку та долучення доказів. 5.2. Суд протокольною ухвалою від 01.06.2026 постановив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки суд касаційної інстанції розглядає справу в межах визначених статтею 300 ГПК України, на підставі аргументів викладених у касаційній скарзі.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 6.1. Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками. 6.2. Рішенням АМК, зокрема, визнано, що ТОВ "Будівельне управління механізації" вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: - "Капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на км 390+685 автомобільної дороги державного значення М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка (через м. Вінницю), Вінницька область", проведену Службою автомобільних доріг у Вінницькій області Державного агентства автомобільних доріг України (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2019-07-31-000496-a) (далі - Торги 1); - "Капітальний ремонт мосту через річку Сіб на км 484+370 автомобільної дороги державного значення М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка (через м. Вінницю), Вінницька область", проведену Службою автомобільних доріг у Вінницькій області Державного агентства автомобільних доріг України (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2019-07-31-002260-b) (далі - Торги 2); - "Капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на км 298+056 автомобільної дороги Н-02 (М-06) - Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка в межах Вінницької області", проведену Службою автомобільних доріг у Вінницькій області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2020-03-02-000521-с) (далі - Торги 3); - "Капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю на км 298+056 автомобільної дороги Н-02 (М-06) - Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка в межах Вінницької області", проведену Службою автомобільних доріг у Вінницькій області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2020-04-08-003298-b) (далі - Торги 4); - "Реконструкція мосту на км 10+586 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С121631 Головківка - вихід на а/дТ-12-15-Піщаний Брід", Олександрівський район, Кіровоградська область", проведену Державним підприємством "Агентство місцевих автомобільних доріг" (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-02-03-013109-а) (далі - Торги 5); - "Реконструкція мосту на км 52+692 автомобільної дороги загального користування державного значення М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварине" (на м. Волгоград через мм. Дніпро, Донецьк)", проведену Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-03-01-005142-b) (далі - Торги 6); - "Капітальний ремонт шляхопроводу на км 24+478 автомобільної дороги державного значення М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварине" (на м. Волгоград через мм. Дніпро, Донецьк)", проведену Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-03-16-013122-с) (далі - Торги 7); - "Поточний середній ремонт штучних споруд на автомобільній дорозі державного значення Т-18-32 /Н-22/-Ходоси-Кустин-/Н-25/ на ділянці від автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне км 150+500 до автомобільної дороги державного значення Т-18-32 /Н-22/-Ходоси-Кустин-/Н-25/ км 4+426, Рівненська область (з розробкою проектної документації)", проведену Службою автомобільних доріг у Рівненській області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-03-22-001584-b) (далі - Торги 8); - "Правила визначення вартості будівництва", ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Капітальний ремонт мосту через р. Тетерів на км 232+094 автомобільні дороги Н-02 /М-06/ - Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка, Житомирська область (45221000-2. Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів)", проведену Службою автомобільних доріг у Житомирській області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-03-23-008755-с) (далі - Торги 9); - "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Капітальний ремонт мосту через струмок на км 234+349 автомобільні дороги Н-02 /М-06/ - Кременець-Біла Церква-Ржищів-Канів-Софіївка, Житомирська область (45221000-2. Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів)", проведену Службою автомобільних доріг у Житомирській області (ідентифікатор на вебпорталі "Prozorro" UA-2021-03-24-001087-с) (далі - Торги 10). 6.3. За порушення, які визначені у пунктах 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 Рішення АМК на ТОВ "Будівельне управління механізації" накладений штраф у загальному розмірі 1 389 203,00 грн (пункти 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 Рішення АМК). 6.4. Рішенням АМК встановлено, зокрема, що предметом дослідження в антимонопольній справі №145-26.13/33-24 були 10 торгів: - Торги 1 (період проведення 31.07.2019-16.09.2019), дата проведення електронного аукціону 22.08.2019, переможець ТОВ "Будівельне управління механізації"; - Торги 2 (період проведення 31.07.2019-16.09.2019), дата проведення електронного аукціону 22.08.2019, переможець ТОВ "Будівельне управління механізації"; - Торги 3 (період проведення 02.03.2020-30.03.2020), дата проведення електронного аукціону 24.03.2020, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 4 (період проведення 08.04.2020-19.05.2020), дата проведення електронного аукціону 27.04.2020, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 5 (період проведення 03.02.2021-22.03.2021), дата проведення електронного аукціону 24.02.2021, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 6 (період проведення 01.03.2021-23.04.2021), дата проведення електронного аукціону 30.03.2021, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 7 (період проведення 16.03.2021-26.04.2021), дата проведення електронного аукціону 06.04.2021, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 8 (період проведення 22.03.2021-18.06.2021), дата проведення електронного аукціону 01.06.2021, переможець ТОВ "Мостобудівельний загін №112"; - Торги 9 (період проведення 23.03.2021-29.06.2021), дата проведення електронного аукціону 19.04.2021, переможець ТОВ "Будівельне управління механізації"; - Торги 10 (період проведення 24.03.2021-29.06.2021), дата проведення електронного аукціону 23.04.2021, переможець ТОВ "Будівельне управління механізації". 6.5. Здійснений АМК аналіз документів, які стосуються проведення Торгів 1 - 10, засвідчив про наявність узгодженої поведінки, зокрема, ТОВ "Будівельне управління механізації" під час підготовки та участі в Торгах 1 -10 з огляду на: 1) наявність господарських відносин між учасником торгів та ТОВ "Будівельне управління механізації" до, під час та після проведення Торгів 1-10. 2) надання ТОВ "Будівельне управління механізації" та отримання фінансової допомоги іншим учасником торгів у період, до та після проведення Торгів 1-10. 3) отримання та надання учасниками фінансової допомоги від одних і тих же суб`єктів господарювання в період до, під час та після проведення Торгів 1-10. 4) використання ТОВ "Будівельне управління механізації" та іншим учасником однієї ІР-адреси в період Торгів 1, 2. 5) наявність спільних працівників і перехід працівників між ТОВ "Будівельне управління механізації" та іншим учасником торгів у період до, під час та після проведення Торгів 1-10. 6) взаємозв`язок учасників через третю особу до, під час та після проведення Торгів 1-10. 7) Синхронність дій ТОВ "Будівельне управління механізації" та іншого учасника під час участі в Торгах 1-10. 8) комунікація між учасниками в період до та після проведення Торгів 3-10. 6.6. Як встановили суди, відповідно до даних, викладених АМК у Рішенні: - між позивачем та третьою особою у період з 2019 року до 2021 року існували сталі господарські відносини - сторони реалізовували один одному товари та послуги в спірний період; - щодо обставин надання фінансової допомоги учасниками один одному та однією особою, АМК у пунктах 77-96, 123-142, 175-194 Рішення АМК наведено перелік договорів про надання фінансової допомоги, які укладені між позивачем та третьою особою в період 2019-2021 років; - згідно з пунктом 97 Рішення АМК ТОВ "Будівельне управління механізації" використовувало ІР-адресу 193.93.184.197 для входу в аукціон Торгів 1,

2. Відповідно до інформації, наданої листом АТ "Таскомбанк" від 28.02.2022 №1233/47.7-БТ, ТОВ "Мостобудівельний загін №112" входило до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування АТ "Таскомбанк" для здійснення платежів (розрахунків) та отримання довідок про наявність рахунку, відсутність заборгованості тощо, зокрема з 09.01.2019 до 27.12.2019, у тому числі в період проведення Торгів 1, 2, використовуючи ІР-адресу НОМЕР_1 (пункт 99 Рішення). За інформацією, наданою АМК України, ТОВ "Ай Пі Транс" листом від 10.04.2024 №010/04-24, вказана вище ІР-адреса використовувалася протягом 2019-2020 років ТОВ "Рідлей" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська 5, яке на 10.04.2024 було абонентом ТОВ "Ай Пі Транс", згідно з договором від 01.02.2018 №ІР-01015. - згідно з пунктами 104-107, 143-146, 195-198 Рішення АМК, до під час та після проведення Торгів 1- 10 у позивача та третьої особи були наявні спільні працівники та зафіксовано перехід працівників між Товариствами. За результатом аналізу інформації, наданої листом ГУ ПФУ у Київській області від 15.11.2021 № 1000-0704-8/115414 та листом ТУ ПФУ у Вінницькій області від 30.12.2021 № 0200-0704-5/89321 встановлено наявність спільних працівників між ТОВ "Мостобудівельний загін №112" і ТОВ "Будівельне управління механізації", а також перехід працівників між зазначеними суб`єктами господарювання (таблиці в яких зазначено прізвища, ім`я, по батькові працівників, їх РНОКПП і періоди трудової діяльності фізичних осіб у Товариствах); - відповідно до пунктів 108-112, 147-151, 199-203 Рішення АМК відповідачем встановлено наявність взаємозв`язку учасників через третю особу до, під час та після проведення Торгів 1-10. Зокрема, у пунктах 108-112 (Торги 1, 2), 147-151 (Торги 3, 4), 199-203 (Торги 5-10) Рішення зазначено, що з аналізу наявної у матеріалах справи інформації, зокрема, витягів з ЄДР кінцевим беніфеціарним власником (контролером) ТОВ "Мостобудівельний загін №112" у період з 01.01.2019 та станом на 26.12.2021 був ОСОБА_1 , який у цей же період часу був директором ТОВ "Рідлей", у якого згідно з інформацією наданою ТОВ "Будівельне управління механізації" (лист від 25.04.2024) останнє орендувало приміщення для свого фактичного місцезнаходження у період з 01.01.2019 до 31.12.2021; - згідно з пунктами 113-117, 165-169, 216-220 Рішення АМК відповідачем також встановлено синхронність дій учасників у часі. Зокрема, обґрунтовуючи зазначений висновок, у пунктах 113-117 (Торги 1, 2), 165-169 (Торги 3, 4), 216-220 (Торги 5 - 10) Комітетом зазначено, що тендерні пропозиції ТОВ "Будівельне управління механізації" та третьої особи подавалися до електронної системи закупівель в один день із невеликим часовим інтервалом, що вказує на їх погоджену поведінку у Торгах 1 - 10; - відповідно до пунктів 152-164, 204-215 Рішення АМК у період проведення Торгів 3 - 10 підтверджується факт комунікації між учасниками. Зокрема, у пунктах 152-164 (Торги 3, 4), 204-215 (Торги 5 - 10) зазначено, що згідно з інформацією, наданою у листі АТ "КБ Приватбанк" від 24.02.2022 № 20.1.0.0/7-220221/8577, листі ГУ ДПС у Вінницькій обл. від 11.11.2021 № 23100/5/02-32-12-01-23, ГУ ПФУ у Вінницькій обл. від 30.12.2021 № 0200-0704-5/89321, листі ПрАТ "ВФ Україна" від 12.05.2023 № 02/К1-Б/135, листі філії AT "Державний експортно-імпортний банк України" від 21.02.2022 № БТ/0400710/954-22, листі AT "Укрсиббанк" від 22.02.2022 № 29-4-1-07/192-БТ, листом ПрАТ "Київстар" від 22.05.2023 № 13834/01, встановлено використання позивачем у своїй господарській діяльності номеру телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3, а ТОВ "Мостобудівельний загін №112" - 067 733 00 01, який належить ОСОБА_2 . Згідно з відомостями наданими ПрАТ "ВФ Україна" виявлено, що після проведення Торгів 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10 та у період до і після проведення Торгів 7 між Товариствами відбулися телефонні розмови з використанням означених телефонних номерів. 6.7. За висновком АМК, узгодивши свої дії під час підготовки та участі в аукціонах, відповідачі в антимонопольній справі замінили ризик, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення Торгів 1- 10. 6.8. Як встановили суди, позивач звертаючися до суду з позовом вказував на те, що уповноваженими особами відповідача порушені приписи статті 23 Закону №3 659-ХІІ та приписи статей 35-37, 41 Закону №2210, внаслідок чого оскаржуване Рішення АМК є незаконним і підлягає скасуванню. За твердженням позивача, основні дії зі збирання доказів на підтвердження вчинення позивачем та третьою особою порушення антиконкурентного законодавства, службовцями відповідача проведені у період з 01.10.2021 до 19.02.2024. Тобто, до прийняття розпорядження про початок розгляду антимонопольної справи. 6.9. Суд першої інстанції також встановив, що з матеріалів справи № 145-26.13/33-24 вбачається таке: - 02.09.2021 від ГО "Антикорупційний блокпост" надійшло звернення про порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів; - означене звернення зареєстровано АМК 02.09.2021 за № 8-01/329-АМ; - у зверненні ГО "Антикорупційний блокпост" вказувало, що проведений нею аналіз окремих процедур публічних закупівель свідчить про порушення з боку позивача та третьої особи законодавства про захист економічної конкуренції, а тому керуючись статтею 36 Закону № 2210 і пунктом 18 Порядку № 5 останнє просить розпочати розгляд справи і притягнути до відповідальності означені Товариства; - 01.10.2021 начальником Управління розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій Смук М. М. на ім`я Голови АМК подана службова записка № 145-01/9634 про надання управлінню доручення для проведення дослідження фактів, викладених у заяві ГО "Антикорупційний блокпост", наданої листом від 01.09.2021 № 01/09-03; - за дорученням Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970, Управлінню розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій доручено провести дослідження щодо обставин, викладених у службовій записці від 01.10.2021 № 145-01/9634; - на підставі доручення Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970 державним уповноваженим розпочато дослідження обставин, викладених у заяві ГО "Антикорупційний блокпост" від 01.09.2021 № 01/09-03 та збирання доказів, на підставі яких будуть зроблені висновки, викладені у оскаржуваному рішенні АМК; - подання № 145-01/11-п про початок розгляду справи подано лише 18.01.2024 і на його підставі, 19.02.2024, державним уповноваженим прийнято розпорядження №03/36-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 6.10. Після прийняття державним уповноваженим АМК розпорядження від 19.02.2024 № 03/36-р про початок розгляду справи, відповідачем вчинені такі процесуальні дії: - направлення копії розпорядження від 19.02.2024 № 03/36-р учасникам справи; - направлення до ТОВ "Айті-Маркет" вимоги від 11.03.2024 про надання інформації щодо використання ІР-адреси НОМЕР_1 ; - надіслання до ГУ ДПС у Київській та Вінницькій областях вимог від 14.03.2024 про надання інформації про розмір доходу (виручки) ТОВ "Мостобудівельний загін №112" і ТОВ "Будівельне управління механізації" від реалізації товарів, робіт, послуг за 2023 рік та копій податкової звітності за 2023 рік; - направлення до ТОВ "АЙ ПІ ТРАНС" вимоги від 05.04.2024 про надання інформації щодо використання ІР-адреси НОМЕР_1 ; - направлення ТОВ "Мостобудівельний загін №112" вимоги від 11.03.2024 про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів, що стосується участі у Торгах 1 -10; - направлення вимог до замовників Торгів про надання інформації та копій документів, що стосується процедур закупівель, в яких приймали участь ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" і ТОВ "Будівельне управління механізації"; - направлення до ТОВ "Даталайн" вимоги від 02.12.2024 про надання інформації щодо використання ІР-адреси НОМЕР_3 ; - надіслання учасникам справи копії подання від 13.12.2024 № 145-26.13/03-12003е з попередніми висновками у справі; - розміщення на вебсайті АМК повідомлення про дату, час і місце розгляду справи від 18.12.2024 № 145-26.13/03-12160е; - розміщення на веб-сайті АМКУ повідомлення про дату, час і місце розгляду справи від 18.12.2024 № 145-26.13/03-12160е; - прийняття 24.12.2024 Рішення № 528-р; - 19.02.2025 позивачу направлено копію Рішення № 528-р від 24.12.2024 для виконання, разом із супровідним листом від 11.02.2025; - ознайомлення представника позивача 18.03.2025 з матеріалами справи № 145- 26.13/33-24. 6.11. Крім того, з метою спростування висновків відповідача щодо спільного використання ТОВ "Будівельне управління механізації" та третьою особою ІР-адреси НОМЕР_1 , ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" замовило проведення експертного дослідження у Київському відділенні Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бакаріуса". 6.12. На вирішення експертів поставлені такі запитання:

1. Чи є збіг ІР-адреси НОМЕР_1 доказом використання ТОВ "Будівельне управління механізації" та ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" одного й того ж комп`ютерного обладнання під час здійснення доступу до аукціону та завантаження тендерної документації і керування банківськими рахунками?

2. Чи можливо, що вхід ТОВ "Будівельне управління механізації" до аукціону та завантаження тендерної документації, а ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" - до інтернет-банкінгу які здійснено з використання різного комп`ютерного обладнання, має однакову мережу вузла в комп`ютерній мережі, побудованої за протоколом ІР (Internet Protocol address)?

3. У яких випадках можливий збіг мережевого адресу вузла в комп`ютерній мережі, побудованої за протоколом ІР (Internet Protocol address)?

4. Про що свідчить збіг мережевого вузла в комп`ютерній мережі побудованої за протоколом ІР (Internet Protocol address)?

5. У випадку використання одних (спільних) ІР адрес - встановити, знаходились ТОВ "Будівельне управління механізації" та ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" при використанні одних (спільних) ІР адрес за різними адресами та/або за однією адресою? Якщо можливо встановити - вказати відповідні адреси або адресу. 6.13. За результатами проведення експертного дослідження електронних комунікацій 19.05.2025 складений Висновок експерта № 831 відповідно до якого експерт дійшов таких висновків:

1. Відповісти на питання не надається за можливе, оскільки містить ознаки правового питання та виходить за межі кваліфікації судового експерта. 2. (2-4). Збіг ІР-адрес кінцевого користувача під час використання електронних сервісів/служб за допомогою мережі Інтернет (здійснення доступу до аукціону; завантаження тендерної документації; керування банківськими рахунками, тощо) за допомогою різного кінцевого (термінального) обладнання можливий у випадку налаштування трафіку з використанням VPN. 3. (5). Встановити фізичну адресу (місцезнаходження) кінцевого користувача під час використання електронних сервісів/служб за допомогою мережі Інтернет, за його ІР-адресою не можливо.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 7.3. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, який наявний у матеріалах справи. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 8.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав про визнання недійсним рішення АМК в частині, що стосується позивача. 8.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. 8.3. Зокрема, суд апеляційної інстанції, за результатами апеляційного перегляду справи виснував про необґрунтованість висновків суду першої інстанції та про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. 8.4. Не погоджуючися із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, позивач стверджує, що постанова ухвалена за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 4.1.2. цієї постанови). 8.5. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 8.6. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. 8.7. Зокрема, скаржник посилається на постанови Верховного Суду, які вказані у пунктах 4.1.2 цієї постанови, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки щодо застосування пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 та Закону № 2210, а також статті 86 ГПК України при оцінці доказів у розгляді справ про оскарження Рішень АМК щодо визнання антиконкурентними узгодженими діями суб`єктів господарювання, за доводами, які узагальнено викладені у пунктах 4.1.2. - 4.1.5. цієї постанови. 8.8. У вирішенні доводів касаційної скарги (див. розділ 4 цієї постанови) і відзиву на касаційну скаргу, Суд зазначає, що як встановлено судами попередніх інстанцій дії позивача кваліфіковано за пунктом 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону № 2210 (тут і надалі - у редакції чинній з 01.01.2024). 8.9. Відповідно до приписів Закону № 2210: - економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1); - узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5); - антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6); - антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6); - порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50); - порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51); - за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210. 8.10. Верховний Суд незмінно наголошує, що у вирішенні відповідних спорів, зокрема, з огляду на законодавчо-закріплений статус і повноваження АМК, суди не повинні перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у Рішенні АМК. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17. 8.11. Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 8.12. У розгляді справ про оскарження Рішень АМК щодо визнання антиконкурентними узгодженими діями суб`єктів господарювання Верховний Суд виходить із того, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. 8.13. Суд також виходить із того, що для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки учасниками торгів). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає його суті. 8.14. Вказаний висновок Суд здійснює виходячи з того, що економічна конкуренція це змагання між суб`єктами господарювання, з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією. 8.15. Верховний Суд з огляду на дату прийняття оскаржуваного Рішення АМК зазначає, то до його оскарження підлягає застосуванню законодавство про захист економічної конкуренції чинне з 01.01.2024. 8.16. Верховний Суд зазначає, що норми права, за якими відповідачем здійснена кваліфікація правопорушення (пункт 1 статті 50 та пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210) та про неправильне застосування яких, зазначає скаржник, є нормами матеріального права щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції за здійсненою АМК правовою кваліфікацією - притягнення суб`єкта господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. 8.17. У пункті 4 розділу VIII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який затверджений розпорядженням АМК від 19.04.1994 за № 5 (зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням АМК від 23.11.2023 № 16-рп) [далі - Порядок] містяться вимоги, які має містити Рішення АМК. Зокрема, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення, обґрунтування розміру штрафу та спростування заперечень, наданих особами, які беруть участь у справі, до подання з попередніми висновками у справі (у разі їх наявності). Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтею 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків. 8.18. Отже, законодавчими приписами не регламентовано чіткого обов`язку АМК щодо викладення структури рішення АМК. 8.19. Верховний Суд нагадує, що за усталеними Висновками Верховного Суду у вирішенні спорів щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, судам належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності та у розрізі підтвердження доказами кожного інкримінованого порушення окремо. При цьому сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у оспорюваному рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які на думку АМК, підтверджують таке узгодження. 8.20. Така практика є послідовною та чіткою з точки зору того, що стаття 86 ГПК України вимагає від суду надавати оцінку зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності, що відповідає приписам статей 73- 80, 86 ГПК України. 8.21. Від правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші. 8.22. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. 8.23. Згідно з частиною четвертою статті 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду зазначається серед іншого, висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. 8.24. Матеріалами справи підтверджується, що позивач та третя особа послідовно наголошували на тому, що докази, які покладені Комітетом в основу оскаржуваного Рішення АМК є таким, що зібрані відповідачем поза межами визначених Законом повноважень. 8.25. Надаючи оцінку таким доводам суди встановили, що на підставі доручення Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970 державним уповноваженим розпочато дослідження обставин, викладених у заяві ГО "Антикорупційний блокпост" від 01.09.2021 вих. № 01/09- 03 та збирання доказів, на підставі яких будуть зроблені висновки, зокрема, щодо наявності / відсутності в діях ТОВ "Будівельне управління механізації" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 і пунктом 1 статті 50 Закону № 2210 під час участі у торгах № 1-10. При цьому на виконання цього доручення державний уповноважений не приймав розпорядження про початок розгляду справи, як це передбачено статтею 37 Закону № 2210 та пунктами 20, 20-1 - 20-4 Порядку № 5 (у редакції чинній станом на 2021 рік). Зокрема, як встановили суди, подання про початок розгляду справи державним уповноваженим подано лише 18.01.2024 за № 145-01/11. На підставі якого лише 19.02.2024 державним уповноваженим прийнято розпорядження № 03/36-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 8.26. Тобто фактично у період із 01.10.2021 до 19.02.2024 Комітетом вчинялися процесуальні дії, здобуття відомостей та інформації щодо наявності / відсутності у діях позивача ознак вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які можуть стосуватися спотворення результатів торгів. При цьому, як встановили суди, докази, які зібрані службовцями Комітету у період із 01.10.2021 до 19.02.2024 у подальшому були покладені в основу оскаржуваного Рішення АМК. 8.27. У вирішенні цього спору суд першої інстанції відхиляючи доводи позивача про позапроцесуальний порядок зібрання уповноваженими працівниками Комітету доказів у період з 01.10.2021 до 19.02.2024 (до дати прийняття розпорядження про початок розгляду справи № 145-26.13/33-24), виходив із того, що положення статей 36, 37 Закону № 2210 не встановлюють обмежень на дискрецію органів АМК самостійно розпочати відповідну перевірку, і, як наслідок такої перевірки, відкрити справу про порушення суб`єктом господарювання положень законодавства про захист економічної конкуренції. Суд зазначив, що за приписами Закону № 2210 передумовою прийняття Комітетом розпорядження про початок розгляду справи є наявність саме достовірних (юридично обґрунтованих) доказів наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції і такі повноваження АМК прямо передбачені антиконкурентним законодавством та процедурно втілені в Порядку № 5. 8.28. За висновком суду першої інстанції, матеріали антимонопольної справи №145-26.13/33-24 свідчать, що основні дії зі збирання доказів на підтвердження, зокрема, вчинення позивачем порушення антиконкурентного законодавства Комітетом проведені саме в період з 01.10.2021 до 19.02.2024, тобто до винесення розпорядження про початок розгляду справи. При цьому зі змісту оскаржуваного Рішення АМК вбачається, що всі висновки відповідача базуються на доказах, збір та аналіз яких здійснено до прийняття розпорядження від 19.02.2024 № 03/36- р. У той час, як докази зібрані Комітетом після початку розгляду справи у своїй сукупності жодним чином не підтверджують тих обставин, якими АМК обґрунтовує свої висновки та стверджує про наявність у діях позивача та третьої особи антиконкурентних узгоджених дій під час участі у Торгах 1-10. 8.29. У цій частині суд першої інстанції ґрунтував свої висновки і на тому, що у період з 01.10.2021 до 13.12.2024 позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на подання заперечень та надання АМК достатніх доказів на спростування наявності в його діях порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі в Торгах 1-10. Фактично у позивача було лише одинадцять днів від моменту складання попередніх висновків від 13.12.2024 для підготовки заперечень та доказів на їх підтвердження, тоді як збір інформації, який передував винесенню розпорядження про початок розгляду справи, тривав більше трьох років. 8.30. Із посиланням на положення статті 40 Закону № 2210 щодо права осіб, які беруть (брали) участь у справі на ознайомлення з матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання Комітетом своїх дискреційних повноважень (у межах, порядку та у спосіб, визначений Законом), що мало наслідком порушення процесуальних прав позивача під час розгляду справи. З огляду на наведене, суд виснував, що порушення Комітетом або неправильне застосування процедурних норм, є окремою самостійною підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним Рішення АМК в силу приписів статті 59 Закону № 2210. 8.31. Суд першої інстанції надав оцінку доводам позивача та зазначив, що оспорюване Рішення АМК не містить достатніх фактичних обставин, які у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про доведення АМК об`єктивної сторони порушення з боку позивача, як учасника Торгів 1 -10. За висновком суду, наведені АМК у Рішенні обставини в своїй сукупності не доводять факту, що саме позивач, діючи свідомо та недобросовісно у вигляді вчинення дій, шляхом погодженості своєї поведінки між учасниками торгів за взаємоузгодженим між ними планом, бажав спотворити результати Торгів та сприяв настанню такому наслідку. Наведене свідчить, що АМК неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що також є підставою для визнання недійсним Рішення АМК в частині, що стосується позивача - ТОВ "Будівельне управління механізації". 8.32. Зміст оскаржуваної постанови свідчить, що суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновки місцевого господарського суду про те, що зібрані Комітетом докази жодним чином не підтверджують обставин, покладених ним в основу Рішення АМК та про те, що використання Комітетом доказів, зібраних до винесення розпорядження про початок розгляду справи, є недопустимим. За висновком суду апеляційної інстанції, у якості доказів у справі № 54/58-21 використано інформацію, отриману органами Комітету в порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема, статтею 22-1 Закону № 3659-ХІІ. 8.33. Із посиланням на висновки Верховного Суду суд апеляційної інстанції зазначив, що чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Комітету мають право витребувати інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом. 8.34. За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що АМК, як під час збору доказів у період з 01.10.2021 до 19.02.2024 так і в частині покладення в основу Рішення АМК здобутої ним інформації (доказів) діяв у межах наданих Законом повноважень. Водночас протилежний висновок місцевого господарського суду визнав необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству про захист економічної конкуренції та усталеній судовій практиці. 8.35. Отже, зміст оскаржуваної постанови в цій частині свідчить, що суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам апеляційної скарги. Однак, вказав про відсутність підстав вважати, що Комітет не дотримався процесуальних норм під час збирання та аналізу доказів у антимонопольній справі. 8.36. Суд враховує доводи касаційної скарги де позивач наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції у вирішенні цього спору не врахував висновки Верховного Суду (щодо кваліфікації стосовно пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210), викладеного у постанові від 19.03.2026 у справі № 910/3775/25, яка є подібною (тотожною) за предметом позову, за суб`єктним складом учасників відносин, за об`єктом та предметом правового регулювання, за фактичними обставинами та умовами застосування правових норм. 8.37. Так, у справі № 910/3775/25 предметом спору були вимоги ТОВ "Мостобудівельний загін № 112" до АМК про визнання недійсним Рішення АМК від 24.12.2024 № 528-р у справі № 145-26.13/33-24 і позивач - ТОВ "Будівельне управління механізації" був залучений до участі у цій справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. 8.38. Зокрема, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд у наведеній вище справі, Верховний Суд зазначив таке: "…з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX, яким суттєво змінено порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У цій справі Комітет, як встановили суди виніс рішення про початок розгляду справи - 19.02.2024 (див. пункт 5.8. цієї постанови) та ухвалив оскаржуване Рішення АМК - 24.12.2024. Отже, суди мають здійснити оцінку Рішення АМК на відповідність дій Комітету вимогам Закону № 2210 у редакції змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX". 8.39. Положеннями розділу IV Порядку (у редакції змін, внесених згідно з розпорядженням АМК від 23.11.2023 № 16-рп) визначено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції". 8.40. Верховний Суд виходить із того, що дії, які кваліфіковані позивачу Комітетом, як антиконкурентні узгоджені дії відбувалися у період із 2019 року до 2021 року, а дії Комітету щодо збору інформації відбувалися у період з 23.10.2023 до 13.12.2024. 8.41. Водночас, у контексті покликань скаржника, Суд зазначає, що у період із 23.10.2023 до прийняття оскаржуваного Рішення АМК законодавство про захист економічної конкуренції зазнало значних змін. Зокрема, з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX, яким суттєво змінено правила проведення перевірок суб`єктів господарювання, у тому числі і вчинення окремих процесуальних дій з боку органів АМК в аспекті забезпечення дотримання прав суб`єктів господарювання. 8.42. Загальною метою Закону № 3295-IX є наближення підходів до застосування українського антимонопольного законодавства до підходів, які застосовуються в Європейському Союзі задля підвищення ефективності застосування українського законодавства. 8.43. Також із 30.01.2024 набули чинності зміни, внесені розпорядженням Антимонопольного комітету від 23.11.2023 № 16-рп до Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції Розпорядження Антимонопольного комітету України № 169-р від 29.06.98), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299) [у редакції до 30.01.2024 - Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України]. 8.44. Розділ VI Порядку (у редакції змін, які набули чинності з 30.01.2024) регламентує порядок подання заяви до органів АМК, порядок її розгляду Комітетом, строки у які така заява має бути розглянута АМК та з власної ініціативи. 8.45. Пункт 1 розділу VII Порядку визначає, що розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону № 2210. Органи Комітету розглядають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у строки, передбачені частиною першою статті 37-1 Закону № 2210. Про початок розгляду справи органами Комітету приймається розпорядження. 8.46. Відповідно до статті 37 Закону № 2210, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 8.47. Водночас у контексті покликань скаржника та фактичних обставин цього спору, Суд вважає, що питання повноважень органів АМК на збір та аналіз інформації поза межами процедури розгляду справи порушеної за розпорядженням АМК 19.02.2024, а також питання щодо можливості покладення органом АМК в основу оспорюваного Рішення інформації, яка зібрана до прийняття розпорядження про початок розгляду справи, підлягає з`ясуванню, шляхом оцінки меж повноважень Комітету визначених у Законі № 3295-ІХ, як у редакції чинній станом на 23.10.2021, так і у редакції подальших змін. Тобто у період до внесення змін Законом України від 09.08.2023 № 3295-ІХ. 8.48. Оцінюючи доводи касаційної скарги та ураховуючи правові позиції, які викладені вище у цій постанові, узагальнені аргументи позивача та третьої особи, які наводилися у поданих ними процесуальних документах, Суд виходить з такого. 8.49. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України). 8.50. Верховний Суд виходить із того, що за приписами статті 3 Закону № 3659-XII (тут і надалі у редакції чинній станом на час звернення ГО "Антикорупційний блокпост" із заявою та до внесення змін Законом України від 09.08.2023 № 3295-ІХ), основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. 8.51. Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону № 3659-XII). 8.52. У статті 7 Закону № 3659-XII визначені повноваження Антимонопольного комітету України. Зокрема, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункти 1 - 5 частини першої цієї статті). 8.53. Водночас положення частини другої статті 15 Закону № 3659-XII містять перелік дій, які можуть здійснювати посадові особи апарату Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень з метою виконання завдань із забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та його органів, територіальних відділень Антимонопольного комітету України. 8.54. Наведений у частині другій цієї статті Закону перелік дій дає підстави дійти висновку, що питання збору, оцінки та аналізу доказів у справі є виключною компетенцією Комітету, яка має відбуватися у межах повноважень визначених у Законі № 3659-XII та у спосіб, який визначений Законом № 2210. 8.55. За положеннями частин шостої, дев`ятої статті 9 Закону № 3659-XII Голова АМК Голова Антимонопольного комітету України: - очолює Антимонопольний комітет України та спрямовує його діяльність, головує на засіданнях Антимонопольного комітету України; - вносить Прем`єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника, заступника Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України; - розподіляє обов`язки між першим заступником, заступником Голови та державними уповноваженими Антимонопольного комітету України, спрямовує діяльність територіальних відділень Антимонопольного комітету України; - подає на затвердження Антимонопольному комітету України кошторис доходів і видатків Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень; - є розпорядником бюджетних асигнувань на утримання і забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України; - здійснює прийняття, переведення та звільнення працівників апарату Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, застосовує заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників апарату Комітету та його територіальних відділень відповідно до закону; - утворює територіальні відділення в межах кошторису, тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України для розгляду питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України; - видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов`язкові для працівників Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень; - представляє Антимонопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктами господарювання, громадянами та об`єднаннями суб`єктів господарювання чи громадян та підписує від імені Антимонопольного комітету України міжвідомчі нормативно-правові акти; - має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, поданням органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, в тому числі заяви і справи про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що перебувають на розгляді органу Антимонопольного комітету України чи голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, та передати їх на розгляд іншому органу Антимонопольного комітету України чи голові територіального відділення Антимонопольного комітету України, за винятком заяв і справ, віднесених до виключної компетенції Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу; - затверджує структуру Антимонопольного комітету України; - затверджує штатний розпис та кошторис Антимонопольного комітету України за погодженням з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансів, штатний розпис та кошторис територіальних відділень Антимонопольного комітету України; - призначає на посади та звільняє з посад уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель; - здійснює інші дії, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції. Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом. Голова Антимонопольного комітету України має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. 8.56. Отже, в силу положень цієї статті Голова АМК має повноваження надавати відповідні доручення проводити розслідування та розглядати справи про порушення законодавства, у межах, спосіб та повноваження, передбачені Законом № 2210. 8.57. За приписами статті 11 Закону № 3659-XII державні уповноважені є членами Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу. Державні уповноважені очолюють або входять до складу адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, виконують інші обов`язки за дорученням Голови Антимонопольного комітету України. 8.58. Статтею 22 Закону № 3659-XII визначено, зокрема, що: - розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; - невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. 8.59. Статтею 22-1 цього ж Закону (у редакції змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи" № 1587-IX від 30.06.2021 та яка була чинною до 01.01.2024) передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність". 8.60. Положення Закону № 3659-XII (у редакції змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи" № 1587-IX від 30.06.2021 та яка була чинною до 01.01.2024) свідчать, що повноваження органів Комітету щодо витребування інформації, шляхом направлення вимог про надання інформації обумовлені спеціальним статусом Комітету в системі органів державної влади, в тому числі роллю Комітету у формуванні конкурентної політики. І надані органам Комітету законодавством про захист економічної конкуренції повноваження для ефективної реалізації покладених на них завдань і функцій мають виконуватися його органами лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 8.61. Отже, наведені вище положення законодавства дають підстави дійти висновків, що запитування органами АМК інформації є одним з основних способів збирання органами Комітету інформації та інших відомостей під час виконання покладених на них законом завдань, зокрема, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 3 Закону № 3659-XII. Фактичними підставами, у зв`язку з якими органом АМК вимагається інформація, зокрема, можуть бути: з`ясування наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час розгляду заяви чи з власної ініціативи органів Комітету; розгляд справи про порушення; розгляд органом Комітету іншого питання (дослідження ринку, заявлених узгоджених дій чи концентрації) для вирішення якого необхідною є певна інформація. 8.62. У цьому контексті Суд також вважає за необхідне звернутися до релевантних висновків, які викладені у постанові від 12.05.2026 у справі № 914/2651/25 (ухвалена після подання скаржником касаційної скарги у цій справі) у якій Верховний Суд викладав висновок Верховного Суду, зокрема: "щодо форми, змісту, реквізитів доручення Голови Комітету та підстав для його прийняття (надання)". І хоча висновок у означеній постанові Верховний Суд викладав щодо застосування положень статей 9, 17 Закону № 3659-XII у редакції змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX, колегія суддів вважає застосовним цей висновок і до положень статті 9 Закону № 3659-XII у редакції чинній до 01.01.2024. 8.63. Так, ухвалюючи постанову про залишення в силі рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог визнання недійсним та скасування розпорядження та вимоги, суд касаційної інстанції у постанові від 20.03.2026 дійшов, зокрема, висновків про те, що Голова АМК має повноваження надавати відповідні доручення відділенням АМК проводити розслідування та розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за межами їх регіону у межах, спосіб та повноваження, передбачені Законом №2210. При цьому, Верховний Суд також виходив із того, що законодавством, зокрема, Законом № 3659-ХІІ) не встановлено вимоги до змісту доручення. 8.64. Як встановили суди у цій справі Голова АМК надав відповідне доручення державному уповноваженому та управлінню розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій від 23.10.2021 № 13-01/970. При цьому суди не встановили, а позивач також не доводив, що вказаний документ прийнято поза межами повноважень, визначених у статті 9 Закону № 3659-XII. 8.65. Отже, як правильно встановлено у вирішенні цього спору судами першої та апеляційної інстанції, виходячи з положень зазначених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, державний уповноважений та відповідно, управління розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій, у межах наданих дорученням Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970 повноважень мали право витребування від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб, відповідної інформації (необхідної для дослідження обставин наявності ознак у діях ТОВ "Будівельне управління механізації" та ТОВ "Мостобудівельний загін №112" порушення антиконкурентного законодавства, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів № 1 -10), що відповідає пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 3659-XII. 8.66. Водночас, встановлені судами обставини свідчать про те, що всі висновки відповідача в оспорюваному Рішенні переважно базуються на інформації (доказах), збір та аналіз якої здійснено Комітетом до прийняття розпорядження від 19.02.2024 № 03/36- р. 8.67. При цьому, зміст ухвалених у справі судових рішень свідчить про застосування судами першої та апеляційної інстанції різного підходу у вирішенні питання можливості органів Комітету ґрунтувати свої висновки на інформації яка зібрана поза межами процедури розгляду справи. 8.68. Зокрема, зміст оскаржуваної постанови свідчить, що суд апеляційної інстанції визнав дії Комітету щодо покладення в основу оскаржуваного Рішення АМК інформації, здобутої як до, так і після винесення розпорядження про початок розгляду справи, такими, що відповідають положенням чинного законодавства. 8.69. Надавши оцінку змісту оскаржуваного Рішення АМК та інформації і доказам які покладені в його основу, суд апеляційної інстанції виснував про достатність наведених Комітетом фактів про наявність у відповідачів в антимонопольній справі антиконкурентних узгоджених дій, і які переконливо свідчать про те, що позивач та третя особа подаючи свою документацію для участі у Торгах № 1 -10 не мали наміру змагатися за отримання певних економічних переваг. За висновком суду апеляційної інстанції, встановлені АМК в антимонопольній справі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що учасники Торгів 1 -10 здійснювали підготовку до участі в торгах та координували свої дії. Водночас позовна заява ТОВ "Будівельне управління механізації" містить виключно думку позивача щодо прийнятого відповідачем Рішення, не містить жодного документального підтвердження доводів ТОВ "Будівельне управління механізації" та не спростовує встановлених Комітетом під час розгляду справи обставин і зібраних доказів. 8.70. У вирішенні спірного питання Суд враховує та зазначає, що АМК у розгляді кожної справи має дотримуватися обов`язку всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи на підставі доказів. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення (стаття 41 Закону № 2210). 8.71. Верховний Суд вважає, що витребування інформації у суб`єктів є не окремим завданням чи самостійною функцією Комітету, а фактично є засобом збору органами Комітету інформації і відомостей, які необхідні для ефективного виконання покладених на нього законом завдань. У спірному випадку, як під час дослідження обставин наявності ознак порушення антиконкурентного законодавства, так і під час розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 8.72. Отже, вся інформація, яка зібрана органами Комітету під час виконання покладених на них законом завдань має правовий статус доказу та може бути покладена в основу прийнятого Комітетом Рішення. У спірних відносинах зібрана Комітетом інформації, яка була зібрана службовцями відповідача на виконання доручення Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970 за своєю суттю є доказовою основою для прийняття органом АМК розпорядження про початок розгляду справи, а тому відповідач не обмежений правом використання цієї інформації, як доказової бази у подальшому розгляді справи. 8.73. Разом із тим, Суд у цьому аспекті вважає за необхідне зазначити, що в силу положень Закону № 3659-XII та Закону № 2210 Комітет у межах своїх дискреційних повноважень здійснює свої завдання щодо виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства в рамках адміністративної процедури - розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. 8.74. Верховний Суд ураховує, задання Комітету, які визначені у статті 3 Закону № 3659-XII та положення статті 22-1 цього Закону у відповідній редакції і зазначає, що здійснення органами АМК, як органом зі спеціальним статусом, своїх завдань має відповідати завданням і принципам, які визначені у статтях 3, 4 Закону та використовуватися останніми саме, з метою на виконання якої вони надані. 8.75. Слід мати на увазі і те, що АМК у питаннях контролю дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, з метою недопущення вчинення суб`єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій, які призводять або можуть призвести до обмеження, усунення чи спотворення конкуренції на ринку, повинен мати певну свободу розсуду під час здійснення ним, зокрема, завдань, які визначені у статті 3 Закону № 3659-XII. 8.76. Втім статті 22-1 Закону № 3659-XII і стаття 40 Закону № 2210 не може тлумачитися, як така, що вимагає від них такого ступеню збору інформації і відомостей на стадії виявлення ознак порушення, який може нівелювати положення статті 40 Закону № 2210 та може тривати невиправдано довго (мати необмежений час або такий, що не є розумним), тобто порушувати рівновагу між діями Комітету вчиненими на виконання основної мети законодавства про захист економічної конкуренції та правом суб`єкта господарювання користуватися своїми правами, визначеними Законом № 2210. 8.77. В силу положень статті 8, статті 9, частини другої статті 19 Конституції України, які є нормами прямої дії АМК, як державний орган має виконувати свої дискреційні повноваження керуючись принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства. 8.88. Відповідно до цих міркувань, Суд вважає, що у разі коли органи АМК будуть допускати необмежений підхід щодо тривалості строку збору інформації на стадії виявлення ознак порушення у діях суб`єкта господарювання, у т.ч. і відсутність обмежень щодо обсягу здобутої ним інформації на цій стадії, це може сприйматися, як порушення рівноваги балансу сторін під час розгляду антимонопольної справи. Зокрема, можуть бути об`єктивним чинником, який може послабити позицію суб`єкта господарювання, як відповідача у антимонопольній справі, обмежуючи для нього час на формування своєї стратегії захисту (мати можливість зібрати та подати Комітету достатньо доказів на спростування його висновків, які наведені у поданні про попередні висновки у справі). З огляду на обмежені та присічні строки оскарження Рішення АМК, порушення рівноваги балансу сторін безпосередньо матиме вплив на можливість суб`єкта господарювання підготувати свою стратегія захисту, використовуючи своє право на оскарження рішення АМК. 8.89. У спірному випадку Суд враховує, що хоча положення Закону № 2210 і не містять чітко визначеного строку, в межах якого органи АМК можуть проводити дослідження обставин наявності чи відсутності в діях суб`єкта господарювання ознак порушення антиконкурентного законодавства. Однак Верховний Суд наголошує, що законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою та змістом, а відтак, під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це, межі дискреційних повноважень такого органу не можуть бути неоглядними. Міра такого розсуду повинна бути мінімально достатньою, зокрема, з метою уникнення порушення нормативно-правових приписів та запобіганню зловживання. 8.90. Таким чином, в силу положень Закону № 3659-XII, питання щодо тривалості розслідування Комітетом наявності / відсутності ознак порушення антиконкурентного законодавства з моменту його початку до винесення розпорядження про початок розгляду справ, незважаючи на відсутність нормативно запроваджених у Законі № 2210 строків розгляду й прийняття відповідного рішення, не дозволяє сприймати стан розв`язання цього питання безмежним, безкінечним, таким, що може тривати невиправдано довго. 8.91. За відсутності в нормах Закону № 2210 строків проведення АМК такої процедури, такий строк має бути розумним. 8.92. Колегія суддів зазначає, що такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції. 8.93. Згідно з судовою практикою в межах розслідування порушення конкурентного законодавства ЄСПЛ неодноразово зазначав, що адміністративні органи, приймаючи рішення, не можуть забезпечувати дотримання гарантій, передбачених Конвенцією. Тому такі рішення згодом повинні бути предметом перевірки судового органу, що має "повну юрисдикцію" та насправді забезпечує гарантії пунктом 1 статті 6 Конвенції (зокрема, Albert and Le Compte v. Belgium, Tsfayo v. the United Kingdom, Vasteberga Taxi Aktiebolag And Vulic v. Sweden). 8.94. Суд також вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17. У якій Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган Антимонопольного комітету України має враховувати при ухваленні рішень. 8.95. Відповідно до положень частини другої статті 6 Конституції України принцип поділу державної влади набуває сенсу лише за тієї умови, коли всі органи державної влади діють у межах єдиного правового поля. Це означає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. 8.96. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі [абзаци другий - четвертий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 №4-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 219 Регламенту Верховної Ради України (справа про Регламент Верховної Ради України)]. 8.97. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 8.98. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. 8.99. З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень органам обсяг яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і Конституцією України (висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.05.2023 у справі № 910/19008/21. 8.100. Колегія суддів наголошує, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120; "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72; "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51). 8.101. Верховний Суд у цій справі також виходить з того, що у дорученні Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970 зазначено, зокрема, термін виконання цього доручення - 25.04.2022. Тобто, АМК, як державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (в особі Голови АМК), визначив службовців органу АМК (державного уповноваженого та управління розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій) яких наділив правом на витребування інформації (необхідної для дослідження обставин наявності ознак у діях ТОВ "Будівельне управління механізації" та ТОВ "Мостобудівельний загін №112" порушення антиконкурентного законодавства, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів № 1 -10), а також вказав чіткий термін у який це доручення підлягає виконанню. 8.102. Разом із тим суд апеляційної інстанції у своїх висновках про відповідність дій посадових осіб АМК вимогам статті 22-1 Закону № 3659-XII, зокрема, щодо покладення в основу Рішення АМК здобутої ним інформації у період із 01.10.2021 до 19.02.2024, не врахував, що органи Комітету не можуть виходити за межі наданих їм процесуальних повноважень та не надав належної оцінки розумності строку в межах якого Комітет здійснював збір та аналіз інформації щодо наявності / відсутності в діях позивача ознак порушення антиконкурентоного законодавства. Як і не надав належної оцінки наявному у матеріалах справи дорученню Голови АМК від 23.10.2021 № 13-01/970, зокрема, і в частині того, у який строк таке доручення підлягало виконанню службовцями Комітету. 8.103. Водночас з`ясування цієї обставини безпосередньо впливає на висновки суду за результатами оцінки доказів, які зібрані державним уповноваженим та управлінням розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій, у період із дати визначеною у дорученні як кінцевий термін його виконання та до дати прийняття розпорядження про початок розгляду справи. 8.104. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про те, що всі докази, які зібрані відповідачем у період із 01.10.2021 до 19.02.2024 можуть бути покладені в основу оскаржуваного Рішення АМК. 8.105. Наведене також свідчить про передчасність висновків суду апеляційної інстанції в частині того, що оспорюване Рішення АМК містить достатньо фактичних обставин, які у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про доведення АМК об`єктивної сторони порушення з боку позивача, як учасника Торгів 1 -10. 8.106. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 8.107. Відповідно до змісту статей 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходить при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. 8.108. У вирішенні цього спору суд касаційної інстанції враховує, зокрема: предмет цього судового спору (скасування Рішення АМК); компетенцію органів АМК у сфері захисту економічної конкуренції; визначені Законом підстави для можливого задоволення такого позову (стаття 59 Закону № 2210); обсяг і міру дослідження судами попередніх інстанцій доводів позивача і відповідача, а також з`ясування всіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи та зазначає, що судом апеляційної інстанції в цій частині допущені процесуальні порушення, які полягають у неповноті дослідження істотних обставин справи за доводами та аргументами сторін. 8.109. Колегія суддів зауважує, що до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони. Водночас на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону № 2210, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. Близька за змістом правова позиція суду є послідовна та викладена в численних постановах Верховного Суду. Зокрема, у пункті 7.61. постанови від 19.03.2026 у справі № 910/3775/25 на яку посилається скаржник. 8.110. Втім, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права (зокрема, статей 86, 236, 237, 269 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з`ясування обставин цієї справи. 8.111. Наведене свідчить, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження. 8.112. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 8.113. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо обґрунтованості та законності рішення суду апеляційної інстанції відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів, викладених у цій постанові. 8.114. Верховний Суд, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 8.2. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 8.3. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити, оскаржуване судове рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 8.4. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

9. Розподіл судових витрат 9.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує судове рішення та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління механізації" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 910/5546/25 скасувати. Справу передати новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова Суддя Т. Малашенкова