Постанова 4873 № 910/13404/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" травня 2026 р. Справа №910/13404/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сковородіної О.М. суддів: Тищенко А.І. Колесника Р.М. секретар судового засідання Фурсов Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/13404/25 (суддя - Князьков В. В.) за позовом ОСОБА_1 , м.Львів до:

1. Міністерства юстиції України,

2. Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України",

3. Держави Україна в особі Кабінету міністрів України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича,

2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Стефанюк Оксану Ігорівну,

3. ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

4. Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України"

5. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89",

6. Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України,

7. Фонду державного майна України, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, витребування майна за участю представників: від позивача: Білоцерковець Н.В., від відповідача-1: Барановська А.М., від відповідача-2: Перевозник П.М., Михайлик Л.Г., від відповідача-3: Борискевич Ю.В., від третьої особи-1: не з`явився, від третьої особи-2: не з`явився, від третьої особи-3: не з`явився, від третьої особи-4: не з`явився, від третьої особи-5: не з`явився, від третьої особи-6: Колода Є.Г., від третьої особи-7: не з`явився, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів

1. Міністерства юстиції України,

2. Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України",

3. Держави Україна в особі Кабінету міністрів України про: - визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3113/5 від 30.08.2023, прийнятого за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" від 24.08.2023 № 1-2- 07/103, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.08.2023 за № СК-3352-23; - визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023, прийнятого за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Хліб України" від 31.08.2023 за № 1-2- 10/84, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.08.2023 за № СК-3430-23; - зобов`язання Міністерства юстиції України повернути право власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у стан, що існував до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 та наказу Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023, а саме внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступні відомості: об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт; - тип об`єкта: будівлі та споруди; - адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р., с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9; - відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: внутрішня ЛЕП-10кв №22, 23; · будівля пташника, К; екіпіровочний пункт, Д; контора з лабораторією, А; · котельня, Г; · апаратна УГЗ, БІІІ; Н/в електромережі, №23; насосна водопровід станція, С; · нижня з`єднувальна галерея між робочою будівлею і С.К.№1, БІ-ІІ; сил.корпус СКМ9х16 №1, Б1/а; · сил.корпус СКМ9х16 №2, Б2/а; сил.корпус СКМ9х16 №4, Б3/а; приймально-відпукний пристрій на 2-х вагонах колії 1520мм, Ц; приймально-відпукний пристрій на 1520 мм, Х; · ПВП на 4 вагони колії 1435 мм, Л; підсобний корпус з пож. депо, П; ворота, №1; огорожа, №3; огорожа, №4; · внутрішні під`їздні колії 1520мм, №5; внутрішні під`їздні колії 1435мм, №6; пункт прямого перевантаження, Н; робоча вежа елеватора, Б; трансформаторна РК 10квт з/єд з ТКП-10/0,4кВ, В; автодороги та проммайд (вимощення), І; приймальний пристрій з автотранспорту, М; - Актуальна інформація про речове право тип речового права: право власності; документи, подані для державної реєстрації права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2328, виданий 23.08.2023, видавник: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А.; розмір частки: 1; власник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна; - Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки: документи, подані для державної реєстрації іпотеки: іпотечний договір, серія та номер: 2313, виданий 30.08.2023, виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І.; відомості про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання: 30.08.2024, розмір основного зобов`язання: 13600000,00 гривня, правочин, в якому встановлено основне зобов`язання: інший тип договору, Договір позики грошової суми, серія та номер: б/н, виданий 30.08.2023, видавник: ОСОБА_4, ОСОБА_3 ; відомості про суб`єктів: іпотекодержатель: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , країна громадянства: Словацька Республіка; іпотекодавець: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна; опис предмета іпотеки: будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; - Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: документи, подані для державної реєстрації іпотеки: іпотечний договір, серія та номер: 2313, виданий 30.08.2023, виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І.; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач: ОСОБА_4, РНОКПП: НОМЕР_2 , країна громадянства: Словацька Республіка, Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна; опис предмета обтяження: будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; - витребування на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (код за ЄДРПОУ: 37243279) будівлі та споруди за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р., с. Горонда, вул. Елеваторна, буд. 9, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: внутрішня ЛЕП-10кв №22, 23; будівля пташника, К; - екіпіровочний пункт, Д; контора з лабораторією, А; котельня, Г; апаратна УГЗ, БІІІ; Н/в електромережі, №23; насосна водопровід станція, С; нижня з`єднувальна галерея між робочою будівлею і С.К.№1, БІ-ІІ; сил.корпус СКМ9х16 №1, Б1/а; сил.корпус СКМ9х16 №2, Б2/а; сил.корпус СКМ9х16 №4, Б3/а; приймально-відпукний пристрій на 2-х вагонах колії 1520мм, Ц; приймально-відпукний пристрій на 1520 мм, Х; - ПВП на 4 вагони колії 1435 мм, Л; підсобний корпус з пож. депо, П; ворота, №1; огорожа, №3; огорожа, №4; внутрішні під`їздні колії 1520мм, №5; внутрішні під`їздні колії 1435мм, №6; пункт прямого перевантаження, Н; робоча вежа елеватора, Б; трансформаторна РК 10квт з/єд з ТКП-10/0,4кВ, В; автодороги та проммайд (вимощення), І; приймальний пристрій з автотранспорту, М. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучено третіх осіб. 23.12.2025 відповідачем-2 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилався на те, що підставою позовних вимог є те, що позивач є добросовісним набувачем комплексу будівель елеватора за адресою: Закарпатська обл, Мукачівський р-н, с.Горонда, вул.Елеваторна, 9, оскільки придбав у Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» спірне майно на електронному аукціоні. При цьому Дочірнє підприємство «ДАК «Хліб України» набуло право власності на спірне майно на підставі Акту повернення майна Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база №89» від 30.06.2023, що став підставою для реєстрації 23 серпня 2023 року приватним нотаріусом Селехман О.А., права власності на Спірне майно за дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68597744 від 25.07.2023). Разом з тим, в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа 910/18257/23 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до

1. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Хлібна база № 89", 2.Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Хліб України" та Акціонерного товариства ДАК "ХЛІБ УКРАЇНИ", треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки, Фонд державного майна України, ОСОБА_1 про визнання недійсним вищезазначеного Акта повернення майна від 30.06.2023. Таким чином, визнання правочину - Акту повернення майна від 30.06.2023 у справі № 910/18257/23 має безумовне першочергове значення для розгляду справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/13404/25, серед іншого, було зупинено провадження у справі; прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Держави Україна в особі Кабінету міністрів України про зобов`язання Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України повернути право власності ОСОБА_1 у стан, що існував до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3113/5 від 30.08.2023 та наказу Міністерства юстиції України № 3131/5 від 01.09.2023 та закрито провадження у цій частині. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині зупинення провадження у справі, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в цій частині та направити справу №910/13404/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки не обґрунтував об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/13404/25 до вирішення справи № 910/18257/23. На переконання апелянта, сама по собі пов`язаність справ не свідчить про наявність підстав для зупинення провадження. Позивач стверджує, що зібрані у даній справі докази є ідентичними тим, що подані у справі № 910/18257/23, і дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти) укладення Акта повернення майна від 30.06.2023. При цьому можливість надання судами різної правової оцінки одним і тим самим доказам у різних провадженнях не може слугувати підставою для зупинення розгляду. Апелянт наголошує, що встановлення дійсності чи недійсності Акта повернення майна у справі № 910/18257/23 жодним чином не вплине на розгляд позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна у АТ "ДПЗКУ". Скаржник мотивує це тим, що зазначений Акт не є для нього правовстановлюючим документом, оскільки його право власності ґрунтується на нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу від 23.08.2023. Крім того, позивач доводить, що спірне майно у 2013-2014 роках взагалі не було внесене до статутного капіталу АТ "ДПЗКУ" у встановленому законом порядку, а отже, дійсність чи недійсність Акта повернення не спростовує факту відсутності у відповідача-2 речових прав на це майно. На думку скаржника, немотивоване зупинення провадження на невизначений строк призводить до безпідставного затягування розгляду спору, чим порушує приписи ст. 2 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумності строків розгляду справи та ефективності судового захисту. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 було відкрито апляційне провадження за апеляційерю скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/13404/25. 02.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує проти доводів скаржника, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відповідач-1 зазначає, що предметом розгляду даної справи є накази Міністерства юстиції України (надалі - Мін`юст) та спірне нерухоме майно, однак вирішення спору у цій справі без надання правової оцінки Акту повернення майна від 30.06.2023 є неможливим. Вказує, що саме цей правочин став першочерговою підставою для подальшої неодноразової зміни власників майна, створення передумов для укладення договору купівлі-продажу та прийняття оскаржуваних наказів про анулювання реєстраційних дій. Мін`юст наголошує, що вирішення спору щодо вказаного Акта у справі №910/18257/23 матиме преюдиційне значення для справи №910/13404/25, що свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду останньої та є прямою підставою для зупинення провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, щоб уникнути штучного подвоєння судового процесу. За твердженням відповідача-1, доводи позивача зводяться виключно до особистої незгоди з позицією суду першої інстанції та не спростовують правомірності ухвали про зупинення провадження. Також, 02.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній зазначає, що суд першої інстанції правомірно застосував приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов`язаної справи №910/18257/23. Представник відповідача-2 вказує, що предметом судового розгляду в іншій справі є визнання недійсним Акта повернення майна від 30.06.2023, на підставі якого спірне нерухоме майно вибуло з власності держави та в подальшому незаконно перейшло у приватну власність позивача. Крім того, відповідач-2 звертає увагу, що в аналогічній цивільній справі №303/9159/23 за позовом ОСОБА_1 до тих самих відповідачів суди також зупинили провадження з ідентичних підстав до вирішення справи №910/18257/23. Відповідач-2 вважає безпідставними доводи апелянта про порушення розумних строків розгляду справи, зауважуючи, що зупинення провадження прямо передбачено законом, зупиняє перебіг процесуальних строків і сприяє повному та всебічному з`ясуванню обставин, а розумність строків не можна ототожнювати з поспішністю розгляду. Також зазначає, що апелянт зловживає процесуальними правами, намагаючись спонукати суд апеляційної інстанції до надання оцінки обставинам справи по суті (щодо законності набуття майна, правового режиму, чинності реєстрації тощо), тоді як суд першої інстанції ці обставини не оцінював, а вирішував виключно процесуальне питання зупинення провадження. 06.04.2026 через відділ канцелярції суду від представника відповідача-3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній зазначає, що встановлення в межах судової справи № 910/18257/23 законності або незаконності укладення Акта повернення майна від 30.06.2023 має безумовне першочергове значення для розгляду цієї справи, оскільки саме в результаті реєстраційних дій на підставі вказаного Акта комплекс будівель елеватора вибуло з власності держави та перейшло у приватну власність фізичної особи. Кабінет Міністрів України наголошує, що Верховний Суд у постанові від 01.10.2025 направив справу № 910/18257/23 на новий розгляд саме з метою формування висновків щодо визначення правової природи вказаного Акта як правочину, оскільки рішення суду про визнання його недійсним є тим юридичним фактом, який усуває правову невизначеність та відновлює первісний суб`єктний склад. З огляду на це, суд першої інстанції правомірно застосував пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки рішення в іншій справі встановить обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі та матимуть преюдиціальне значення. Стосовно доводів скаржника про порушення розумних строків розгляду справи, відповідач-3 зауважує, посилаючись на сталу судову практику, що вимогу щодо розумності строку не можна ототожнювати з вимогою швидкості розгляду, адже поспішний розгляд призведе до його поверховості та не відповідатиме завданням господарського судочинства. У судовому засіданні представники учасників справи надали суду усні пояснення щодо спірних правовідносин та суті апеляційної скарги. Колегія суддів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду апеляційної скарги зазначає наступне. Суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на таке. За висновком місцевого господарського суду, за наслідками вирішення спору у справі №910/18257/23 може бути визнано недійсним правочин (акт), який став передумовою для укладення договору купівлі-продажу. Тобто, в іншій справі буде вирішено спір щодо однієї з обставин, що є підставою позовних вимог у розглядуваній справі №910/13404/25. Суд першої інстанції наголосив на тому, що у межах двох вказаних справ судами може бути надано різну правову оцінку одних і тих самих доказів (із застосуванням критеріїв ст. 86 ГПК України). Тому, з метою забезпечення принципу рівності учасників судового процесу та ухвалення остаточного справедливого рішення у спорі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності об`єктивної необхідності у зупиненні провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/18257/23. У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. постанови Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, від 22.03.2024 у справі № 917/227/23, від 06.04.2023 у справі № 921/704/20, від 05.03.2025 у справі № 910/3334/21 та інші). Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення судом іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову (див. постанову Верховного Суду від 22.01.2024 у справі №904/1282/22). Доводи скаржника про те, що необґрунтоване зупинення провадження призводить до штучного затягування строків розгляду та порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відхиляються апеляційним судом. Зупинення провадження у даному випадку є не правом, а імперативним обов`язком суду, спрямованим на забезпечення принципу правової визначеності, уникнення ухвалення суперечливих судових рішень та правильного і законного вирішення спору, що не є тотожним безпідставному затягуванню судового розгляду. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній справі №910/18257/23. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, з огляду на те, що обставини, які підлягають встановленню у справі № 910/18257/23, є визначальними для вирішення спору у справі № 910/13404/25. Так, у справі №910/18257/23 предметом спору є визнання недійсним Акта повернення майна від 30.06.2023. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 01.10.2025 у вказаній справі, оспорюваний у межах цього судового провадження документ, які сторони іменують як «акт повернення майна», за своєю суттю є актом приймання-передачі майна. Залежно від обставин конкретної справи такий документ може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Верховний Суд наголосив, що акт повернення майна у спірних правовідносинах свідчить про погоджену дію обох сторін даного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Такий акт на момент звернення позивача з позовом вже спричинив юридичні наслідки, а саме: (1) став підставою для державної реєстрації речових прав на спірну нерухомість за ДП «Хлібна база № 89»; (2) створив передумови для укладення договору купівлі-продажу цього ж майна від 23.08.2023 №2328 та для державної реєстрації прав за ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 , посилаючись на вказаний договір купівлі-продажу, вважає себе власником комплексу будівель елеватора, про що безпосередньо свідчить його послідовна процесуальна позиція у даній справі, у тому числі і в суді касаційної інстанції. Така позиція ОСОБА_1 у тому числі свідчить про те, що не тільки позивач, а й інші учасники цього провадження сприймають спірний акт саме як правочин, спрямований на набуття його сторонами цивільних прав та обов`язків. Вирішення спору про право власності у межах даного провадження (№ 910/13404/25) неможливе без встановлення дійсності чи недійсності Акта повернення майна від 30.06.2023, оскільки саме цей акт був первинною передумовою усього ланцюга переходу права власності на спірне майно, на який посилається позивач. Визнання дійсності/недійсності цього акту в судовому порядку у справі №910/18257/23 матиме преюдиційне значення для справи № 910/13404/25, оскільки усуне правову невизначеність щодо законності вибуття майна з державної власності. При цьому, колегія суддів зазначає, що правоміність придбання цього майна позивачем, як добросовісним набувачем, має оцінюватись виходячи з усіх підстав наявності/відсутності повноважень суб`єкта, який мав, за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, статус володільця майна, в тому числі чи міг діяти добросовісно сам позивач, в умовах обізнаності про правовстановлюючі документи (акт повернення майна) відчужувача (продавця) на це майно. Доводи апелянта про те, що розгляд даної справи не залежить від результатів розгляду справи №910/18257/23, колегія суддів відхиляє. Оскільки вказаний Акт повернення майна є предметом судового оскарження в межах іншої господарської справи (№ 910/18257/23), самостійна оцінка цього документа судом у цій справі може призвести до ухвалення взаємовиключних або суперечливих судових рішень, що є порушенням принципу правової визначеності. Порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено. Відповідно до статті 276 ГПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/13404/25 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/13404/25 - залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2026. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.М. Сковородіна Судді А.І. Тищенко Р.М. Колесник