Постанова 4851 № 520/30653/25

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 р. Справа № 520/30653/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жаданова Ігоря Геннадійовича про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/30653/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі по тексту також відповідач, апелянт), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 731 від 16.04.2025. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 731 від 16 квітня 2025 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" . Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2026 апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 по справі № 520/30653/25 залишено без змін . До Другого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Жаданова Ігоря Геннадійовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн., понесених у зв`язку з розглядом справи №520/30653/25 у суді апеляційної інстанції. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови. Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Ждановим І.Г. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 19.11.2025. Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Договору гонорар Виконавця за даним Договором визначається виходячи із складності правової ситуації, у вирішені якої бере участь Виконавець та фактичних витрат часу Виконавця на вчинення дій, що передбачені розділом 1 цього Договору в інтересах Замовника. Загальна ціна цього Договору становіить загальний обсяг платежів, сплачених Замовником Виконавцеві. Вартість години наданих послуг зпа даним договором складає 2000, 00 (дві тисячі) гривень без ПДВ. Згідно з п. 4.2 Договору по кожному платежу (вартості конкретної правової послуги або комплексу послуг) Виконавець надає Замовникові Акт виконаних робіт для підписання. Згідно п.3 Додаткової угоди від 18.03.2025 №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 19.11.2025 сторони вирішили внести зміни до розділу 4 Основного договору, та дійшли згоди, що вартість послуг визначається у фіксованому розмірі, що складає 12 грн без ПДВ та включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи з метою підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, написання та подання інших процесуальних документів по справі, представництво інтересів Замовника в судових засіданнях не залежно від їх кількості. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 22.05.20266 за договором про надання правової допомоги повязаних із роглядом справи №520/30653/25 адвокатом надано наступні послуги: - ознайомлення з матеріалами справи з метою підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, вивчення судової практики на спростування викладених у апеляційній скарзі доводів скаржника - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу -написання та подання інших процесуальних документів по справі. Всього: 12000 грн. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому, суд має враховувати реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Досліджуючи акт приймання-передачі наданих послуг від 22.05.2026, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді апеляційної інстанції послуг, слід вказати, що така послуга як ознайомлення з апеляційною скаргою, вивчення судової практики та спростування викладених у апеляційній скарзі доводів, за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання в подальшому відзиву на апеляційну скаргу, оскільки, правовий аналіз документів має зовнішній вияв у вигляді складання заяв по суті справи або з процесуальних питань. Таким чином, окреме виділення від підготовки і складання процесуальних документів такої послуги як ознайомлення з апеляційною скаргою, вивчення судової практики є необґрунтованим, оскільки відповідні послуги є елементом підготовки складання відзиву на апеляційну скаргу, а тому такі витрати не підлягають окремому відшкодуванню. Правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Крім цього, проаналізувавши сам відзив, суд апеляційної інстанції зазначає, що по суті, у ньому викладено фактичні обставини справи, які вже встановлені та не заперечується сторонами у цій справі, тобто виклад фактичних обставин не потребував такої деталізації. Стосовно іншої частини послуг колегія суддів виходить з того, що при визначенні суми компенсації понесених при цьому витрат, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг. Так, адвокатом надано послугу, яка полягала у підготовці та поданні заперечень на клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження від 19.03.2026. Втім, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 клопотання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 520/30653/25 - задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 520/30653/25 - поновлено. Отже, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді апеляційної інстанції послуг, слід вказати, що фактичним результатом представництва інтересів позивача стало складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року по справі № 520/30653/25. Так, стосовно заявленої вартості наведених робіт щодо підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рівні 12000 грн. колегія суддів зазначає, що останній частково відтворюють зміст позовної заяви, відповіді на відзив, поданих позивачем до суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначений у акті приймання-передачі наданих послуг час, який був витрачений на складання даного документа, та вартість таких послуг на рівні 12000 грн. є завищеною та не відповідає реальному змісту проведеної при цьому адвокатом роботи, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення сум витрат за ці послуги є надмірними. З урахуванням наведеного, перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат, колегія суддів зазначає, що у межах встановлених вище обставин документально підтвердженими і неминучими є витрати, пов`язані зі складанням відзиву на апеляційну скаргу, що виходячи з обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін, складності справи та виконаних робіт (наданих послуг); часу, витраченого на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих послуг та виконаних робіт підлягають відшкодуванню у розмірі 3000 грн. Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача підлягають витрати у сумі 3 000 грн. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жаданова Ігоря Геннадійовича - задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Макаревського Феодосія, будинок 1а, ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Мінаєва К.В.