Постанова 4824 № 361/12386/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2026 року м. Київ провадження № 33/824/2306/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П., при секретарях: Мудрак Р. Р., Гайдаєнко В. С., за участі захисника Мазманяна Е. Р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Василенко Т. К. від 13 березня 2026 року у справі № 361/12386/25 Броварського міськрайонного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В : Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. На дану постанову 23.03.2026 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення. Він зазначає, що суд не надав належної уваги факту перебування ОСОБА_1 на момент зупинення в стані крайньої необхідності під час режиму повітряної тривоги в Києві та Київській області. Стверджує, що вимушено керував автомобілем, оскільки їхав забирати своїх малолітніх дітей та близьку особу в укриття з приватного будинку, розташованого поблизу критичної інфраструктури (ТЕЦ-6). Скаржник наголошує, що працівники поліції ігнорували небезпеку, відмовлялися слухати пояснення та навмисно чинили перешкоди його подальшому руху. Окрім цього, апелянт вказує, що в порушення вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП до складання матеріалів не було залучено двох свідків. На думку скаржника, це свідчить про грубе порушення порядку проведення та оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння, що робить наявні докази недопустимими. В судовому засіданні захисник Мазманян Е. Г., в інтересах ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до змісту протоколу від 10.10.2025 про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478819 водій ОСОБА_1 10.10.2025 о 00 год. 15 хв. Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим`я, вул. Деснянська, 30 керував автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, що підтверджується протоколом, рапортами поліції та відеозаписами з нагрудних камер. Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 , та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Апеляційний суд зауважує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови від проходження огляду, має формальний характер. Це означає, що відповідальність настає виключно за сам факт відмови водія від виконання законної вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, незалежно від мотивів такої відмови чи фактичного стану водія (наявності чи відсутності сп`яніння). Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли особа в будь-якій формі (усно, письмово або шляхом ухилення) висловила свою незгоду пройти огляд у встановленому порядку, що фактично перешкоджає реалізації державної функції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи наявні: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 478819 від 10.10.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак сп`яніння до медичного закладу, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом події з нагрудних камер співробітників поліції. Оцінюючи наведені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також дотримання поліцейськими процедури пропозиції та проведення огляду повністю підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства. Наведені фактичні дані є належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, є узгодженими між собою та зафіксовані у первинних процесуальних документах. Суд зауважує, що під час складання протоколу та інших супутніх документів (акта огляду та направлення) ОСОБА_1 не висловлював жодних зауважень чи заперечень щодо змісту цих документів або дій працівників поліції, що підтверджується відсутністю відповідних записів у графі «пояснення» та безпосередньо відеозаписом подій. Окрему увагу апеляційний суд звертає на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525823 відсутні будь-які пояснення ОСОБА_1 по суті правопорушення, що ставить у провину. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, апелянт у категоричній формі відмовився від підписання протоколу та надання будь-яких письмових пояснень безпосередньо під час фіксації події. Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надається право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього. Крім того, згідно зі ст. 280 КУпАП, суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини справи, серед яких і позиція самого порушника. Проте, апеляційний суд наголошує, що відмова від реалізації свого права на надання пояснень та підписання документів безпосередньо на місці події є свідомим вибором особи. Вказані фактичні дані зафіксовані у первинних процесуальних документах без будь-яких зауважень чи заперечень з боку водія безпосередньо під час їх складання. Така поведінка ОСОБА_1 позбавила його можливості зафіксувати свою версію подій (зупинка автомобіля у комендантську годину, необхідність у керуванні автомобілем через можливу загрозу обстрілу, тощо) у момент, коли вони відбувалися. При цьому із відеозапису також слідує, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав спиртні напої. Доводи апеляційної скарги про те, що не було залучено двох свідків на можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки адміністративне правопорушення було зафіксоване на нагрудні камери співробітників поліції. Посилання в апеляційній скарзі на те, що на місці зупинки ОСОБА_1 працівникам поліції було повідомлено про те, що рух є вимушеним та за негайної потреби через повітряну тривогу забирати дітей та близьку людину, яка з ними перебуває, в укриття, не заслуговують на увагу, так як спростовуються записом з нагрудної камери співробітників поліції, з якого слідує, що за весь період спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції він жодного разу не зазначав, що необхідність керування автомобілем у комендантський час зумовлена саме через необхідність переміщення дітей в укриття під час повітряної тривоги. З огляду на це, нинішні доводи апеляційної скарги суд розцінює як такі, що не базуються на об`єктивно зафіксованих даних та спрямовані виключно на уникнення відповідальності. Процедура оформлення матеріалів відповідала вимогам закону, а відсутність пояснень у протоколі за умови добровільної відмови особи від їх надання не свідчить про неповноту матеріалів, а лише підтверджує факт ухилення водія від співпраці з правоохоронними органами. З огляду на формальний склад правопорушення, факт відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є достатньою та вичерпною підставою для притягнення особи до відповідальності. Сукупність досліджених доказів дозволяє суду зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 за стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Будь-яких порушень вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735 або Порядку № 1103, які б могли стати підставою для визнання огляду (або процедури направлення на нього) недійсним, судом апеляційної інстанції не встановлено. Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом. Сукупність доказів (протокол, рапорти, відеозапис відмови) виключає будь-яке інше пояснення події. Суд першої інстанції діяв у межах закону та з метою захисту суспільних інтересів. Підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є. П. Євграфова