LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд541/3789/25

від 05.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/3789/25 Номер провадження 33/814/374/26Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Захожай О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І. при секретарі Лисенко О.Ю. за участю: захисника адвоката Акрітова К.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Акрітова К.К., подану в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. При обставинах, встановлених місцевим судом, водій ОСОБА_1 20 вересня 2025 року о 20 годині 33 хвилини у с. Вовнянка по вул. Новоселівка, 1, керував т.з. RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6810 з результатом 0,95% проміле згідно тесту №1588, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Акрітов К.К. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі. Вказує, що судом було групо порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки ні він, ні його представник не були повідомлені про дату і час судового засідання, а розгляд було проведено за їх відсутності. Стверджує, що при ознайомленні з матеріалами справ стороною захисту не виявлено жодних документів, на підставі яких суд прийшов до висновку , що газоаналізатор Драгер був повірений і інтервал його калібрування не закінчився. Зауважує, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 право на проходження огляду в медичному закладі. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в призначене судове засідання не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомляв. Згідно ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Дослідивши матеріали справи, заслухавши поясненнязахисника ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до наступного висновку. Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції. Водночас, відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні. При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №460001 від 20.09.2025, результатами використання спеціального засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Drager Alcotest 6810 від 20.09.2025, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, рапортом інспектора СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Поповича В.І. від 20.09.2025, відеозаписами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. Твердження адвоката стосовно нероз`яснення права на проходження огляду в медичному закладі, не є слушним, та спростовується наступним. Так, з наявних відеозаписів вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент зупинення транспортного засобу працівниками поліції, також зафіксовано особу правопорушника, пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі на що ОСОБА_1 погодився і результат позитивний-0,98%, після чого останньому було роз`яснено його права та попереджено про складення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 сам повідомив працівників поліції, що перед тим як був зупинений, випив банку пива, що в свою чергу, в повній мірі нівелює ззначене адвокатом Акрітовим К.К. в ході апеляційного перегляду. З результатами проведеного огляду на місці зупинки ТЗ ОСОБА_1 погодився. Таким чином поліцейськими були зафіксовані в повній мірі всі обставини, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Доводи сторони захисту про порушення судом першої інстанції права на захист не підтверджуються матеріалами справи, оскільки учасники не були позбавлені можливості приймати участь в судовому розгляді та знайомитися з матеріалами справи як суді першої та апеляційної інстанцій. Враховуючи вищенаведене суд вважає доводи безпідставними, висновків судді першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Заперечення викладенні в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки вказані посилання надані стороною захисту виключно з наміром уникнути ОСОБА_1 відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги захисника Акрітова К.К. без задоволення, а постанови судді, без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Акрітова К.К.- залишити без задоволення. Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 грудня 2025 року, щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП,- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»