Постанова 4873 № 910/11212/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" червня 2026 р. Справа№ 910/11212/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яценко О.В. суддів: Спаських Н.М. Горбасенка П.В. розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 (повний текст складено 17.03.2026) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 (повний текст складено 24.03.2026) у справі № 910/11212/24 (суддя - Я.А.Карабань) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» до Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець» про стягнення 4 206 803,55 грн. ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 11 655 562,74 грн., з яких: 11 234 732,43 грн. боргу, 90 410,33 грн. 3 % річних та 330 419,98 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» 9 016 707,78 грн. боргу, 83 906,30 грн. 3% річних, 277 357,79 грн. інфляційних втрат, 140 669,58 грн. судового збору; закрито провадження у частині стягнення 160 459,69 грн.; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» з Державного бюджету України 33 270,37 грн. судового збору; відмовлено у частині стягнення 6 504,03 грн. 3 % річних, 53 062,19 грн. інфляційних втрат. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткової постанови задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції; в іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» відмовлено. Постановою Верховного Суду від 13.08.2025 касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задоволено частково: постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11212/24 скасовано, справу № 910/11212/24 передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 задоволено клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог від 22.09.2025 та закрито провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 132 936,10 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору. Також позивачем 31.10.2025 було подано заяву (про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат по справі № 910/11212/24) (а.с. 223-224 т. 4), з урахуванням якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4 206 803,55 грн. з яких: 3 883 771,68 грн. основний борг, 82 585,21 грн. 3% річних, 240 446,66 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/11212/24 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» 3 883 771,68 грн. основного боргу, 82 585,21 грн. 3% річних, 240 446,66 грн. інфляційних втрат та 63 102,05 грн. судового збору. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» задоволено; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» 30 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/11212/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про залучення (заміну) учасника справи правонаступником задоволено; замінено відповідача у справі № 910/11212/24 - Державне підприємство «Гарантований покупець» (ідентифікаційний код 43068454) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Яценко О.В., судді Спаських Н.М., Горбасенко П.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/11212/24 залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24 залишено без змін. 22.05.2026 через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову у справі № 910/11212/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Акціонерне товариство «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Спаських Н.М., Горбасенко П.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 910/11212/24: - прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24, розгляд якої ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); - встановлено іншим учасникам справи строк для подання пояснень щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 впродовж 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали. 25.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просить суд: - у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити в повному обсязі; - у випадку, якщо суд дійде висновку про можливість стягнення з Гарантованого покупця витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - зменшити розмір заявлених до стягнення витрат у зв`язку із їх штучних подвоєнням, про що зазначено безпосередньо у цих запереченнях. Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Згідно із ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): - якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1); - у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2); - у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3). Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України). Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву З матеріалів справи слідує, що: - в додатках до відзиву на апеляційну скаргу позивач надав попередній розрахунок суми судових витрат на суму 15 000,00 грн.; - в судовому засіданні 19.05.2026 до закінчення судових дебатів, представник позивача зробив заяву про те, що стороною позивача буде подана заява про винесення додаткової постанови щодо стягнення витрат на надання правничої допомоги; - 18.05.2026 представником позивача було долучено до матеріалів справи докази сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді, а саме: платіжна інструкція № 196 від 02.04.2025; - заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24, до якої додані докази понесення витрат, надійшла до суду 22.05.2026, тобто у п`ятиденний строк після прийняття судом апеляційної інстанції постанови. Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем, як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат. Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що: - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; - за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). На підтвердження факту понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії: - Договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 (том 2, а.с.66-67, том 6, а.с.36-37); - ордеру серії ВА № 1088466 від 14.08.2024 (том 1, а.с.8), ордеру серії ВА № 1166081 від 25.02.2025 (том 6, а.с.219); - Акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 (том 7, а.с.32); - платіжної інструкції № 110 від 02.04.2025 на суму 15 000,00 грн. (том 6, а.с.267). Наданими позивачем документами підтверджено наступне. Під час розгляду справи № 910/11212/24 інтереси позивача представляв адвокат Сидоренко Євгенія Олександрівна на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024, ордеру серії ВА № 1088466 від 14.08.2024, ордеру серії ВА № 1166081 від 25.02.2025. 01.08.2024 між адвокатом Сидоренко Євгенією Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» (замовник) укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору передбачено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами. Відповідно до п. 1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає замовнику правничу допомогу щодо захисту інтересів останнього в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді (представляє інтереси замовника в суді), під час розгляду справи за позовом ТОВ «С.Енерджі-Кіровоград» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення 11 655 562,74 грн.; надає замовнику юридичні консультації і роз`яснення з правових питань, забезпечує супровід у судовому процесі; складає всі процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав і законних інтересів замовника; подає відзиви, докази, запити, заяви, клопотання, пояснення, ознайомлюється з матеріалами справи та вчиняє інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника. Відповідно до п. 2.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 40 000,00 грн. В ціну Договору включені послуги за надання правничої допомоги в судах першої та другої інстанції. Інші фактичні витрати, що може нести адвокат при виконанні зобов`язань за Договором, зокрема, витрати на дорогу, поштові відправлення та ін., оплачуються замовником окремо. Відповідно до п. 4.1. Договору оплата винагороди, що обумовлена в п. 3.1., здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката, вказаний в цьому Договорі в розділі

8. Відповідно до детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги по справі № 910/11212/24 під час розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді адвокатом Сидоренко Є.О. надану наступні послуги: - підготовка до розгляду справи: ознайомлення з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/11212/24 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24, ознайомлення з апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець», аналіз судової практики, надання юридичних консультацій, вартість: 5 000,00 грн.; - складання на надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу, вартість: 5 000,00 грн.; - представництво інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді, вартість: 5 000,00 грн. Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 адвокатом Сидоренко Є.О. надано, а ТОВ «С.Енерджі-Кіровоград» прийнято, наступні роботи: - підготовка до розгляду справи: ознайомлення з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/11212/24 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24, ознайомлення з апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець», аналіз судової практики, надання юридичних консультацій, вартість: 5 000,00 грн.; - складання на надіслання суду та відповідачу відзиву на апеляційну скаргу, вартість: 5 000,00 грн.; - представництво інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді, вартість: 5 000,00 грн. Вказаний Акт підписаний обома сторонами без зауважень/претензій щодо якості виконаних робіт (наданих послуг). Відповідно до платіжної інструкції № 196 від 02.04.2025 на суму 15 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» сплачено на користь адвоката Сидоренко Є.О. 15 000,00 грн. за надання послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024. Колегія суддів зауважує на тому, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Сидоренко Євгенією Олександрівною послуг на заявлену до стягнення суму. Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. 25.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просить суд: - у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити в повному обсязі; - у випадку, якщо суд дійде висновку про можливість стягнення з Гарантованого покупця витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - зменшити розмір заявлених до стягнення витрат у зв`язку із їх штучних подвоєнням, про що зазначено безпосередньо у цих запереченнях. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що: - позивачем штучно збільшено обсяг наданої правничої допомоги, оскільки такі види правничої допомоги, як: ознайомлення з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 у справі № 910/11212/24, ознайомлення з апеляційною скаргою ДП «Гарантований покупець» та аналіз судової практики, надання юридичних консультацій фактично мають організаційний характер та є складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу, оскільки його підготовка та подання безумовно обумовлюють необхідність ознайомлення з оскаржуваними рішеннями та апеляційною скаргою, а також погодження відповідної позиції з клієнтом; - заявлені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи. Колегія суддів зазначає про те, що саме відповідач повинен довести невідповідність заявленої позивачем до стягнення вартості послуг з юридичного супроводу в суді апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та обставинам справи, проте відповідачем фактично не наведено конкретних посилань на розмір відповідних ринкових цін та не мотивовано, в чому саме полягає така неспівмірність. При цьому, колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що понесення таких витрат позивачем було наслідком саме дій відповідача щодо апеляційного оскарження рішення та додаткового рішення суду першої інстанції. Проте, колегія суддів вказує на наступне. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20). Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/1929/19 від 09.06.2022 За практикою Верховного Суду у справах №756/2114/17 і №911/3386/17 зазначено, що оскільки правова позиція позивача в судах попередніх інстанцій не змінювалася, то не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи. Колегія суддів зазначає про наступне: - правова позиція позивача не змінювалась протягом розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, представництво його інтересів здійснювалось тим самим адвокатом, адвокат, який складав відзив на апеляційну скаргу, був обізнаний з обставинами даної справи; - при підготовці наданих позивачем у межах даної справи заяв по суті спору не потребувалось збирання значного об`єму доказів та аналізу великої кількості законодавства, враховуючи, що рішення суду першої інстанції в даній справі оскаржується вже в другий раз; - відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 40 000,00 грн. В ціну Договору включені послуги за надання правничої допомоги в судах першої та другої інстанції; - за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції з позивача на користь відповідача було присуджено витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 30 000,00 грн. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду, зроблений в додатковій постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 759/6109/21, зокрема: «З огляду на викладене, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема, залишення касаційної скарги без задоволення, обсяг наданих заявнику послуг, клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, зокрема про те, комунікація із контактцентром Касаційного цивільного суду, поїздки до суду, очікування видачі виконавчого листа, підготовка пакету документів відзиву на відправку, похід на Укрпошту, комунікація із замовником, не є видами правової допомоги, мають організаційний характер та є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу.». Відтак, колегія суддів в контексті викладеного погоджується з доводами відповідача, що підготовка до розгляду справи, зокрема, ознайомлення з оскаржуваними рішеннями та з апеляційною скаргою, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій фактично мають організаційний характер та є складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу. З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі. Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, колегія суддів, дійшла висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності, співмірності та пропорційності, а також у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг є завищеним, а відтак стягненню підлягають витрати позивача у загальній сумі 10 000,00 грн. Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 колегією суддів задовольняється частково. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244, 252 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» (25014, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Руслана Слободянюка, будинок 227, ідентифікаційний код 38268760) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Енерджі-Кіровоград» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11212/24 відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11212/24. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 08.06.2026. Головуючий суддя О.В. Яценко Судді Н.М. Спаських П.В. Горбасенко