Постанова 4813 № 523/25066/25

Номер провадження: 33/813/850/26 Номер справи місцевого суду: 523/25066/25 Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 08.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А., з участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Сергієнка Сергія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сергієнка Сергія Васильовича, на постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Короткий зміст постанови суду першої інстанції Постановою Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Сергієнко С.В., просить постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року по справі № 523/25066/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга вмотивована тим, щопри складанні протоколу про адміністративне правопорушення відсутні два свідки, які повинні були зафіксувати факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Посилається, що поліцейські зупинили водія ОСОБА_1 без правових підстав встановлених законом, після чого почали проводити незаконну поверхневу перевірку, огляд та інше, а тому докази зібрані у справі про адміністративне правопорушення є недопустимими. Відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судову повістку отримав 21.05.2026 року о 15:31:27 годині, шляхом доставки SMS-повідомлення, у відповідності до поданої ОСОБА_1 заявки, що підтверджується довідкою. Крім того, на адресу ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та в апеляційній скарзі, надсилалась судова повістка, конверт повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній». Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання, особа, яка бере участь у розгляді справи, не надала, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входить до переліку справ, в яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, зважаючи на строки апеляційного розгляду, встановлені ст. 294 КУпАП. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Сергієнко С.В. в судовому засіданні надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 507229 від 08.11.2025 року,направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2025 року; довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія; довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; диск з відеозаписом. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 507229 від 08.11.2025 року вбачається, що 08.11.2025 року о 17:30 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Micra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Героїв оборони Одеси, буд.74, у м.Одесі з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей слабо реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився на ПВР 471476, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок). Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507229 від 08.11.2025 року містить посилання на технічний засіб відеозапису: 471476. З відеозапису вбачається, що під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння або впливу лікарських засобів тремтіння пальців рук та зіниці очей слабо реагують на світло, на запитання поліцейського чи вживає особа наркотичні або лікарські засоби, ОСОБА_1 повідомив, що наркотичні або лікарські засоби не вживає, проте, в нього була контузія півтора роки тому, крім того, він впродовж дня працював з будівельними матеріалами (ПВР 471476 17:43 година). Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд. Працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, проте останній відмовився, зазначивши, що не має часу. Поліцейським повідомлено про наслідки такої відмови, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (ПВР 471476 17:46 година). Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в апеляційній скарзі не заперечувався. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 08.11.2025 року. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. В даному випадку, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому присутність двох свідків при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не є обов`язковою. Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством та в порядку ст. 267 КУпАП не оскаржувалися. Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо. З оглянутих судом відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили, зокрема ОСОБА_1 , що його було зупинено на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». ОСОБА_1 на відеозаписі підтверджує, що йому було оголошено причину зупинки (ПВР 471476 17:57 година). Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП. Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сергієнка Сергія Васильовича, залишити без задоволення. Постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 11 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Коновалова