Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2880/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2880/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, яким просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невнесення до довідки про розмір грошового забезпечення надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, виданої ОСОБА_1 для перерахунку основного розміру його пенсії; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 з обов`язковим зазначенням надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку основного розміру його пенсії. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року позов задоволено повністю: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невнесення до довідки від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, виданої ОСОБА_1 для перерахунку основного розміру його пенсії; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 з обов`язковим зазначенням надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку основного розміру його пенсії. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначив про те, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 ГУ НП в Черкаській області направило до ГУ ПФУ в Черкаській області та позивачу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Звернув увагу суду на те, що станом на день звільнення зі служби в поліції додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 не встановлювались та не виплачувались. Додатково зазначив про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки позов у даній справі подано у зв`язку з незгодою позивача з діями відповідача на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №620/6965/21. Також зазначив про те, що судом першої інстанції безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду, оскільки оскаржувана довідка ним отримана у 2022 році, водночас до суду з позовом останній звернувся лише в березні 2025 року. Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки він має право на отримання довідки яка повинна містити не тільки основі види грошового забезпечення, а й додаткові види грошового забезпечення та премії в середніх розмірах нарахованих та виплачених поліцейським за прирівняною посадою (посадами) станом на 19 листопада 2019 року для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року. Додатково зазначив про те, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 02 грудня 2023 року у справі №380/1907/23 оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, особам які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 квітня 2016 року №58о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" з 30 квітня 2016 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, від 11 листопада 2015 року №988, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались ОСОБА_1 , для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, від 11 листопада 2015 року №988, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались ОСОБА_1 , для проведення з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії перерахунку основного розміру призначеної йому пенсії. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області видано довідку від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 про те, що розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року за посадою начальника сектору у складі відділу Уманського відділу поліції Головного управління поліції в Черкаській області з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 становить: посадовий оклад - 2700,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавка за стаж служби 21 рік (40%) - 1960,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 0,00 грн, премія - 0,00 грн. Всього - 6860,00 грн. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області з заявою від 23 листопада 2022 року, якою просив добровільно виконати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 в повному обсязі та внести зміни до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022, включивши до неї відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в розмірі 55% та премію в розмірі 80,06% які зазначені в доповідній записці державного секретаря міністерства внутрішніх справ України Тахтая О. від 28 січня 2021 року №3425/22, наданій на доручення Міністра внутрішніх справ і оприлюднені 24 лютого 2021 року. Головне управління Національної Поліції в Черкаській області листом від 26 грудня 2022 року №37/П-210 повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано довідку від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 із зазначенням грошового забезпечення, яке виплачувалось на дату звільнення зі служби в поліції. Вважаючи протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не внесення до виданої ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невнесення відповідачем до довідки від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 інформації про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року, надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% та премії в розмірі 80,05%, у середньому розмірі, які були виплачені у листопаді 2019 за відповідною посадою, з підстав того, що такі складові грошового забезпечення відсутні у грошовому атестаті позивача, є протиправними. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих поліцейських є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Наведена норма ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18. У свою чергу, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно ч. ч. 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) закріплено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Положеннями абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45. Відтак, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови №

103. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, органи Національної поліції, у зв`язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Як встановлено судом, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, від 11 листопада 2015 року №988, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались ОСОБА_1 , для проведення з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії перерахунку основного розміру призначеної йому пенсії. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області видано довідку від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якою визначено наступні складові: посадовий оклад - 2700,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавка за стаж служби 21 рік (40%) - 1960,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 0,00 грн, премія - 0,00 грн. Всього - 6860,00 грн. Згідно з копією супровідного листа Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09 вересня 2022 року №37/П-11зі/04-2022 на запит позивача від 03 вересня 2022 року направлено копію довідки про розмір грошового забезпечення від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області з заявою від 23 листопада 2022 року, якою просив добровільно виконати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 в повному обсязі та внести зміни до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022, включивши до неї відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в розмірі 55% та премію в розмірі 80,06% які зазначені в доповідній записці державного секретаря міністерства внутрішніх справ України Тахтая О. від 28 січня 2021 року №3425/22, наданій на доручення Міністра внутрішніх справ і оприлюднені 24 лютого 2021 року. Головне управління Національної Поліції в Черкаській області листом від 26 грудня 2022 року №37/П-210 повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано довідку від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 із зазначенням грошового забезпечення, яке виплачувалось на дату звільнення зі служби в поліції. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 направив позовну заяву до суду першої інстанції 13 березня 2025 року. Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2). Згідно з ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3). Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4). З наведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "МПП "Голуб" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України" визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Судовою колегією враховується, що за усталеною практикою Верховного Суду правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України). Аналогічні правила, за висновками Верховного Суду, КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях. На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі №620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі №817/660/18, від 17 березня 2021 року у справі №160/3092/20, від 18 березня 2021 року у справі №640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19, від 14 липня 2022 року у справі №380/10649/21, від 09 червня 2022 року у справі №160/15960/20, від 05 травня 2022 року у справі №420/6134/21. Зокрема, у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №320/11921/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: "КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу. Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення. Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку. Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду". Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений й у постановах Верховного Суду від 14 липня 2022 року (справа №380/10649/21) та від 28 серпня 2023 року (справа №400/11304/21). Поряд з цим, враховуючи вказані позиції Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що питання строку звернення до суду із цим позовом було порушено ОСОБА_1 у позовній заяві, в якій він зазначив, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2023 року у справі №380/8059/23 оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, особам які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України, з чим погодився суд першої інстанції. Крім того, аналогічні доводи зазначені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу. У свою чергу, правильність висновків Черкаського окружного адміністративного суду, у тому числі щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, оскільки порушення судом відповідних норм процесуального права, як було встановлено раніше, є одним з доводів апеляційної скарги. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області з заявою від 23 листопада 2022 року, якою просив добровільно виконати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №580/6965/21 в повному обсязі та внести зміни до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022, включивши до неї відомості про надбавку за специфічні умови проходження служби в розмірі 55% та премію в розмірі 80,06% які зазначені в доповідній записці державного секретаря міністерства внутрішніх справ України Тахтая О. від 28 січня 2021 року №3425/22, наданій на доручення Міністра внутрішніх справ і оприлюднені 24 лютого 2021 року. Головне управління Національної Поліції в Черкаській області листом від 26 грудня 2022 року №37/П-210 повідомило позивача про те, що на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано довідку від 02 лютого 2022 року №37/П-36/05-2022 із зазначенням грошового забезпечення, яке виплачувалось на дату звільнення зі служби в поліції. Отже, з моменту отримання листа Головного управління Національної Поліції в Черкаській області від 26 грудня 2022 року №37/П-210 позивач позивач був обізнаний про порушення його прав, що не було враховано судом першої інстанції. Висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12 грудня 2023 року у справі №380/1907/23, на які посилається позивач, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки предметом спору у даній справі є оскарження дій ГУ НП в Черкаській області щодо не внесення до довідки про розмір грошового забезпечення виданої на виконання рішення суду надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% та премії в розмірі 80,05 %, а не оскарження неправомірних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Таким чином, при зверненні 13 березня 2025 року до суду з позовом про визнання протиправним дій Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не внесення до довідки про розмір грошового забезпечення надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, виданої ОСОБА_1 для перерахунку основного розміру його пенсії та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 з обов`язковим зазначенням надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% від основних видів грошового забезпечення та премії в розмірі 80,05% від основних та додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку основного розміру його пенсії, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися до Головного управління Національної поліції в Черкаській області з заявою щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), зокрема надбавки за специфічні умови проходження служби в розмірі 55,00% та премії у розмірі 80,05%. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Крім того, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. За правилами ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Приписи п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, розглянувши спір по суті позовних вимог, що підлягали залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду. Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку