Постанова 4803 № 201/3797/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2833/26 Справа № 201/3797/25 Головуючий у першій інстанції: Демидова С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В., за участю секретаря Марченко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду м.Дніпра у складі судді Демидової С.О. від 13 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - Фінанс», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Черевко (Римська) Анастасія Вікторівна, про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, скасування рішення державного реєстратора, ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 02 жовтня 2007 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11227300000, який був забезпечений заставою нерухомого майна та порукою двох осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (договір іпотеки, договори поруки). 11 червня 2012 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу та договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, що укладений в забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту №11227300000 від 02 жовтня 2007 року. 31 травня 2023 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Інком - Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту укладеного між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки. 31 травня 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту укладеного між ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» № l1227300000 від 02 жовтня 2007 року та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З. Позивач вважає договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту недійсним з огляду на відсутність процесуальної правосуб`єктності у ОСОБА_3 на передачу їй права вимоги за кредитним договором №l1227300000 від 02 жовтня 2007 року, адже такі дії суперечать положенням законодавства. Право вимоги за кредитним договором може набути лише фінансова установа з відповідною ліцензією або банк (бо надавати такі кредити можуть лише вказані ліцензовані особи). З огляду на те, що на виконання основного договору про надання споживчого кредиту №11227300000 було укладено, серед іншого, і договір іпотеки, який би забезпечував виконання основного зобов`язання, 31 травня 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 було укладено не тільки договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту, а і договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З, який також просили визнати недійсним з огляду на те, що він є похідним договором від зобов`язання в якому ОСОБА_3 не мала суб`єктності виступати в ролі нового кредитора, тож відповідно і права за забезпечувальним договором іпотеки не могли перейти до неї. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11227300000 від 02.10.2007 року, укладений 31.05.2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З від 02.10.2007 року, укладений 31.05.2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 та скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко Анастасії Вікторівни, індексний номер рішення №67832552 від 31.05.2023 року. Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 13 листопада 2025 року позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 02 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11227300000, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 75000,00 дол. США (а.с. 7-14). В забезпечення виконання зобов`язань 02 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 112273/00000/П/1 та між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №11227300000/П/2 (а.с. 114-119). В той же день укладено договір іпотеки №11227300000/11227510000/3 від 02 жовтня 2007 року між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 21-22). 11 червня 2012 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №4 та договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, що укладений в забезпечення зобов`язань ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту №11227300000 від 02 жовтня 2007 року (а.с. 23-26). 31 травня 2023 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «Інком-Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту укладеного між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки (а.с.27-29). 31 травня 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та фізичною особою - ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту укладеного між ОСОБА_6 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» №11227300000 від 02 жовтня 2007 року та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З (а.с. 31-33). В пункті 2.1 договору про відступлення права вимоги від 31.05.2023 зазначено, що відступлення права вимоги здійснюється на платній основі та становить 1050 дол. США, що еквівалентно 39354,00 грн, які сплачуються новим кредитором на користь первісного кредитора. Відповідно до копії довідки про склад сім`ї №38539 від 29 жовтня 2015 року, за адресою по АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 мати, ОСОБА_4 чоловік сестри, ОСОБА_3 сестра, ОСОБА_9 - племінниця (а.с.122). Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 лютого 2019 року у справі №201/13398/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (треті особи - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», Управління - служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_9 ) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування запису про право власності - задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29207163 від 12.04.2016 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №14120115 щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.с127-130). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним. Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 вважала за необхідне відступити від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), лише конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації. У постанові від 08 листопада 2023 року в справі №206/4841/20 (провадження №14-55цс22) Велика Палата Верховного Суду вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що фізична особа в будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор банк або інша фінансова установа. Це ж саме стосується переуступки права іпотеки, в тому випадку, коли вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала про відсутність підстав для відступу від своїх висновків у постанові від 16 березня 2021 року в справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) щодо можливості відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами не тільки на користь фінансових установ, але й фізичних осіб лише за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебуває в процедурі ліквідації. Таким чином, у судові практиці релевантною залишається позиція, що якщо попередній кредитор (банк) не перебуває у процедурі ліквідації, фізична особа не може бути стороною договору про переуступку права вимоги за кредитним договором. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 22 вересня 2025 року у справі №303/8122/24. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Інком-Фінанс» (первісний кредитор за оспорюваними договорами) не перебуває у процесі припинення (ліквідації). Будь-яких доказів позбавлення ТОВ «Інком-Фінанс» свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 22.06.2021 на час укладення договорів від 31 травня 2023 року з фізичною особою - ОСОБА_3 суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом судового засідання апеляційного суду. Судом встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору від 31.05.2023 про відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту новим кредитором визначено фізичну особу - ОСОБА_3 , яка не є банком чи іншою фінансовою установою та не наділена правом надавати фінансові послуги. При цьому первісний кредитор - ТОВ «Інком-Фінанс» не перебував у процедурі ліквідації та не був позбавлений статусу фінансової установи, а тому відсутні виняткові обставини, за яких відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду допускається відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи. За змістом частин першої, третьої статті 512, статті 1054 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні не може призводити до зміни правової природи кредитних правовідносин та усунення із них спеціального суб`єкта - кредитодавця, яким може бути виключно банк або інша фінансова установа. Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених, зокрема, частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Отже, оскільки відступлення права вимоги за кредитним договором відбулося на користь фізичної особи за відсутності передбачених законом винятків, такий правочин суперечить положенням цивільного законодавства і є недійсним. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З від 02 жовтня 2007 року, укладеного 31 травня 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 . Відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. При цьому іпотека має похідний характер від основного зобов`язання та є дійсною до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Таким чином, право іпотеки не є самостійним майновим правом, а існує виключно як спосіб забезпечення виконання основного зобов`язання. Перехід прав іпотекодержателя нерозривно пов`язаний з переходом прав кредитора за основним зобов`язанням. Оскільки договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 31 травня 2023 року є недійсним, ОСОБА_3 не набула статусу належного кредитора у забезпеченому іпотекою зобов`язанні. За таких обставин відсутні правові підстави для переходу до неї прав іпотекодержателя за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З від 02 жовтня 2007 року. Крім того, можливість відступлення прав за договором іпотеки фізичній особі у цьому випадку прямо залежить від правомірності переходу до неї прав кредитора за основним кредитним зобов`язанням. Оскільки такий перехід суперечить вимогам закону, недійсним є і похідний від нього договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання недійсними укладених 31.05.2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11227300000 від 02.10.2007 року та договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З від 02.10.2007 року, укладений 31.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською Анастасією Вікторівною за реєстровим №539. За положеннями частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Разом із тим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Черевко А.В., оскільки після набрання чинності Законом України №340-IX від 05 грудня 2019 року належним способом судового захисту є скасування державної реєстрації права чи іншого речового права, а не скасування рішення державного реєстратора. Крім того, відповідна вимога є передчасною, адже судове рішення про визнання недійсним правочину може бути підставою для внесення відповідних змін до реєстру. На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ТВО «Інком - Фінанс» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви (968,96 грн х 2) та апеляційної скарги (2906,88 грн) у розмірі по 2422 (дві тисячі чотириста двадцять від) грн 40 коп., з кожного. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 13 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - Фінанс», ОСОБА_3 про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними, скасування рішення державного реєстратора задовольнити частково. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11227300000 від 02.10.2007 року, укладений 31.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 . Визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/З від 02.10.2007 року, укладений 31.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською Анастасією Вікторівною за реєстровим №539. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - Фінанс» (код ЄДРПОУ 43092786), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі по 2422 (дві тисячі чотириста двадцять від) грн 40 коп., з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді О.В. Агєєв А.В. Гапонов