Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7218/26
від 05.06.2026 · АнтикорупційнаСправа № 991/7218/26 Провадження 1-кс/991/7229/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 28.05.2026, ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданої скарги та позиції сторін 03.06.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) ОСОБА_3 було направлено через систему «Електронний суд» скаргу на бездіяльність уповноважених посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 28.05.2026. Скарга обґрунтовується наступними доводами: - заявником скарги 28.05.2026 була подана заява до НАБУ щодо внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК); - заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено на офіційну електронну пошту НАБУ. - станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато. У судове засіданні заявник скарги не з`явився, подав клопотання, в якому скаргу підтримав та просив проводити її розгляд без його участі. Уповноважена особа НАБУ, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки завчасно не повідомила, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перешкоджає розгляду скарги.
2. Мотиви слідчого судді Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя дійшов таких висновків. Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Слідчим суддею встановлено, що 28.05.2026 ОСОБА_3 за допомогою електронної пошти звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується скріншотом з його електронної пошти про відправку листа на електронну адресу: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua. У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що він є діючим старшим механіком 1-го розряду ( ОСОБА_4 ) та звернувся до НАБУ як офіційний обличувач НАЗК. На його переконання, щодо нього вчиняються умисні, системні корупційні дії та саботаж з боку службових осіб Міністерства цифрової трансформації України під керівництвом міністра ОСОБА_5 та технічного адміністратора Порталу «Дія» - ДП «ДІЯ» під керівництвом Генерального директора ОСОБА_6 , які підпадають під ознаки ч. 2 ст. 364 КК. Заявник скарги стверджує, що понад два роки посадові особи ДП «ДІЯ» умисно блокують відображення легітимного диплома старшого механіка №11214/2023 від 26.12.2023 у застосунку «Дія», хоча цей документ і успішно веріфікований в офіційному реєстрі Адміністрації судноплавства. Як вказує заявник у скарзі, 29.04.2026 Міністерство розвитку громад та територій України своїм рішенням зобов`язало ДП «ДІЯ» усунути помилку та провести ручну прив`язку мого ІПН до документа. Проте 04.05.2026 служба підтримки ДП «ДІЯ» відмовилася виконувати розпорядження міністерства, заявивши, що профільне міністерство «надає хибну інформацію» та «не пов`язане з Дією». Штучне блокування документів у «Дії» має системний характер та супроводжується активізацією комерційних «посередників», які пропонують вирішити цю технічну проблему за гроші. Це свідчить про умисне створення посадовцями штучних адміністративних бар`єрів для вимагання неправомірної вигоди та ймовірний злив конфіденційної інформації третім особам. Заявник також вказує, що ймовірне вчинення кримінального правопорушення завдало йому тяжких наслідків, що полягає у закінченні терміну дії інших морських документів. Він також позбавлений можливості дистанційно подати заявку на обов`язковий комп`ютерний тест CES 6.0 та продовжувати свою професійну діяльність. Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті. Стаття 33-1 КПК встановлює, що ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Пунктом 2 глави 3 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Однак, слід зазначити, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення. Такі обставини можуть бути неповними з огляду на недостатню обізнаність заявника та початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій, але в той же час мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння як кримінального правопорушення за статтею, частиною статті КК. Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, через занадто абстрактний характер та неможливість встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, предмета, меж та напрямку досудового розслідування, яке ініціюється заявником. Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року по справі № 556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти повною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. На переконання слідчого судді, скарга ОСОБА_3 не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Так, ст. 364 КК передбачає обов`язкову ознаку суб`єктивної сторони злочину у виді корисливого мотиву або інших особистих інтересів. Однак стверджуючи про наявність ознак цього правопорушення, скаржник водночас не надає інформації про можливі корисливі або інші особисті мотиви, а лише зазначає, що є «обличувачем НАЗК» внаслідок чого він нібито зазнає переслідування та умисного перешкоджання його професійної діяльності. Окрім того, із заяви ОСОБА_3 про злочин не вбачається відомостей про ймовірне завдання діями посадових осіб Міністерства цифрової трансформації України та ДП «ДІЯ» істотної шкоди (або тяжких наслідків) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, наявність якої, передбачено ст. 364 КК. Відповідно до примітки до цієї статті КК істотною шкодою у статті 364 КК вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкими ж наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Твердження ж заявника щодо умисного створення посадовцями штучних адміністративних бар`єрів для вимагання неправомірної вигоди та ймовірний злив конфіденційної інформації третім особам мають занадто абстрактний характер та не містять жодних фактичних даних. Частина 1 статті 214 КПК не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Отже, у цьому випадку відсутня бездіяльність посадових осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , оскільки викладені заявником обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, є лише припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних фактів, що прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Фактично у заяві ОСОБА_3 йдеться про оскарження рішення, дії або бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що може бути вирішено шляхом його оскарження до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні. Керуючись статтями 303, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ: У задоволенні скарги ОСОБА_3 бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 28.05.2026 - відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Слідчий суддя ОСОБА_1