Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/1564/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1564/25 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І. Принцевська Н.М. секретар судового засідання Полінецька В.С., за участю представників учасників судового процесу: від ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ»: Клепиков М.С., за ордером; від РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях: не з`явився від ДП «ОДЕСЬКИЙ МТП: Сидоров О.В., за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03 листопада 2025 року (повний текст складено 13.11.2025) у справі № 916/1564/25 за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства «ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ» про: розірвання договору та зобов`язання вчинити дії, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії, суддя суду першої інстанції: Невінгловська Ю.М. місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 01.06.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: У квітні 2025 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «НЗЕРНОЕКСПОРТ» (Відповідач) про розірвання укладеного між сторонами Договору №ДФ-89 від 09.10.2006, із наступними змінами та доповненнями, а також зобов`язати повернути ДП "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" державне нерухоме майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за Договором оренди № ДФ-89 від 09.10.2006, зокрема в частині своєчасного та повного внесення орендної плати. У зв`язку з допущеними порушеннями умов договору позивач вважає наявними правові підстави для його дострокового розірвання та зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу ДП «Одеський морський торговельний порт» орендоване нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв. м та нежитлові приміщення триповерхової виробничо-адміністративної будівлі загальною площею 1147,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2. Зазначені приміщення входять до складу комплексу нежитлових будівель, що складається з будівель літ. «Ю», літ. «Ы», літ. «І», літ. «Ё», літ. «Й», літ. «Ь», літ. «Ъ», загальною площею 4929,2 кв. м, з яких основна площа становить 4591,9 кв. м. 14.05.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» до Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з урахуванням заяви про зміну предмету позову, в якій просить суд: - звільнити ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» від сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-89 від 09.10.2006, укладеного між ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за період неможливості використовувати орендоване майно через обставини за які він не відповідає, а саме з 04.03.2024 до 12.07.2025; - зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях провести перерахунок розміру орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-89 від 09.10.2006, з урахуванням звільнення ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» від сплати орендної плати за період з 04.03.2024 по 12.07.2025, шляхом її зменшення на 3 739 475,24 грн; - визнати відсутнім право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-89 від 09.10.2006, на підставі несплати ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» орендної плати за період з 04.03.2024 по 12.07.2025. В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» посилається на те, що протягом спірного періоду він не мав можливості користуватися орендованим майном через обставини, які виникли незалежно від його волі та за які він не несе відповідальності. З огляду на зазначене, позивач вважає, що існують передбачені законодавством підстави для звільнення його від сплати орендної плати за Договором. 22.05.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі № 916/1564/25 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» до спільного розгляду з первісним позовом, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство «ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ». Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25 (суддя Невінгловська Ю.М.) первісний позов задоволено частково. Розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (обліковий номер договору №20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, що укладений 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС ІНЗЕРНОЕКСПОРТ». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. В іншій частині первісного позову - відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Звільнено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» від сплати орендної плати за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (обліковий номер договору №20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, що укладений 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС 2ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», на період неможливості використовувати орендоване майно, а саме з 04.03.2024 до 12.07.2025. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. В іншій частині зустрічного позову - відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив наступні обставини. Відносно первісного позову судом зазначено, що під час розгляду справи встановлено відсутність у ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» фактичної можливості володіти та користуватися об`єктом оренди. На момент вирішення спору спірне нерухоме майно не перебувало у користуванні відповідача, тоді як балансоутримувачем були вжиті заходи щодо забезпечення його збереження, зокрема здійснено опломбування об`єкта, а також припинено надання послуг з його охорони за зверненням відповідача. Судом також встановлено, що фактичний контроль над спірним майном був здійснений балансоутримувачем ДП «ОМТП», яке, незважаючи на чинність Договору оренди, вчинило дії, наслідком яких стало припинення користування об`єктом оренди з боку ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ». За таких обставин суд дійшов висновку, що як на момент звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України з позовом, так і на момент ухвалення рішення у справі, спірне нерухоме майно фактично не перебувало та не перебуває у володінні й користуванні відповідача. Враховуючи наведене, вимога про зобов`язання ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» повернути державне нерухоме майно не підлягає задоволенню. Відповідно до положень статті 785 Цивільного кодексу України обов`язок щодо повернення майна може бути покладений на особу, яка фактично володіє ним та має можливість здійснити його передачу наймодавцю або балансоутримувачу. Оскільки відповідач позбавлений такого володіння та можливості розпоряджатися об`єктом оренди, відсутні як правові, так і фактичні підстави для покладення на нього обов`язку щодо повернення спірного майна Відносно зустрічного позову, суд дійшов висновку, що починаючи з 04.03.2024 ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» було позбавлене можливості користуватися орендованим майном з причин, які не залежали від його волі та не перебували у сфері його контролю. Така об`єктивна неможливість використання об`єкта оренди виключала можливість його експлуатації за цільовим призначенням, доступу до приміщень та здійснення господарської діяльності в них. За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги зустрічного позову в частині звільнення ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» від сплати орендної плати за період фактичної неможливості користування орендованим майном, а саме з 04.03.2024 по 12.07.2025, у зв`язку з чим зустрічний позов у цій частині підлягає задоволенню. Разом із тим суд не вбачає підстав для задоволення вимог про зобов`язання РВ ФДМУ здійснити перерахунок орендної плати та про визнання відсутнім у нього права на розірвання Договору. Враховуючи встановлену судом наявність підстав для розірвання Договору оренди у зв`язку з порушенням орендарем умов договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за інші періоди, вимога про проведення перерахунку не має самостійного правового значення для подальшого існування спірних орендних правовідносин. Крім того, наслідки звільнення орендаря від сплати орендної плати за період неможливості користування майном можуть бути реалізовані під час виконання цього судового рішення шляхом визначення належних до повернення сум, якщо такі були сплачені. Відтак необхідність у додатковому судовому зобов`язанні щодо проведення перерахунку відсутня. Також суд зазначає, що встановлення факту відсутності обов`язку зі сплати орендної плати за період з 04.03.2024 по 12.07.2025 саме по собі не виключає права орендодавця на розірвання Договору з інших підстав, які були встановлені під час розгляду первісного позову. Тому вимога про визнання відсутнім у РВ ФДМУ права на розірвання Договору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Таким чином, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню: у частині звільнення ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» від сплати орендної плати за період з 04.03.2024 по 12.07.2025, та відмові в задоволенні решти заявлених вимог. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 08.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі № 916/1564/25 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (обліковий номер договору № 20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, що укладений 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ». Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.10.2006 року (обліковий номер договору № 20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт». В обґрунтування апеляційної скарги в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, скаржник посилається на наступні обставини. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку доводам ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» щодо тлумачення положення п.3.7 Договору оренди, а саме якщо орендар протягом трьох місяців підряд не вносить орендну плату, визначену п.3.1, Орендодавець має право ставити питання про розірвання цього договору оренди у судовому порядку та повернення Договору оренди. Так, несплата Товариством орендної плати пов`язана з неможливістю використанням об`єктів оренди через обставини, за які товариство не відповідає, що було встановлено рішенням суду. За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 08.12.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 вирішено питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції. 18.12.2025 матеріали справи №916/1564/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 прийнято справу № 916/1564/25 до провадження у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25. Продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 на розумний строк. Призначити справу №916/1564/25 до розгляду на 18 березня 2026 року о 12:00 год. Між тим, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Савицького Я.Ф. з 16.03.2026 по 20.03.2026 та участю суддів-членів колегії Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. з 16.03.2026 по 20.03.2026 у підготовці НШСУ для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів, зазначене судове засідання у справі №916/1564/25 не відбулося, про що складено відповідну довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 повідомлено учасників справи №916/1564/25, що її розгляд відбудеться 06.05.2026 о 12:30 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.06.2026 о 14:00 год. У судовому засіданні 01.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи в межах апеляційних вимог, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Звертаючись з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» не погоджується з рішенням суду першої інстанції лише в частині задоволення первісного позову щодо розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (обліковий номер договору № 20984091092), з подальшими змінами та доповненнями, укладеного 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ». Враховуючи межі апеляційного оскарження та положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині та в межах доводів апеляційної скарги. Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» як Орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, обліковий номер №20984091092. Упродовж строку дії договору сторони неодноразово вносили до нього зміни та доповнення, що оформлювалися відповідними договорами про внесення змін від 01.08.2007 №ДФ89/1, від 24.09.2007 №ДФ89/2, від 08.09.2009 №ДФ89/3, від 29.06.2010 №ДФ89/4, від 01.04.2011 №ДФ89/5, від 29.07.2011 №ДФ89/6, від 28.12.2011 №ДФ89/7, від 10.07.2012 №ДФ89/8, від 02.07.2014 №ДФ89/9 та від 11.11.2014 №ДФ89/10. Відповідно до пункту 1.1 Договору в редакції договору про внесення змін від 11.11.2014 Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, що перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт», а саме: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв.м та нежитлові приміщення триповерхової виробничо-адміністративної будівлі загальною площею 1147,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2. Загальна площа переданого в оренду майна становила 4369,5 кв.м. Зазначене майно належить державі на праві державної власності та перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт». Згідно з пунктом 1.2 Договору вартість об`єкта оренди, визначена за результатами незалежної оцінки станом на 03.04.2012, становила 8 710 000 грн, з яких 5 155 000 грн становила вартість складських приміщень та 3 555 000 грн адміністративно-виробничої будівлі. Пунктом 1.3 Договору визначено цільове призначення орендованого майна, а саме: використання складських приміщень для зберігання зернових вантажів, а адміністративної будівлі для розміщення офісних приміщень. Відповідно до пункту 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна. При цьому передача майна в оренду не тягне за собою переходу права власності на нього до Орендаря, а власником майна залишається держава. Матеріалами справи підтверджується, що об`єкт оренди був фактично переданий Орендарю за актом приймання-передачі, підписаним сторонами одночасно з укладенням договору. Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна та у редакції договору про внесення змін від 10.07.2012 становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2012 року 117 569,19 грн. Відповідно до пункту 3.4 Договору орендна плата підлягала щомісячному перерахуванню до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Пунктами 3.7, 3.8 та 3.12 Договору передбачено відповідальність Орендаря за порушення обов`язку зі сплати орендної плати, у тому числі право Орендодавця ставити питання про розірвання договору в судовому порядку у разі несплати орендної плати протягом трьох місяців поспіль, а також обов`язок сплати пені та штрафу за наявності прострочення. Серед основних обов`язків Орендаря договором визначено використання майна відповідно до його цільового призначення, своєчасну та повну сплату орендної плати, здійснення ремонту майна, його страхування, надання інформації щодо здійснення платежів, укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувача та повернення майна після припинення або розірвання договору. Водночас на Орендодавця покладено обов`язок забезпечити передачу майна в оренду та не вчиняти дій, які перешкоджають Орендарю користуватися об`єктом оренди на умовах договору. Умовами пунктів 8.1, 8.2, 9.3 та 10.4 Договору сторони погодили право Орендодавця та балансоутримувача контролювати виконання умов договору, а також право вимагати його дострокового розірвання у судовому порядку у випадках, передбачених законодавством та самим договором, зокрема у разі затримання сплати орендної плати протягом трьох місяців поспіль. Строк дії договору було визначено до 11.11.2024 включно, а повернення об`єкта оренди мало здійснюватися шляхом підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 08.02.2024 №11-07-00516 Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» про наявність заборгованості зі сплати орендної плати до державного бюджету у розмірі 520 383,58 грн., яка, на думку Орендодавця, існувала понад три місяці. У зазначеному листі Орендодавець також повідомив про відмову від договору оренди та запропонував Орендарю повернути державне майно балансоутримувачу. Надалі між сторонами виник спір щодо наявності правових підстав для припинення договірних відносин, повернення об`єкта оренди та наслідків допущених порушень умов договору. Відповідно до Акта приймання-передачі об`єкта оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, визначене Договором оренди. Листом №11-07-05054 від 11.12.2023, підписаним Головою комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України, у відповідь на лист Фонду державного майна України №6/49792 від 21.11.2023 та звернення представників ASR I Trading LLC і Pathfinder Strategic Credit II LP від 21.11.2023, Регіональне відділення повідомило, що станом на дату направлення зазначеного листа Договір оренди державного нерухомого майна, укладений з ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», є чинним. Також було зазначено, що заборгованість з орендної плати за всіма договорами оренди не перевищує розміру орендної плати за три місяці, у зв`язку з чим у Регіонального відділення відсутні наміри щодо розірвання договорів оренди та вжиття заходів зі стягнення заборгованості. Разом із тим, листом №11-07-00516 від 08.02.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» про порушення умов Договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати до Державного бюджету України. У зазначеному листі вказувалося на наявність заборгованості у розмірі 520 383,58 грн, яка існувала понад три місяці. Посилаючись на положення статті 782 Цивільного кодексу України, Орендодавець заявив про відмову від Договору оренди №ДФ-89 від 09.10.2006 та запропонував Орендарю протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення повернути Балансоутримувачу об`єкт оренди, підписати відповідні акти приймання-передачі (повернення) майна та надати їх до Регіонального відділення у трьох примірниках. У подальшому листом №164/41/73 від 20.02.2024 ДП «ОМТП» повідомило ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», що Договір оренди припинив свою дію з 12.02.2024 на підставі повідомлення Регіонального відділення ФДМУ про односторонню відмову від договору. Як балансоутримувач майна, ДП «ОМТП» наполягало на поверненні орендованого нерухомого майна за актом приймання-передачі та повідомило про проведення 23.02.2024 о 11:00 год. огляду майна і підписання акту повернення за участю представників Регіонального відділення ФДМУ, ДП «ОМТП» та уповноваженого представника Орендаря. При цьому окремо наголошувалося на необхідності присутності представника Орендаря з належним чином оформленими документами, що підтверджують його повноваження на підписання відповідних актів. Не погоджуючись із такими діями, ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» листом від 27.02.2024 звернулося до Регіонального відділення ФДМУ, ДП «ОМТП» та Фонду державного майна України, зазначивши про відсутність правових підстав для односторонньої відмови від Договору оренди. Товариство посилалося на положення договору, якими передбачено судовий порядок його дострокового розірвання за ініціативою однієї зі сторін. Крім того, Орендар повідомив про вжиття заходів щодо погашення заборгованості, зазначивши, що ним було сплачено: 04.12.2023 1 068 609,41 грн, 22.02.2024 370 000 грн, 27.02.2024 297 742,69 грн, а також 65 756,22 грн у рахунок погашення пені. У зв`язку з цим Товариство просило надати інформацію щодо актуального стану розрахунків за договором, утриматися від дій, спрямованих на припинення орендних правовідносин та повернення майна, а також відкликати повідомлення №11-07-00516 від 08.02.2024 про відмову від договору оренди. Надалі листом від 29.02.2024 ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» звернулося безпосередньо до ДП «ОМТП», повідомивши про повне погашення заборгованості перед Балансоутримувачем за орендними платежами у розмірі 1 366 453,81 грн, у тому числі ПДВ. Посилаючись на відсутність будь-якої заборгованості перед ДП «ОМТП», Товариство вказало на відсутність підстав для повернення орендованого майна та просило повідомити про актуальний стан розрахунків, а також утриматися від дій, спрямованих на припинення договору оренди та повернення нерухомого майна. З метою реалізації процедури повернення державного майна наказом ДП «ОМТП» №32 від 20.02.2024 було створено комісію з приймання-передавання (повернення) нерухомого майна за Договором оренди №ДФ-89 від 09.10.2006. На комісію покладено обов`язок провести перевірку наявності та технічного стану об`єктів оренди, а саме нежитлових приміщень критого складу на причалі №43 площею 3221,7 кв.м та приміщень адміністративно-побутового комплексу на причалі №43 площею 11147,8 кв.м, а за результатами перевірки підготувати акт приймання-передавання (повернення) майна. Надалі наказом №38 від 23.02.2024 до складу зазначеної комісії були внесені зміни. Листом №186/41/73 від 01.03.2024 ДП «ОМТП» повторно звернулося до Орендаря з вимогою про повернення майна та повідомило про проведення 04.03.2024 о 11:00 год. огляду об`єкта оренди та підписання акту його повернення. Водночас матеріали справи містять Акт повернення з оренди нерухомого майна від 04.03.2024, складений з метою оформлення повернення державного нерухомого майна, яке перебувало на балансі ДП «ОМТП». У зазначеному акті зафіксовано, що представники Орендаря відмовилися передати комплект ключів від об`єкта оренди, а також відмовилися підписати сам акт повернення майна. У зв`язку з цим Балансоутримувач зазначив про намір повідомити Орендодавця відповідно до вимог пункту 10.1 Інструкції щодо здійснення заходів, пов`язаних із припиненням договорів оренди та поверненням державного майна, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 22.12.2020 №2049. Акт підписано представниками ДП «ОМТП», тоді як зі сторони ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» він залишився непідписаним. Крім того, 04.03.2024 комісією ДП «ОМТП» було проведено візуальний огляд об`єктів оренди, результати якого оформлено відповідним актом. Із цього документа вбачається, що про проведення огляду Орендар та Орендодавець були завчасно повідомлені засобами електронного зв`язку. Незважаючи на це, директор ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» Кулак І.О. на огляд не з`явився. Під час проведення огляду від імені Орендаря був присутній Джулай М.В., який посилався на довіреність від 20.09.2023. Разом із тим комісією було встановлено, що зазначена довіреність не надавала йому повноважень на підписання актів повернення державного нерухомого майна. У зв`язку з необхідністю забезпечення збереження державного майна та недопущення його пошкодження чи втрати, членами комісії у присутності представника Орендаря було здійснено опломбування приміщень із накладенням печаток ДП «ОМТП». При цьому представник ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» не надав доступу до частини приміщень об`єкта оренди та відмовився передати ключі від них Балансоутримувачу. Також комісією зафіксовано, що протягом періоду з 26.02.2024 по 29.02.2024 представники ДП «ОМТП» неодноразово намагалися отримати доступ до орендованих приміщень, однак працівники поліції охорони, які забезпечували охорону об`єкта на підставі договору, укладеного з ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», відмовляли у доступі через відсутність відповідного дозволу з боку Орендаря. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1057/25, за результатами розгляду якої рішенням від 23.06.2025 суд дійшов висновку про відсутність у ДП «ОМТП» права вимоги та кореспондуючого обов`язку у ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» щодо вивезення вантажів з критого складу на причалі №43, літ. «Ю», інв. №057000, площею 3221,70 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта Миколи, 3/2, які виникали за Договором про надання послуг публічного зберігання №КД-22228 від 30.04.2024, у зв`язку з поновленням дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.10.2006 №ДФ-89. Судами також встановлено, що постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №916/808/24 визнано недійсним правочин Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, оформлений повідомленням від 08.02.2024 №11-07-00516 про односторонню відмову від Договору оренди нерухомого майна державної власності від 09.10.2006 №ДФ-89, укладеного між зазначеним Регіональним відділенням та ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ». ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» листом №26-1 від 26.06.2025 зверталося до ДП «ОМТП», у якому, зокрема, просило повідомити про вжиті заходи щодо повернення з користування ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» приміщень 1-го та 3-го поверхів АПК причалу №43, інв. №057001, а також щодо звільнення критого складу на причалі №43, літ. «Ю», інв. №057000, від вантажу ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» та усунення перешкод у користуванні зазначеним майном. У відповідь на вказане звернення ДП «ОМТП» листом №547/41/73 від 03.07.2025 повідомило, що ним неодноразово надсилалися вимоги до ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ПОРТОВИЙ ОПЕРАТОР» щодо звільнення вантажу з критого складу, однак такі вимоги залишаються невиконаними. Крім того, зазначено, що ДП «ОМТП» пропонувало внесення змін до Договору №КД-22228 шляхом виключення з його предмета критого складу на причалі №43, однак відповідна пропозиція була відхилена контрагентом. З листа ДП «ОМТП» №267/41/73 від 08.04.2025 вбачається, що ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» у відповіді на вимоги орендодавця повідомило про неможливість звільнення об`єкта оренди та його повернення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05.11.2024 відбувся електронний аукціон №LLE001-UA-20241029-03247 з передачі в оренду майна приміщення критого складу на причалі №43 (інв. №057000), літ. «Ю», площею 3221,70 кв. м, організатором якого виступило Регіональне відділення ФДМУ, а переможцем визначено ТОВ «БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ». У зв`язку з цим останнє звернулося до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди, посилаючись на те, що на момент проведення аукціону спірне майно фактично не перебувало у володінні держави та використовувалося іншими суб`єктами господарювання. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 у справі №916/5102/24 позов ТОВ «БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ» залишено без розгляду. Також судом враховано, що орендні правовідносини за Договором №ДФ-89 неодноразово були предметом судового розгляду, у межах якого встановлювалися обставини щодо наявності/відсутності підстав для припинення договору та повернення майна з оренди. З наявних у матеріалах справи довідок про стан надходження орендної плати вбачається систематичне порушення строків внесення орендних платежів протягом усього періоду дії договору. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» з орендної плати за договором оренди №20984091092 від 09.10.2006, станом на 13.09.2023 заборгованість становила 1 007 566,98 грн. Надалі, у зв`язку з нарахуванням поточних платежів за вересеньгрудень 2023 року та частковою оплатою від 04.12.2023 у розмірі 1 068 609,41 грн, розмір заборгованості змінювався та станом на 12.01.2024 становив 520 383,58 грн. Окрім основної заборгованості, за несвоєчасне внесення орендної плати орендарю було нараховано пеню у загальному розмірі 108 231,75 грн. Таким чином, підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до господарського суду з даним позовом стало, на думку позивача, неналежне виконання ТОВ «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» своїх договірних зобов`язань у частині своєчасної та повної сплати орендної плати, утворення заборгованості, яка перевищувала розмір платежів за три місяці, що відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства позивач вважав підставою для дострокового розірвання договору оренди та повернення орендованого державного майна Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Суд зазначає, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно зі статтею 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа наділена правом на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також охоронюваного законом інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення суб`єктивного права полягає у протиправному впливі на нього з боку іншої особи, внаслідок чого особа повністю або частково позбавляється можливості його реалізації. Невизнання або оспорювання права, у свою чергу, створює стан юридичної невизначеності щодо існування або обсягу такого права. Зазначений підхід має загальний характер і є застосовним до будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення права, за захистом якого звернувся позивач, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Таким чином, право на захист у розумінні закону є юридично закріпленою можливістю особи застосувати передбачені законом способи захисту з метою відновлення порушеного права або припинення дій, що його порушують. Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом звернення до суду (частина перша статті 16 ЦК України) і полягає у державно-владній діяльності, спрямованій на відновлення порушеного права, припинення правопорушення та мінімізацію негативних наслідків його вчинення. Позивач самостійно визначає підстави та обґрунтовує, у чому полягає порушення його прав, тоді як суд перевіряє наведені доводи та встановлює наявність чи відсутність підстав для судового захисту. При цьому ефективність обраного способу захисту оцінюється з урахуванням змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин. Законодавством визначено, що об`єктом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його носія можливості реалізовувати таке право повністю або частково, тоді як невизнання або оспорювання зумовлює юридичну невизначеність у відповідних правовідносинах. Отже, саме наявність порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є передумовою звернення до суду за його захистом із застосуванням належного способу захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати оцінку факту існування порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також перевірити, чи відповідає обраний спосіб захисту способам, визначеним законом, і чи здатний він забезпечити відновлення порушеного права. При цьому обраний спосіб захисту має бути не лише формально передбаченим законом, але й ефективним та таким, що відповідає природі спірних правовідносин і забезпечує реальне відновлення порушеного права. З огляду на викладене та відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог обумовлюється сукупністю таких юридично значимих обставин: наявністю у позивача суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, фактом його порушення (невизнання або оспорювання) та належністю обраного способу захисту. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість задоволення позову. Відповідно до статей 11, 627, 626 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із правочинів, зокрема договорів, які є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, при цьому сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов у межах, встановлених законом. Матеріалами справи підтверджується, що 09.10.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (орендодавець) та ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» (орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, який у подальшому неодноразово змінювався додатковими угодами. У редакції змін від 11.11.2014 сторони погодили, що об`єктом оренди є, зокрема, нежитлові приміщення складу для зберігання зерна загальною площею 3221,7 кв.м та виробничо-адміністративної будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, 3/2, які перебувають на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт». Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає майно у користування наймачеві за плату на певний строк, а відповідно до статті 762 ЦК України наймач зобов`язаний вносити плату за користування майном у встановлені договором строки та розмірах. Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону (статті 509, 526, 530 ЦК України). Умовами договору сторони визначили порядок та строки внесення орендної плати, а також передбачили право орендодавця ініціювати розірвання договору у разі систематичного невнесення орендної плати. Як встановлено судом, на підставі наявних у справі доказів, у період вересеньгрудень 2023 року орендарем допущено накопичення заборгованості зі сплати орендної плати, розмір якої станом на 13.01.2024 становив 520 383,58 грн, що перевищує три місячні орендні платежі. Вказана обставина свідчить про істотне порушення умов договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, оскільки невиконання обов`язку зі сплати орендної плати позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору. При цьому факт подальшого погашення заборгованості не усуває факту самого порушення, яке вже відбулося, що узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду щодо оцінки систематичності та істотності порушень орендних зобов`язань. Отже, встановлені обставини свідчать про наявність підстав для розірвання договору оренди, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню. Щодо вимоги про зобов`язання повернути майно, суд зазначає таке. Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний повернути річ наймодавцеві. Водночас під час розгляду справи встановлено, що орендар фактично позбавлений можливості користування спірним майном, оскільки воно вибуло з його фактичного володіння внаслідок дій балансоутримувача та передачі об`єкта іншим користувачам, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, встановлено, що починаючи з березня 2024 року об`єкт оренди фактично не перебуває у володінні ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», доступ до нього обмежено, а подальше розпорядження майном здійснювалося балансоутримувачем шляхом передачі його іншим суб`єктам господарювання. За таких обставин повернення майна в натурі від орендаря є об`єктивно неможливим, оскільки відсутній сам факт його фактичного володіння об`єктом оренди. Таким чином, на момент розгляду справи відсутній предмет виконання відповідного обов`язку орендаря щодо повернення майна, що виключає можливість задоволення цієї позовної вимоги. З огляду на викладене, у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції положень пункту 3.7 договору оренди є безпідставними та зводяться до помилкового ототожнення договірного права орендодавця на ініціювання розірвання договору з наявністю або відсутністю вини орендаря у допущеному порушенні. Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд орендодавець має право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору та повернення об`єкта оренди. Зазначена умова є реалізацією диспозитивного права сторін визначити підстави для судового захисту у межах, дозволених законом, та не змінює імперативних положень статей 651, 782 ЦК України щодо наслідків істотного порушення договору. Посилання апелянта на те, що невнесення орендної плати було зумовлено неможливістю користування об`єктом оренди, не спростовує встановленого судом першої інстанції факту порушення грошового зобов`язання та не виключає кваліфікації такого порушення як істотного. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Законодавство не ставить виникнення обов`язку зі сплати орендної плати у залежність від фактичного користування майном, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Саме по собі посилання на ускладнення користування майном не звільняє орендаря від виконання грошового зобов`язання та не нівелює факт його порушення. Крім того, доводи апелянта фактично зводяться до переоцінки обставин щодо причин невиконання зобов`язання, однак такі обставини не впливають на юридичну кваліфікацію встановленого судом першої інстанції факту систематичного невнесення орендної плати протягом тривалого періоду. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що невнесення орендної плати протягом трьох і більше місяців підряд у розумінні статті 651 ЦК України є істотним порушенням договору, оскільки позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при його укладенні, а саме стабільного надходження орендних платежів як істотної умови договору оренди державного майна. Посилання апелянта на обставини неможливості користування об`єктом оренди також не спростовує висновку суду, оскільки матеріалами справи встановлено наявність простроченої заборгованості, її розмір та тривалий характер, що відповідає критеріям істотності порушення, сформульованим у частині другій статті 651 ЦК України та усталеній судовій практиці Верховного Суду. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ґрунтуються на переоцінці доказів та неправильному тлумаченні умов договору, у зв`язку з чим підлягають відхиленню. Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться переважно до незгоди апелянта з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та власного тлумачення умов укладених договорів, однак не спростовують встановлених судом обставин справи та не містять підстав, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Решта доводів апеляційної скарги не беруться до уваги, тому що їх суть не має значення для ухвалення законного та об`єктивного судового рішення. Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на викладене, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «Інзерноекспорт» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 у справі №916/1564/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Повний текст постанови складений та підписаний 08.06.2026. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Діброва Г.І. Суддя Принцевська Н.М.