Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3976/25
від 05.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3976/25 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій», в якому просить суд: - визнати дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення запису до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо послідовності здобуття освіти позивачу в частині, що послідовність здобуття освіти порушує ст. 10 Закону України «Про освіту»; - зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує»; - зобов`язати ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» сформувати та видати позивачу довідку щодо послідовності здобуття освіти, в якій буде зазначено про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачі всупереч вимог чинного законодавства вчинили дії, які суперечать нормам чинного законодавства та не внесли вказаних вище змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки позивач не завершив навчання за будь-яким освітньо-професійним рівнем, його зарахування на навчання до ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту». Апелянт вважає, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти є сам документ про вищу освіту. Оскільки позивач був відрахований із навчального закладу, не завершив програму навчання та не отримував диплом, а тому не є атестованим та не має документального підтвердження, що рівень освіти здобутий. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 та від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від Міністерства освіти і науки України до суду 31.10.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти позивач з 01.09.2015 зарахований на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Національного транспортного університету, відрахований 30.06.2017. Довідкою ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» від 12.09.2024 підтверджується, що позивач навчається у ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» на першому курсі денної форми навчання за професією «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; електрозварник ручного зварювання» з 02.09.2024 до 07.02.2026. Згідно з довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, позивач з 02.09.2024 навчається на денній формі навчання у ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» з метою здобуття ступеня/рівня освіти - кваліфікований робітник за спеціальністю « 7136 Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; електрозварник ручного зварювання» на підставі наказу від 26.08.2024 № 3 «З-УДЗ». У графі щодо поточного здобуття освіти вказано, що порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Міністерство освіти і науки України листом від 03.06.2024 №1/9758-24 повідомило заклади освіти, Міністерство оборони України та третю особу про особливості формування здійсненим доопрацюванням програмного забезпечення ЄДЕБО довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку. Так, для отримання довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку, здобувачу освіти за денною або дуальною формою навчання необхідно звернутись до закладу освіти, в якому він навчається. Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач продовжує навчання і не здобуває наступний його рівень для виникнення факту послідовності здобування освіти, а перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з частини сьомої, восьмої статті 23 Закону України №3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, відповідачі не порушили права позивача на відстрочку, яке він обґрунтовує очікуванням застосування частини третьої статті 23 Закону України №3543-XII. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. За змістом статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про освіту», вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом. За приписами статті 40 Закону України «Про освіту», після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 5 Закону України «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Статтею 7 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Видами таких документів є: диплом молодшого бакалавра, диплом бакалавра, диплом магістра, диплом доктора філософії / доктора мистецтва. Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти (крім вищих військових навчальних закладів) до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів зазначає, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула відповідних знань і навичок, виключно у разі повного завершення нею навчання за освітньо-професійною чи освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу освітньої програми та успішного проходження атестації. Таким чином, ключовим критерієм «здобуття рівня освіти» у розумінні законодавства є завершеність попереднього етапу навчання, що обов`язково має підтверджуватися відповідним документом про освіту (дипломом). Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом: якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує»; в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує». Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти: 1)здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО)»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання за ОПС «Фаховий молодший бакалавр», а попереднє - за ОКР «Молодший спеціаліст», або поточне навчання за ОС «Бакалавр» (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО)). При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»; 2)наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання» (запис був створений помилково); 3)наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання, дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання, рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин навчається у ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» на першому курсі денної форми навчання за професією «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; електрозварник ручного зварювання», де здобуває ступінь/рівень «кваліфікований робітник». Судом встановлено, що згідно з відомостями, наданими відповідачем, позивач у 2015 році був зарахований на перший курс Національного транспортного університету, проте у 2017 році був відрахований із закладу освіти. Таким чином, у вищезазначеному випадку навчання за відповідним освітнім рівнем (ступенем) не було завершене, а рівень освіти не здобутий, відповідний диплом позивач не отримав. Станом на 2024 рік (дата початку здобуття освіти за ступенем/рівнем «кваліфікований робітник» єдиним завершеним та здобутим рівнем освіти позивача є повна загальна середня освіта, що підтверджується атестатом про повну середню освіту ЕР47957227 (а.с.10). Тобто, на момент зарахування позивача до ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» для здобуття ступеня/рівня «кваліфікований робітник», позивач мав лише повну загальну середню освіту, що є послідовним процесом здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту». Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту дотримання послідовності здобуття освіти, необхідно враховувати лише раніше здобуті рівні освіти, тобто завершене навчання, яке підтверджено документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом. Колегія суддів критично оцінює аргументи Міністерства освіти і науки України щодо того, що сам факт попереднього перебування позивача у статусі студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра свідчить про порушення ним послідовності здобуття освіти. Суд наголошує, що згідно з нормами чинного законодавства, належним та єдиним підтвердженням здобуття особою певного рівня вищої освіти є відповідний диплом, виданий після успішного виконання освітньої програми та проходження атестації. Оскільки ОСОБА_1 раніше не отримував диплома бакалавра, його поточне навчання є першою спробою здобуття початкового (короткого циклу) вищої освіти. Це повністю відповідає принципу черговості, оскільки цей рівень є вищим за наявний рівень «повна загальна середня освіта». За таких обставин, відображення у довідці з ЄДЕБО від 14.04.2025 №624462 інформації про те, що поточне здобуття освіти позивачем «порушує послідовність», не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Суд зазначає, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення Міністерством освіти і науки України чинного законодавства України в частині неправильного відображення відомостей у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Міністерство освіти і науки України надіслано листа від 03.06.2024 № 1/9758-24 керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс», яким роз`яснено особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти. Колегія суддів зазначає, що лист МОН України має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024. При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами. У своїх роз`ясненнях МОН України щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 року) прирівнює «відрахування» до «здобутого рівня освіти», що є порушенням Закону. Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої та частини п`ятої статті 74 Закону України «Про освіту», у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом. Відповідно до абз.2 частини другої статті 74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 року за 1132/32584, затверджене Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (надалі - Положення про ЄДЕБО). Згідно з п. 5 розділу І Положення про ЄДЕБО, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п.2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО. Отже, Міністерство освіти і науки України, є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО. Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення запису до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо послідовності здобуття освіти позивача в частині, що послідовність здобуття освіти порушує стаьью 10 Закону України «Про освіту» є протиправними. Крім того, Міністерство освіти і науки України в порушення законодавства, вчинило протиправні дії по відношенню до позивача в частині невнесення до бази ЄДЕБО змін щодо факту дотримання послідовного навчання, оскільки не забезпечило належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі п.1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини другої статті 10 Закону України «Про освіту». Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Міністерства освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». Позовна вимога про зобов`язання ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» сформувати та видати позивачу довідку щодо послідовності здобуття освіти, в якій буде зазначено про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує» задоволенню не підлягає, так як є передчасною, оскільки інформація про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо ОСОБА_1 ще відповідачем до ЄДЕБО не внесена. Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги звернені до ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій», оскільки заклад освіти уповноважений на видачу довідки про здобувача освіти, що формується за даними ЄДЕБО в автоматичному порядку, а також заклад освіти не уповноважений на внесення змін до ЄДЕБО чи коригування інформації в базі. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Згідно з приписами частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення. Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною третьою цієї статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за подання позовної заяви згідно платіжної квитанції №5049-0498-5544-6790 від 04.11.2025 та судовий збір у розмірі 1816,80 грн за подання апеляційної скарги платіжної квитанції №4337-1812-3711-8048 від 15.10.2025. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, колегія суддів вважає, що судовий збір підлягає стягненню у сумі 1514,00 грн. Відповідно до вимог п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Кінець форми Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №580/3976/25 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, ДНЗ «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково. Визнати дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення запису до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо послідовності здобуття освіти позивача в частині, що послідовність здобуття освіти порушує статтю 10 Закону України «Про освіту». Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд.10, ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді І.О.Грибан О.В.Карпушова