Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/18397/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/18397/25 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В. Категорія 60 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Бондар О.О., Панкеєвої В.А. за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/18397/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення невиплачених коштів, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Стрілецької О.В. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області на свою користь в порядку спадкування недоотриманні за життя її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсійні виплати, згідно перерахунку за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №240/9498/21 в сумі 141 751,33 грн. В обґрунтування позову зазначала, що за життя її матір ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №240/9498/21 зобов`язано ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 14 листопада 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 , як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, (згідно із Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік). Вказує, що відповідачем була нарахована доплата до пенсії спадкодавцю з 14.11.2020 по 03.08.2024, проте рішення на даний час так і не виконано, вказані кошти так і не виплачені. Вказує, що відповідно до розрахунку відповідача розмір заборгованості складає 141 751,33 грн. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсійні виплати згідно з перерахунком, здійсненим на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 в справі №240/9498/21 в розмірі 141 751,33 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596. Вказаною постановою внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 №280, відповідно до якого саме Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій. Тобто, з 1 квітня 2021 року функції з виплати пенсій покладені безпосередньо на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Вказує, що при централізованому фінансуванні виплати пенсій Пенсійним фондом України, списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки Головним управлінням ПФУ не складаються та не передаються банківським установам. Вважає, що відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює притягнення до відповідальності шляхом стягнення коштів. Зазначає, що законодавець нормативно врегулював порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Наявність досудового звернення позивача до ГУ ПФУ та відповідний його розгляд не є формальною вимогою, оскільки є нормативно визначеною адміністративною процедурою, з урахуванням наявності або відсутності якої суд оцінює дії та рішення відповідача. Своєю чергою, за відсутності факту додержання адміністративної процедури щодо виплати недоотриманої пенсії, суди не можуть перебирати на себе компетенцію ПФУ та вирішувати це питання. 10.03.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, внаслідок чого вона облікована в системі ІКІС ПФУ «підсистема реєстр судових рішень», та сума недоотриманої виплати на виконання рішення суду внесена до переліку 821 для виплати їй як спадкоємцю. З огляду на ту обставину, що відносно ОСОБА_2 як первісного позивача по справі органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії на суму 141 751,33 грн., то у зв`язку із зверненням позивача до ГУПФУ із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера, право на фактичне отримання відповідної суми перейшло до позивача ОСОБА_1 . Доказом вказаного слугує заява позивача від 10.03.2025, після подання якої, Управлінням замінено сторону у справі №240/9498/21, в системі ІКІС ПФУ а саме: стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 . Вважає, що вимогу про виплату грошової суми необхідно розглядати в розрізі продовження виконання рішення суду як частини судового процесу, повторне звернення із позовними вимогами про виплату заборгованої суми не узгоджується з вимогами законодавства. Повторне звернення із позовними вимогами про виплату заборгованої суми може призвести до подвійного стягнення на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми пенсії. Звертає увагу на те, що виплата нарахованої на виконання рішення суду заборгованості проводиться згідно з порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі Порядок №821). Вказує, що з жовтня 2025 року розпочато виплату заборгованості за минулий час в сумі визначеної Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Зазначає, що заборгованість на даний час зменшилась і становить 140 985,28 грн. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. 29 квітня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено рішення Житомирського окружного адміністративно суду в справі №240/9498/21 про визнання протиправною бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 14.11.2020 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_2 з 14.11.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному ст. 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, (згідно із Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік). На виконання вищевказаного рішення, ГУ Пенсійним фондом України в Житомирській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , відповідно до якого невиплачений розмір підвищення до пенсії складає 141 751,33 грн. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.08.2024. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.11.1961, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.03.2006, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00046848360 від 06.09.2024. Відповідно до довідки Овруцької державної нотаріальної контори №403/02-14 від 13.02.2025 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . Наведене також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер №2-521 від 10.03.2025. Відповідно до довідки про здійснення виплати на виконання рішення суду №264/05-16 від 07.01.2026, ГУ Пенсій ного фонду України у Житомирській області спадкоємцю ОСОБА_1 проведено виплату в сумі 562,05 грн. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивачка є спадкоємицею за заповітом щодо всього майна спадкодавця, в тому числі на грошові кошти в сумі 141 751,33 грн. ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб прийняла спадщину після смерті матері, що підтверджується матеріалами спадкової справи, і як єдина спадкоємиця за заповітом має право на отримання нарахованої, але не отриманої останньою за життя пенсії. Судом першої інстанції не встановлено наявність у ОСОБА_2 інших членів родини, які звертались за отриманням невиплачених їй грошових коштів. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач визнає право позивачки на отримання пенсійних виплат, що ставить під обґрунтований сумнів можливість захистити її право на їх отримання в позасудовому порядку. Позивач, як спадкоємиця після смерті матері має право на отримання невиплачених пенсійних виплат на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі №428/10113/20. Відповідно до довідки Овруцької державної нотаріальної контори №403/02-14 від 13.02.2025 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер №2-521 від 10.03.2025, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . Відтак, прийнявши спадщину у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 як спадкоємець набула право на майно (недоотриманні кошти), яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержавної за життя її матері підвищення до пенсії. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20. Згідно розрахунку ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області розмір невиплаченої за життя ОСОБА_2 підвищення до пенсії становить 141 751,33 грн. Разом з тим, відповідно до довідки про здійснення виплати на виконання рішення суду №264/05-16 від 07.01.2026, ГУ Пенсійного фонду України у Житомирській області спадкоємцю ОСОБА_1 проведено виплату в сумі 562,05 грн. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набула право на отримання нарахованого підвищення до пенсії в розмірі 141 751,33 грн., проте з урахуванням проведеної доплати розмір заборгованості складає 141 189,28 грн., яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 . Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення ст. 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Вказані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст. 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст. 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст. 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст. 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст. 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст. 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша ст. 18 ЦПК України). Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року в справі №295/4158/23. Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманого підвищення до пенсії після померлої матері ОСОБА_2 , оскільки вказані грошові суми належали за життя ОСОБА_2 та увійшли до складу спадщини, яку прийняла позивач. Таким чином, встановивши, що позивач як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто підвищення до пенсії, відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», приймаючи до уваги, що дії відповідача порушують право позивача як спадкоємця на отримання належного їй спадкового майна (недоотриманих коштів), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Проте, розмір недоотриманого підвищення до пенсії має бути зменшеним з 141 751,33 грн до 141 189,28 грн., оскільки ОСОБА_1 було проведено виплату коштів в сумі 562,05 грн. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом зменшення розміру недоотриманого підвищення до пенсії з 141 751,33 грн до 141 189,28 грн. Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційну скаргу ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено на 0,40%, то останньому слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 8,50 грн. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2026 року змінити, зменшивши стягнутий з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування не отриманні за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсійні виплати згідно з перерахунком, здійсненим на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 в справі №240/9498/21 з 141 751,33 грн до 141 189,28 грн. В решті позову відмовити. Компенсувати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Павицька Т. М. Судді Бондар О. О. Панкеєва В. А.