Постанова Київський апеляційний суд № 356/814/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 356/814/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10401/2026Головуючий у суді першої інстанції - Капшученко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., секретар Цалко Д.М., за участю: представника позивача Руднєва О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Руднєвим Олегом Олександровичем, на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 02 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Сетам", приватного підприємства "Ефект", треті особи: Березанська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення прилюдних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовом до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Сетам", приватного підприємства "Ефект", згідно з яким просив: - визнати недійсним правочин, укладений за результатами прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , що оформлений Актом державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації майна боржника від 09.02.2018, відповідно до якого переможцем стало ПП "Ефект"; - скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 462, від 05.05.2018, видане державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори Тищенко Н.В., відповідно до якого ПП "Ефект" належить квартира за АДРЕСА_1 , та державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40953713 від 05.05.2018, номер запису 26015884. У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Березанського міського суду Київської області з заявою про забезпечення позову, згідно якою просив: - накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 29090432104; двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі, загальною площею 42,50 кв.м.; - заборонити будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта: 29090432104; двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі, загальною площею 42,50 кв.м.; - заборонити будь-яким особам укладати договори оренди або інші договори з передання в оренду або користування нерухомим майном: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 29090432104, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі, загальною площею 42,50 кв.м. Заяву обгрунтовано тим, що предметом позову є право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 18.07.2006 та договору дарування частини квартири від 05.02.2008. Разом з тим, дане право власності було відчужено на підставі незаконно проведених торгів від 22.01.2018, наслідком яких власником вказаної квартири згідно із свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 05.052018 є ПП "Ефект". При цьому, після звернення позивача до місцевого Центру надання адміністративних послуг він отримав Витяги з реєстру Березанської міської територіальної громади від 01.04.2026, які підтверджують зняття його та його членів сім`ї з реєстрації за заявою власника житла, тобто ПП "Ефект". За вказаних обставин, зазначав, що факт звернення "нового" власника квартири до державного органу та зняття з реєстрації фактично проживаючих у квартирі як власника, та і членів його сім'ї, свідчить про подальший намір безперешкодно відчужити "своє" право власності на спірну квартиру третім особам або зареєструвати таких осіб в останній, що, у свою чергу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, у подальшому це може ускладнити справу через необхідність залучення нових осіб до участі у справі, з обов'язковим збільшенням позовних вимог. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 02.04.2026 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено (а.с. 49, 50). В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву сторони позивача про забезпечення позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції наступних обставин в їх сукупності: - між сторонами дійсно виник спір; - позивач разом із сім`єю проживає в спірній квартирі, яка є їх єдиним житлом; - справа перебуває в суді на розгляді більше шести років і лише зараз відповідач ПП "Ефект" знімає з реєстрації колишніх власника та мешканців житла, що свідчить про недобросовісність його дій; - наступним можливим кроком відповідача може бути фактичне (фізичне) виселення позивача із сім`єю та/або здійснення дій щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна щодо; - адекватність (відповідність) засобів забезпечення позову в даному разі - це саме арешт спірної квартири та заборона вчиняти певні дії; - у випадку задоволення позову по суті очевидно зробити припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог (а.с. 53-56). Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили. Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України). Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 зазначено, що «повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу». Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором дарування 1/2 частини квартири від 05.02.2008 та Свідоцтва про право власності за № 48/06 від 18.07.2006 позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно з Актом про проведені електронні торги від 09.02.2018 відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 22.01.2018 за № 312683 ДП "Сетам" 22.012018 проведено електронні торги з реалізації двохкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем визнано ПП "Ефект" в особі керівника Животок О.О. Згідно з витягами з реєстру територіальної громади від 01.04.2026 позивача та членів його сім`ї знято з реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач вказував, що факт звернення нового власника квартири до державного органу та зняття з реєстрації фактично проживаючих у квартирі як власника, та і членів його сім'ї, свідчить про подальший намір безперешкодно відчужити право власності на спірну квартиру третім особам або зареєструвати таких осіб в останній, що, у свою чергу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об'єкту нерухомого майна та предмет позовних вимог є співммірним, адже можливе відчуження нерухомого майна до вирішення цієї справи по суті може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, призвести до неефективності обраного позивачем способу захисту прав або інтересів, та бути підставою для повторного звернення позивача до суду. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. У свою чергу, висновок суду про неможливість вжиття заходів забезпечення позову через те, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру та в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, колегія суддів вважає помилковими, адже положення ЦПК України серед передумов забезпечення позову визначають можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тлумачення положень ст.ст. 149, 150 ЦПК України дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. У ч.1 ст. 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тобто, як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони всім суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта: 29090432104; двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі, загальною площею 42,50 кв.м. Разом з тим, в іншій частині забезпечення позову, заява задоволенню не підлягає, оскільки інші заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами. При цьому, визначена заборона є достатнім та ефективним видом забезпечення позову у даній справі. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, предмет позову та наведені позивачами обґрунтування позову та необхідності його забезпечення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Руднєвим Олегом Олександровичем, - задовольнити частково. Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 02 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Сетам", приватного підприємства "Ефект", треті особи: Березанська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення прилюдних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Руднєвим Олегом Олександровичем, про забезпечення позову - задовольнити частково. Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта: 29090432104; двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі, загальною площею 42,50 кв.м. В іншій частині вимог заяви - відмовити. Відомості про учасників справи: Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . Відповідач: Березанський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34099498, місцезнаходження: Київська обл., м. Березань, вул. Набережна,

4. Відповідач: Державне підприємства "Сетам", код ЄДРПОУ 34099498, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6. Відповідач: Приватне підприємство "Ефект", код ЄДРПОУ 30334673, місцезнаходження: Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях,

42. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 08 червня 2026 року. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова