Постанова Київський апеляційний суд № 362/3936/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 362/3936/25 Головуючий у суді першої інстанції - Лебідь-Гавенко Г.М. Номер провадження № 22-ц/824/7154/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Яворського М.А., суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., за участю секретаря - Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М., у місті Васильків, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 112 285,60 грн та витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 1211,20 грн. Витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 . 23 квітня 2023 року о 09:00 у Київській області на автодорозі М-05 Київ-Одеса 35 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Хюндай Санта-фе» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 2.3-б, 10.2, 10.3 ПДР, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечно, та при перестроюванні не надала дорогу автомобілю марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2023 року відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована в добровільному порядку. 28 червня 2023 року МТСБУ було частково виплачено страхове відшкодування в розмірі 44 874,40 грн. Вказує, що не погоджуючись з експертною оцінкою МТСБУ ним було замовлено незалежну експертизу про оцінку транспортного засобу. З урахуванням виплаченого страхового відшкодування МТСБУ, ним понесено витрати на ремонт автомобіля в розмірі 114 785,60 грн. При зверненні до МТСБУ щодо перерахунку страхового відшкодування, йому було відмовлено. Посилаючись на ст. 1194 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача, як винуватця ДТП різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 112 285,60 грн. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 103 135,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, витрати за проведення експертизи в сумі 9 150,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачу було завдано шкоди на загальну суму 138 924,40 грн, проте позивач просить відшкодувати шкоду в розмірі 148010,00 грн за проведений ремонт, що суперечить вимогам законодавства, оскільки ремонт автомобіля є матеріально необґрунтованим, транспортний засіб є фізично знищеним. Додані до позовної заяви акти виконаних робіт є неналежними доказами у справі, оскільки не описують пошкодження транспортного засобу та не дають можливості ідентифікувати дійсні витрати на ремонт автомобіля, зазначена в них вартість є завищеною. Висновок судового експерта не містить дефективної відомості, оскільки огляд транспортного засобу не здійснювався та не досліджувався, що також є неналежним доказом у справі. Також позивачем не додано доказів витрат на транспортування та проведення експертизи, що свідчить про недоведеність завданої шкоди. 16 березня 2026 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - Ярошинської І.А. надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована в установленому законом порядку. Водій, що порушив ПДР та завдав шкоди, повинен відшкодувати її в повному обсязі. З відповідача підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту в розмірі 112 285,60 грн. Посилання відповідача на штучно створені акти виконаних робіт є необґрунтованими та недоведеними жодними доказами. Позивачем було понесено витрати на проведення експертизи в розмірі 9 150,00 грн, що підтверджується відповідними доказами сплати таких витрат. При апеляційному розгляді справи представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ярошинська І.А. заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просив залишити його без змін. Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились. У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що позивач є власником транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.16). 23 квітня 2023 року о 09-00 годині у Київській області на автодорозі М-05 Київ-Одеса 35 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п.2.3б, 10.2, 10.3 Правил дорожнього руху, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечно, та при перестроюванні не надала дорогу автомобілю марки Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Вказані обставини встановлені постановою Васильківського міжрайонного суду Київської області від 10 травня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 18). 28 червня 2023 року МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 44 874,40 грн. (а.с.20). 05 вересня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ярошинська І.А. звернулась з адвокатським запитом до МТСУ щодо здійснення перерахунку страхового відшкодування на суму 114 758,60 грн. (а.с. 19-22). 06 листопада 2023 року МТСБУ листом повідомило, що керуючись висновком № 52-D/12/09 експертного автотоварознавчого дослідження транспортний засіб VOLKSWAGEN д.н.з НОМЕР_1 незалежний експерт в ході оцінки дійшов висновку, що ремонт вказаного транспортного засобу вважається економічно необґрунтованим, оскільки витрати на його відновлювальний ремонт в розмірі 178 847,38 грн перевищують вартість до ДТП, яка становить 138 924,40 грн. МТСБУ прийнято рішення визначити вартість транспортного засобу в пошкодженому стані шляхом розміщення інформації про нього на спеціальному інтернет - аукціоні Autoonline. За результатами торгів найвища пропозиція за пошкоджений транспортний засіб складає у розмірі 94 000,00 грн. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди у розмірі 44 924,40 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП у розмірі 138 924,40 грн. - ринкова вартість транспортного засобу після ДТП у розмірі 94 000,00 грн.) (а.с 23-24). Згідно акту виконаних робіт № А089 від 14 липня 2023 року вартість запчастин автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , складає у розмірі 25 430,00 грн (а.с.26). Відповідно до акту виконаних робіт № А141 від 17 липня 2023 року під час проведення діагностики ходової частини була виявлена зігнута задня балка, запчастина відновленню не підлягає, підлягає заміні (а.с. 27). Відповідно до висновку експерта № 34/23 від 10 липня 2023 року про оцінку транспортного засобу марки Volkswagen Caddy 1.4 16V 80HP, д.н.з. НОМЕР_1 , ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 152 400,00 грн; вартість матеріального збитку, станом на 10 липня 2023 року, з урахуванням ПДВ становить 152 400,00 грн.; вартість відновленого ремонту з урахуванням ПДВ становить 254 626,00 грн.; вартість автомобіля Volkswagen Caddy 1.41 16V 80НР, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані станом на 10 липня 2023 року становить 48 465,00 грн (а.с. 34-47). Згідно акту виконаних робіт № А096 від 18 серпня 2023 року, вартість замовлення на обслуговування автомобіля Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість запчастин та виконаних робіт складає у розмірі 122 580,00 грн (а.с.30-31). Відповідно до платіжної інструкції від 18 серпня 2023 року позивачем сплачено рахунок № А096 від 18 серпня 2023 року у розмірі 122 580,00 грн. (а.с.32). На підставі платіжної інструкції від 14 липня 2023 року позивачем сплачено рахунок №А089 від 14 липня 2023 року у розмірі 25 430,00 грн (а.с.28). Згідно платіжної інструкції від 11 липня 2023 року ОСОБА_2 здійснив оплату в сумі 9 150,00 грн. (а.с. 33). Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/18344/23 від 19 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року за позовом ОСОБА_2 до МТСБУ, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з МТСБУ витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП у розмірі 2 500,00 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено (а.с. 69-80, 105-112). Суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір між сторонами та, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 дійшов висновку, що вказані вимоги позивача є обґрунтованими та доведені належними та допустимими доказами. Розмір завданої ОСОБА_6 матеріальної шкоди підтверджується висновком експерта № 34/23 від 10.07.2023 року про оцінку транспортного засобу марки Volkswagen Caddy 1.4 16V 80HP, д.н.з. НОМЕР_1 , ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 152 400,00 грн.; вартість матеріального збитку, станом на 10.07.2023, з урахуванням ПДВ становить 152400,00 грн.; вартість відновленого ремонту з урахуванням ПДВ становить 254626,00 грн.; вартість автомобіля Volkswagen Caddy 1.41 16V 80НР, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані станом на 10.07.2023 становить 48465,00 грн фактичної сплати на користь позивача 44874,40 грн. та з урахуванням страхового відшкодування, здійсненого МТСБУ, суд дійшов висновку стягнути з відповідача, як винуватця ДТП, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в загальному розмірі 103 135,60 грн. Також, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача суму коштів витрачених останнім для оплати висновку звіту оцінки в сумі розміром 1 600 грн. Апеляційний суд не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції в частині суми відшкодування заподіяної школи виходячи з наступного. Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає з огляду на наступне. Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Положення статті 1187 ЦК України є спеціальними відносно статті 1166 ЦК України, у зв`язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам. Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у статті 1187 ЦК України. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок. Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Де ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2023 року о 09-00 годині у Київській області на автодорозі М-05 Київ-Одеса 35 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Hyundai Santa FE», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 2.3-б, 10.2, 10.3 Правил дорожнього руху, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечно, та при перестроюванні не надала дорогу автомобілю марки Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку мала намір перестроїтися ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Васильківського міжрайонного суду Київської області від 10 травня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Автомобіль Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску належав на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_2 транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження. Згідно з висновку експерта № 34/23 від 10 липня 2023 року про оцінку транспортного засобу марки Volkswagen Caddy 1.4 16V 80HP, д.н.з. НОМЕР_1 , ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 152 400,00 грн.; вартість матеріального збитку, станом на 10 липня 2023 року, з урахуванням ПДВ становить 152 400,00 грн; вартість відновленого ремонту з урахуванням ПДВ становить 254 626,00 грн; вартість автомобіля Volkswagen Caddy 1.41 16V 80НР, д.н.з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані станом на 10 липня 2023 становить 48 465,00 грн.. Таким чином судом першої інстанції встановлено, що пошкоджений у ДТП Volkswagen Caddy 1.4 16V 80HP, д.н.з. НОМЕР_1 , вважається фізично знищеним. Отже внаслідок ДТП позивач у зв`язку із пошкодженням його автомобіля зазнав матеріальних збитків в сумі 103 935 грн виходячи розрахунку: 152 400,00 грн. (Рв - ринкова вартість автомобіля) - 48 465,00 грн (Вз - вартість автомобіля в пошкодженому стані) = 103 935 грн. 06 листопада 2023 року МТСБУ листом повідомило, що керуючись висновком № 52-D/12/09 експертного автотоварознавчого дослідження транспортний засіб VOLKSWAGEN д.н.з НОМЕР_1 незалежний експерт в ході оцінки дійшов висновку, що ремонт вказаного транспортного засобу вважається економічно необґрунтованим, оскільки витрати на його відновлювальний ремонт в розмірі 178 847,38 грн перевищують вартість до ДТП, яка становить 138 924,40 грн. МТСБУ прийнято рішення визначити вартість транспортного засобу в пошкодженому стані шляхом розміщення інформації про нього на спеціальному інтернет - аукціоні Autoonline. За результатами торгів найвища пропозиція за пошкоджений транспортний засіб складає у розмірі 94 000,00 грн. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди у розмірі 44 924,40 грн. (ринкова вартість транспортного засобу до ДТП у розмірі 138 924,40 грн. - ринкова вартість транспортного засобу після ДТП у розмірі 94 000,00 грн.) Відповідно, до п. 35 постанови Великої Палати ВСУ від 04 липня 2019 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача передбаченому Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (МТСБУ) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). 28 червня 2023 року МТСБУ відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 44 874,40 грн. Таким чином загальна сума заподіяної позивачу матеріальної шкоди з урахуванням виплати страхового відшкодування з боку МТСБУ та складає 59 061 грн (152 400,00 грн - 48 465,00 грн + 44 924,40 грн ). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції встановив правомірність позовних вимог ОСОБА_2 на 53% (59061 х 100/112285,6) від ціни позову, а вимоги апеляційної скарги задоволено на 47%, то судові витрати підлягаю до перерозподілу. Так, враховуючи, що позивач сплатив судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн, а обґрунтованими є позовні вимоги на 53%, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 641,94 грн (53%*1211,20) грн). Апелянтом сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 817 грн, а обґрунтованою апеляційна скарга визнана апеляційним судом на 47%, то до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає судовий збір у розмірі 853,99 грн. (1 8171 х 47 /100). Разом з тим, за проведення експертизи позивачем сплачено судові витрати у розмірі 9 150 грн, які підлягають стягненню із відповідача у справі в порядку визначеному п. 2 ч. 3 ст. 133 та ст. 141 ЦПК України Враховуючи положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України взаємозалік судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судових витрат у розмірі 8 937,95 грн ( 9 150 - (853,99 - 641,94)) грн. З врахуванням того, що позовні вимоги судом апеляційної інстанції задоволенні в пропорції 53% відносно відповідача, то відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України саме в такій пропорції повинні бути розподілені витрати в частині витрат на правову допомогу, які були заявлені Моторно (транспортне) страхове бюро України тому відшкодуванню підлягає сума у розмірі 530 грн (1 000 * 53%). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 59061 грн ( п`ятдесят дев`ять тисяч шістдесят одна гривня). В задоволенні решти частини вимог ОСОБА_2 відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у розмірі 8937,95 грн. та на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України оплачені витрати на правову допомогу в розмірі 530,00 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 червня 2026 року. Головуючий суддя : М.А.Яворський Судді : Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв