Постанова 4851 № 520/11922/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 р. Справа № 520/11922/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 13.01.26 по справі № 520/11922/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просив : - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення встановлених на 01.01.2003 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного з 01.01.2023 року згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2024 № 528, наданої Управлінням Служби безпеки України в Харківській області з обмеженням максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 р. ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77 % грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2003 року і мали постійний характер, відповідно до вимог статей 43, 51, 63 Закону України № 2262-ХІІ у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного з 01.02.2023 року згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2024 № 528, наданої Управлінням Служби безпеки України в Харківській області без обмеження перерахунку максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.02.2023 р. перерахунок призначеної йому пенсії за вислугу років згідно за чинним законодавством України, у розмірі 77% грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного з 01.01.2023 року, без обмеження перерахунку максимальним розміром, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023 р. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 по справі № 520/11922/25 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення встановлених на 01.01.2003 року у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного з 01.01.2023 року згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2024 № 528, наданої Управлінням Служби безпеки України в Харківській області з обмеженням максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 року ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77 % грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2003 року і мали постійний характер, відповідно до вимог статей 43, 51, 63 Закону України №2262-ХІІ у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного з 01.02.2023 року згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 16.05.2024 № 528, наданої Управлінням Служби безпеки України в Харківській області без обмеження перерахунку максимальним розміром, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023р. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп. 09.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про не виконання ГУ ПФУ рішення суду у справі № 520/11922/25, в якій просив суд першої інстанції розглянути питання щодо притягнення до відповідальності співробітників ГУ ПФУ у відповідності до ст. 14, ч. 2, 5, 6 ст. 44, ст. ст. 370, 371 КАС України; звернути до негайного виконання рішення суду у справі № 520/11922/25 від 17 липня 2025 року, що набрало законної сили 19.08.2025 відповідно до ст. ст. 370, 371, 372 КАС України. В обґрунтування вимог вказаної заяви повідомив, що відповідачем виконано рішення суду у даній справі неналежним чином, а саме після перерахунку розмір пенсії обмежено максимальним. Також, всупереч вимог резолютивної частини рішення у даній справі, розрахунок розміру пенсії проведено без урахування додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2003. Крім того, звернув увагу, що при перерахунку заборгованості за рішенням суду, ГУ ПФУ застосувало пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка втратила чинність. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/11922/25 заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у порядку виконання - повернуто заявнику без розгляду. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/11922/25 та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та звернути до негайного виконання рішення суду у справі № 520/11922/25, відповідно до ст. 370, 371, 372 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Наполягав, що на виконання вимог рішення суду у даній справі ГУ ПФУ було повинне перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 позивачу пенсію з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2003. Натомість ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2023, на що суд першої інстанції уваги не звернув, що є неповним з`ясуванням обставин у справі. До того ж, на виконання рішення суду ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 у розмірі 77 % грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2023, обмеживши її максимальним розміром, що прямо суперечить резолютивній частині. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які діяли з 01.01.2023, без застосування обмеження її максимальним розміром. Вказане підтверджується наданим відповідачем протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № N/А4019 - СБУ з 01.02.2023. За результатом перерахунку пенсії нараховано різницю за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 у розмірі 138 254,13 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № N/А4019. Ухвалою суду від 30.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у встановленні судового контролю з виконання судового рішення в цій справі. Застосовуючи до заяви ОСОБА_1 правові наслідки, передбачені частиною 2 статті 167 КАС України, суд виходив з того, що подана 09.01.2026 заява не відноситься до тих заяв, які передбачені КАС України для вирішення судом в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а також питань, що пов`язані з виконанням судового рішення. Що стосується питання звернення рішення суду до негайного виконання, судом зауважено, що рішення в цій справі ухвалено 17.07.2025 та є виконаним, що встановлено в ухвалі суду від 30.10.2025, яка набрала законної сили, з огляду на зазначене подана заява є вочевидь необґрунтованою. Надаючи правову оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо встановлених обставин справи, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Частинами першою та другою статті 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначає стаття 167 КАС України. Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Варто зазначити, що під змістом питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника та підставами заяви (клопотання, заперечення) розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. У контексті наведеного суд наголошує, що заява, клопотання або заперечення повинні містити максимально чітко і зрозуміло сформовані підстави для звернення до суду. Отже, письмова заява, клопотання, заперечення пред`являється шляхом подання заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 166, 167 КАС України. З цього випливає, що текст заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть заяви та вирішити питання, які ініційовані заявником. Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України). Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою "про не виконання ГУ ПФУ рішення суду у справі № 520/11922/25", відповідно до прохальної частини якої просив суд: розглянути питання, що до притягнення до відповідальності співробітників ГУ ПФУ у відповідності до ст. 14, ч. 2, 5, 6 ст. 44, 370, 371 Кодексу адміністративного судочинства України; керуючись чинним законодавством та вищезазначеним, звернути до негайного виконання рішення Суду у справі №520/11922/25 від 17 липня 2025 р., що набрало законної сили 19.08.2025, відповідно до ст. 370, 371, 372 Кодексу адміністративного судочинства України. Дослідивши зміст вказаної заяви колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 не погоджується із способом виконання відповідачем рішення суду у даній справі та наполягає на обов`язковості виконання такого належним чином. Отже, метою звернення ОСОБА_1 є фактично вжиття заходів з метою встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Слід зауважити, що процесуальне законодавство визначає наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України). Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Частинами першою та другою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС України). Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту, накладення штрафу. Слід зауважити, що статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України не встановлено конкретних вимог щодо відомостей, які повинна містити така заява. Однак, такі вимоги передбачені частиною 2 статті 383 КАС України. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Відповідно до частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Дослідивши надану ОСОБА_1 заяву від 09.01.2026, колегією суддів встановлено, що всупереч приписів статей 382, 383 КАС України остання не містить найменування відповідача, посади і місця служби посадової чи службової особи, його поштової адреси, а також номеру засобу зв`язку, адреси електронної пошти, якщо вони відомі; відомостей про наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; хід виконавчого провадження. Колегія суддів зауважує, що не зазначення позивачем певної статті 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 або 383 КАС України та не викладення у її тексті всіх вищевказаних відомостей не дозволяє вважати таку заяву, як таку, що подана у порядку встановлення судового контролю та підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні. До того ж, у прохальній частині такої заяви позивач просить звернути до негайного виконання рішення суду від 17.07.2025 у справі № 520/11922/25, що взагалі не має будь-якого відношення до судового контролю. Приписами частини 2 статті 371 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань. Однак, ОСОБА_1 у заяві від 09.01.2026 не зазначає, який саме із передбачених частиною 2 статті 371 КАС України випадків є підставою для звернення до негайного виконання рішення суду у даній справі. Отже, подана позивачем до суду першої інстанції заява за своїм змістом не відповідає ані положенням статей 382, 383 КАС України, ані статті 371 КАС України, тобто є необґрунтованою, що виключає вирішення по суті питань, поставлених у ній. Згідно із частиною другою статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 від 09.01.2026 є очевидно необґрунтованою та безпідставною, відтак наявні підстави для повернення її без розгляду. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 по справі № 520/11922/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій