Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/9787/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/9787/23 Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М. Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б., за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/9787/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Заболотнього Павла Леонідовича, на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 вересня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Полонця С.М. в м.Житомирі, в с т а н о в и в: У липні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Заболотного П.Л. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Просив: зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позов обґрунтований тим, що відповідно до судового наказу Богунського районного суду м.Житомира від 20 січня 2021 року (справа №295/15798/20) та рішення Богунського районного суду від 24 травня 2023 року (справа №295/65/22) з нього ( ОСОБА_1 ) на користь відповідачів стягуються аліменти на утримання його (позивача) малолітніх синів у розмірі по 1/4 частки з усіх видів його (позивача) заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Крім того, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2023 року (справа №295/65/22) із нього ( ОСОБА_1 ) також стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу). Наразі, сума стягнень за всіма рішеннями суду становить 5/8 частин усіх видів його заробітків та доходів, тобто 62,5% від його доходів. Загальний розмір аліментів, який стягується з нього на користь відповідачів, ставить його в скрутне матеріальне становище. Іншого джерела прибутку, окрім заробітної плати, він немає. Вважає, що на двох дітей він має сплачувати аліменти, які не перевищують 1/3 частину від всіх видів його доходів. Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 25 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката Заболотнього П.Л. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, зменшивши розмір аліментів на кожного малолітнього сина із 1/4 частки до 1/6 частки від його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що наразі сума стягнень за всіма рішеннями суду становить 5/8 частин від усіх видів заробітку та його доходу. Загальний розмір аліментів, який стягується з нього ставить його у скрутне матеріальне становище, іншого джерела прибутку, окрім заробітної плати, він не має. Однією з підстав для зменшення розміру аліментів є рішення суду про стягнення ще однієї суми аліментів, після чого загальна сума стягнутих аліментів збільшилася з 1/4 до 5/8 частин. Вважає, що факт збільшення вдвічі розміру стягнення є беззаперечним доказом погіршення його майнового стану. Суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував правової позиції Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі №727/1599/22. Суд допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме, положень ст.192 СК України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 через адвоката Романюк О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому покликається на те, що відповідно до ст.192 СК України зміна розміру аліментів у бік їх зменшення можлива за обов`язкової сукупності наступних обставин: зміна матеріального стану платника, в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан або змінився сімейний стан, зміни у матеріальному стані платника аліментів мають бути істотними, а також вказані обставини мають виникнути виключно після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, оскільки презюмується, що при визначенні аліментів суд встановлює дійсні обставини, в тому числі передбачені ст.182 СК України щодо наявності утриманців тощо, які необхідні для визначення розміру аліментів. Відповідач ОСОБА_3 відзиву на апеляційну скаргу не подала. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Романюк О.В. апеляційну скаргу не визнала та просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції щодо сина ОСОБА_6 залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.115-116). Представник ОСОБА_1 адвокат Заболотний П.Л. судову повістку отримав завчасно 04 грудня 2023 року (а.с.130). За положеннями частини п`ятої ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Відповідач ОСОБА_3 повідомлена про розгляд справи належним чином (а.с.120-121). Судова повістка повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до положень частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. За змістом положень частини другої ст.372 ЦПК України неявка учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав. Відповідно до частин першої та другої ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частиною першою ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 міститься висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Із матеріалів справи вбачається, що судовим наказом, виданим Богунським районним судом м.Житомира 20 січня 2021 року в справі №295/15798/20, наказано стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї четвертої (1/4) із усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.4). У справі №295/6938/22 рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 липня 2022 року і до повноліття дитини; також вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 липня 2022 року до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років (а.с.5-10). Звертаючись із позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що після ухвалення рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2023 року в справі №295/6538/22, сума стягнень за всіма рішеннями суду становить 5/8 частин від усіх видів заробітку та його доходу, що ставить його у скрутне матеріальне становище та є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів із 1/4 до 1/6 частки усіх його доходів на утримання кожного малолітнього сина. Стаття 192 СК України передбачає можливість змінити раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року в справі №715/2073/20, від 14 грудня 2022 року в справі №727/1599/22 викладений правовий висновок щодо застосування ст.192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану». Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Згідно з частиною третьою ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що після видачі судового наказу №295/15798/20 від 20 січня 2021 року про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у позивача змінився сімейний стан, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . Разом з тим, при ухваленні рішення суду від 24 травня 2023 року в справі №295/6538/22 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Богунський районний суд м.Житомира врахував, що з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини від попереднього шлюбу на підставі судового наказу №295/15798/20 від 20 січня 2021 року, про що зазначив у самому тексті рішенні суду. Отже, вказані обставини існували на час ухвалення судового рішення та були враховані судом при стягненні аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , а тому не можуть слугувати підставою для зміни розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, та мають однакове право на забезпечення належного рівня життя та гармонійний розвиток кожної дитини. Доводи апеляційної скарги про те, що наразі сума стягнень за всіма рішеннями суду становить 5/8 частин від усіх видів заробітків та доходів позивача, тобто 62,5% від його ( ОСОБА_1 ) доходів, при цьому на двох дітей він має сплачувати розмір аліментів в частині не більшій ніж 1/3 частка від всіх його доходів, також не змінюють висновків суду першої інстанції, оскільки розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 у зв`язку зі стягненням з нього аліментів на виконання судового наказу та рішення суду не перевищує 70%, тобто здійснюється в межах, передбачених ст.70 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, ОСОБА_1 не надав беззаперечних доказів того, що його матеріальний стан змінився, порівняно із тим матеріальним станом, який існував на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, а також того, що погіршення його матеріального стану призвело до істотних змін, як платника аліментів, що перешкоджає йому сплачувати аліменти на утримання малолітніх синів у розмірі, визначеному судовими рішеннями. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду. При цьому докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції. При їх дослідженні та встановленні норми матеріального і процесуального права порушеними не були. За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а тому рішення залишається без змін. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Заболотнього Павла Леонідовича, залишити без задоволення. Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: