Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14281/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14281/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року (суддя Озерянська С.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: В провадженні суду знаходиться зазначена справа. Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0272495-2411-0462-UA12020010000033698, №0272496-2411-0462-UA12020010000033698, №0272497-2411-0462-UA12020010000033698 та №0272500-2411-0462-UA12020010000043499 від 01.04.2025 року, №1218324-2412-0463-UA12020010000033698, №1218325-2412-0463-UA12020010000033698, №1218326-2412-0463-UA12100110000043499; №1218327-2412- 0463-UA12100110000043499, №1218328-2412-0463-UA12020010000033698, №1218329- 2412-0463-UA12020010000033698 від 22.05.2024 року, податкову вимогу №0026353-1305-0436 від 19.09.2024 року та рішення про опис майна у податкову заставу №0026353-1305-0436 від 19.09.2024 року; Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , шляхом виключення записів (відомостей) про нарахування податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за житлову нерухомість в сумі 32 625,08 гривень (код бюджетної класифікації (платежу) 18010200) та 24 744,87 гривень (код бюджетної класифікації (платежу) 18010200), а також за нежитлову нерухомість в сумі 19 592,95 гривень (код бюджетної класифікації (платежу) 18010300). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 160/14281/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції до спірних правовідносин безпідставно застосував норми пункту 102.1 статті 102 ПК України завдяки допущеному неправильному тлумаченню положень підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України. В той же час, судом не застосовано норму підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Судом першої інстанції допущено неправильне тлумачення норми підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України оскільки проігноровані (не застосовані) положення підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення». Зазначено, що внесення Законодавцем до ПК України норми підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» дає можливість однозначного тлумачення його волі щодо положень статті 266 ПК України, а саме: податковий (звітний) річний період не є тотожним строку виконання Податковим органом своїх функцій щодо обчислення податкового зобов`язання та надсилання (вручення) ППР; строк виконання Податковим органом своїх функцій щодо обчислення податкового зобов`язання та надсилання (вручення) ППР обмежено конкретною календарною датою 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком); строк виконання Податковим органом своїх функцій щодо обчислення податкового зобов`язання та надсилання (вручення) ППР може бути подовжено лише самим Законодавцем. Представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Як встановлено судом першої інстанції, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.06.2025 №429653654 ОСОБА_2 є власником таких об`єктів: - квартири, загальною площею 192,1 кв.м., житловою площею 140,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; розмір частки 1; - нежитлового приміщення площею 145,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки: ; - нежитлового приміщення площею 78,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки: ; - житлового будинку загальною площею 377.0 кв.м., житловою площею 110.9 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу реєстрації позивача були надіслані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №0272495-2411-0462-UA12020010000033698, №0272496-2411-0462-UA12020010000033698, №0272497-2411-0462-UA12020010000033698 та №0272500-2411-0462-UA12020010000043499 від 01.04.2025, №1218324-2412-0463-UA12020010000033698, №1218325-2412-0463-UA12020010000033698, №1218326-2412-0463-UA12100110000043499; №1218327-2412- 0463-UA12100110000043499, №1218328-2412-0463-UA12020010000033698, №1218329- 2412-0463-UA12020010000033698 від 22.05.2024. Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0026353-1305-0436 від 19.09.2024 на суму 76 962,90 грн. У зв`язку з наявним податковим боргом також було винесено рішення про опис майна у податкову заставу №0026353-1305-0436 від 19.09.2025. Вважаючи данні податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень було доведено. За висновками суду першої інстанції винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Пунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відповідно до підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Суд першої інстанції вірно врахував, що винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування. Відповідно до підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статі 266 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Суд першої інстанції вірно врахував, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 18 березня 2020 року) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. В подальшому вказана норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)». До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року. Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9 установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Законом України від 3 листопада 2022 року № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п`ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу. Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01 серпня 2023 року) пункт 102.9 статті 102 виключено. Судом вірно було враховано, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи зупинявся: - з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків; - з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків; - з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених нормами Податкового кодексу України. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області правомірно, в межах встановленого статті 102 Податкового кодексу України строку, сформовані спірні податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статей 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань. Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно. Як встановив суд першої інстанції, адресою місця реєстрації позивача відповідно Витягу з реєстру територіальної громади з 21.01.2014 є: АДРЕСА_4 . Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0272495-2411-0462-UA12020010000033698, №0272496-2411-0462-UA12020010000033698, №0272497-2411-0462-UA12020010000033698 та №0272500-2411-0462-UA12020010000043499 від 01.04.2025 року отримано позивачем 16.04.2025 року про що позивачем самостійно зазначено в позовній заяві та що підтверджується поштовим конвертом та трекінгом з сайту Укрпошти, наявним в матеріалах справи. Податкові повідомлення-рішення №1218324-2412-0463-UA12020010000033698, №1218325-2412-0463-UA12020010000033698, №1218326-2412-0463 UA12100110000043499; №1218327-2412- 0463-UA12100110000043499, №1218328-2412-0463-UA12020010000033698, №1218329- 2412-0463-UA12020010000033698 від 22.05.2024 року були направлені позивачеві на адресу АДРЕСА_4 та повернулись на адресу відправника 24.06.2024 року у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Суд вірно врахував вимоги пункту 42.2 статті 42 ПК України та встановив, шо податкові повідомлення-рішення від 22.05.2024 вважаються належним чином врученими позивачу. Суд вірно зазначив, що сума за наведеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.05.2024 у розмірі 76 962,90 грн. набула статусу податкового боргу у зв`язку з несплатою визначених податковим органом сум грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у встановлені строки, що свідчить про правомірність винесення вимоги про сплату боргу від 19.09.2024 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.09.2024. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки положення підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України стосуються тимчасово окупованих територій, територій активних бойових дій та знищеного або пошкодженого мана внаслідок бойових дій. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 04 червня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш