Постанова 4855 № 580/2396/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2396/22 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Безименної Н.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати з 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 , пенсії що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати з 06 грудня 2021 року виплату ОСОБА_1 , пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 06 грудня 2021 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати з 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 , пенсії що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати з 06 грудня 2021 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 06 грудня 2021 року. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву подано згідно ст. 383 КАС України. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи. Апелянт зазначив про те, що розмір його пенсії після перерахунку з 06 грудня 2021 року залишався незмінним, незважаючи на всі наступні перерахунки, що свідчить про невиконання відповідачем рішення суду у даній справі. Додатково зазначив про те, що в 2025 році розмір фактично виплачуваної пенсії ще більше зменшився у зв`язку з застосування до його пенсії положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1. Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22 фактично виконане, а перерахунок пенсії з 01 січня 2025 року зумовлений зміною правового регулювання, що свідчить про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі №580/2396/22. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22 адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати з 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 , пенсії що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснювати з 06 грудня 2021 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 06 грудня 2021 року. Згідно з перерахунками пенсії по інвалідності ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22 здійснено перерахунок пенсії позивача з 06 грудня 2021 року, у зв`язку з чим її розмір становить 25703,60 грн, з 01 березня 2022 року становить 20878,05 грн, з 01 березня 2023 року становить 31186,80 грн, з урахуванням максимального розміру 25703,60 (т. 1 а.с. 224, 230). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13липня 2023 року у справі №580/4553/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 06 грудня 2021 року доплати до пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 06 грудня 2021 року щомісячну доплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №580/5486/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 липня 2024 року №ФР48794/3; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 липня 2024 року №ФР48794/3 відповідно до ст.43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених коштів. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №580/8614/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити: - визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 липня 2025 року №ФР48794 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 26 грудня 2025 року №15274-1549/Ш-02/8-2300/25 на заяву позивача від 01 грудня 2025 року про перерахунок пенсії, повідомило про те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі №580/8614/25 йому з 01 лютого 2023 року проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 01 липня 2025 року №ФР48794, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 розмір пенсії до виплати з 14 липня 2025 року становить 24656,80 грн. 15 січня 2026 року позивачем подано до Черкаського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої останній просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вчинені на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22, щодо незабезпечення проведення після 18 серпня 2022 року з 06 грудня 2021 року подальших перерахунків та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22, що набрало законної сили 06 серпня 2022 року продовжити здійснювати після 06 грудня 2021 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 06 грудня 2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Черкаського окружного адміністративного суду протягом одного місяця після отримання копії даного рішення звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень, виявлених під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/22. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подання заяви у порядку ст.383 КАС України не передбачає заявлення інших вимог, як і повноважень суду із зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого прийнято рішення суду вчинити певні дії, що не були предметом судового розгляду. Крім того Головним управлінням вжито заходів для виконання рішення суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Аналогічні положення викладені в ч.ч. 2-4 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1). Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 2). Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року). Згідно з ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абз. 2 ч. 7). Згідно з ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1). На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч. 3). Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4). За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6). Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/23, ОСОБА_1 проведено перерахунок та виплату пенсії, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (т. 1 а.с. 224), відповідно до якого підсумок пенсії позивача з 06 грудня 2021 року становить 25703,60 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/23. Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі №580/4553/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 06 грудня 2021 року щомісячну доплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум. Здійснення подальшого перерахунку пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного судому від 13 липня 2023 року у справі №580/4553/23 з урахуванням обставин відповідної справи не свідчить про неналежне виконання відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №580/2396/23, оскільки виплата позивачу пенсії з врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 без обмеження пенсії максимальним розміром не було предметом розгляду адміністративної справи №580/2396/22. Незгода позивача з розміром перерахованої пенсії на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного судому від 13 липня 2023 року у справі №580/4553/23 є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду в даній справі, його умисне невиконання або ухилення від його виконання, а тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в порядку ст. 383 КАС України відсутні. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Н.В. Безименна В.В. Файдюк