Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/3303/26

Справа № 750/3303/26 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г. Провадження № 33/4823/488/26 Категорія - ч. 1 т. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді Мазура С.А. за участі представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника Шаповалова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Черніговавід 17 квітня 2026 року, встановив: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору. Місцевим судом встановлено, що 16 березня 2026 року, о 00 год. 09 хв., в м. Чернігові, по вул. Соборності, 27, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «SkodaOctavia» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLM-0324», проба позитивна 1,88 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову необґрунтованою, оскільки керував транспортним засобом не в стані алкогольного сп`яніння, жодних ознак сп`яніння не було, а тому і не зобов`язаний був виконувати незаконні вимоги поліцейських проходити огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Після проходження огляду не погоджувався з його результатами, а поліцейські не роз`яснили йому право пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім того зазначає, що пристрій який був використаний, газоаналізатор «Alcotest 7510» не пройшов у визначений термін відповідну повірку. З свідоцтва про повірку газоаналізатора вбачається, що повірку на ньому було здійснено 03.04.2025, яка за умовами експлуатації мала бути проведена після 03.10.2025. Окрім цього, в Інструкції з експлуатації зазначено, що пристрій призначений для визначення концентрації парів етилового спирту у видихаємому повітрі та показники даного прибору визначають наявність алкоголю в повітрі в промілях. З чого можливо зробити висновок, що під час проходження огляду ОСОБА_1 було зазначено, що він лікує зуби та має спиртову пов`язку на зубі, про що не було взято до уваги працівниками патрульної поліції та не враховано ними. Дослідивши апеляційну скаргу, заслухавши захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У відповідності до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615951 від 16.03.2026 встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.9 «а» ПДР. Огляд проведено на місці зупинкиза допомогою приладу «Alcotest 7510», результат становив 1,88 проміле, проти якого ОСОБА_1 не заперечував, про що свідчить його підпис якв акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів так і в самому протоколі де останній зазначив про свою згоду. Підтвердження стану сп`яніння у результаті огляду є підставою для притягнення водія до відповідальності. Із наявного у матеріалах справи відеозапису, вбачається рух автомобіля, його зупинку та як поліцейський підходить до автомобіля зі сторони водія. В подальшому, водію було роз`яснено причину зупинки транспортного засобу, а саме керування транспортним засобом під час дії комендантської години, апісля перевірки документів водієві було озвучено наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю, тремтіння пальців рук) та запропоновано пройти огляд, на що він дав згоду. Сам же водій, ОСОБА_1 зазначив працівникам поліції про свою впевненість у позитивному результаті, оскільки вживав алкоголь напередодні ввечері. Згідно роздруківки акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, при тестуванні водія ОСОБА_1 за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLM-0324» проба позитивна 1,88 ‰. На питання працівника поліції чи згоден водій ОСОБА_1 з результатами огляду, останній підтвердив: «100%, я не відмовляюсь». Ця фраза ОСОБА_1 була розцінена поліцейським, як згода останнього з його результатом, про що було зазначено судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Посилання апелянта на не роз`яснення йому поліцейським права пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, є помилковими, оскільки за відсутності будь-яких заперечень з боку водія з приводу результату проведеного огляду, не зобов`язує поліцейського роз`яснювати водію пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Стосовно безпідставності проведеного огляду, оскільки як зазначає апелянт, він був тверезий, то такі ознаки сп`яніння встановлюються поліцейським у межах його повноважень,який при виявленні ознак алкогольного сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого у водія. Відтак, висунута поліцейським вимога пройти відповідний огляд на місці відповідає вимогам законодавства і доводи апеляційної скарги про протилежне безпідставні. Крім того, встановлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 узгоджуються з результатами проведеного огляду, що у повній мірі спростовує доводи апелянта. Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 стосовно використання працівниками поліції під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння газоаналізатора «Alcotest 7510 ARLM-0324», який не пройшов у визначений термін відповідну повірку, а тому його показники є неналежними, оскільки у ОСОБА_2 була спиртова пов`язка на зубі. З наявної в матеріалах копії свідоцтва про повірку газоаналізатора «Alcotest 7510», вбачається, що воно складене 03.04.2025 та чинне до 03.04.2026, тобто протягом року. Отже, огляд водія ОСОБА_1 , який мав місце 16.03.2026 здійснювався газоаналізатором «Alcotest 7510 ARLM-0324», який своєчасно пройшов повірку. Показники такого газоаналізатора є належними та допустимими доказами перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, про що і було зазначено судом в оскаржуваній постанові. Таким чином місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно встановив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення, який суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Адміністративне стягнення накладене судом із додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії за ч.1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення накладено судом із додержанням вимог статті 33 КУпАП та в межах санкції частини статті. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. А. Мазур