Ухвала ККС ВС № 766/12788/24

УХВАЛА 26 травня 2026 року м. Київ справа № 766/12788/24 провадження № 51-268 км 26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції: захисника ОСОБА_6 , засудженої ОСОБА_7 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2025 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Львове Бериславського району Херсонської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Херсонський міський суд Херсонської області вироком від 28 квітня 2025 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, на строк 10 років та з конфіскацією всього належного їй майна. За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин. ОСОБА_7 , бувши громадянкою України, усвідомлюючи, що держава-агресор рф окупувала, серед іншого, частину Херсонської області та сформувала окупаційну адміністрацію для управління вказаними територіями, діючи добровільно, перебуваючи на тимчасово окупованій території - в м. Херсоні: - не пізніше 12 вересня 2022 року надала усну згоду на пропозицію представників окупаційної адміністрації щодо зайняття посади головного бухгалтера, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у створеному окупаційною адміністрацією (так званими «військово-цивільною адміністрацією Херсонської області» та «Міністерством паливно-енергетичного комплексу Херсонської області») так званому «Державному унітарному підприємстві «Херсонська паливна компанія»; - добровільно підписала 12 вересня 2022 року з директором зазначеного підприємства ОСОБА_9 трудовий договір № 12-09/01, згідно з яким була призначена на посаду головного бухгалтера вищевказаного підприємства (вул. Полтавська, 67-Г); - отримала згідно зі штатним розписом у підпорядкування штатну одиницю (бухгалтера), стосовно якої здійснювала функції контролю, організації роботи і її планування; - здійснювала організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської діяльності, видавала заробітну плату працівникам зазначеного незаконно утвореного суб`єкта господарювання в російських рублях, підписувала фінансові, зокрема, платіжні та розрахункові документи; - у період з 20 вересня до 19 жовтня 2022 року, діючи на виконання наказу директора ОСОБА_9 від 20 вересня 2022 року № 01-05/04 «Про проведення інвентаризації основних фондів і оборотних активів майнових комплексів», входила до складу відповідної комісії та прийняла участь у проведенні інвентаризації основних фондів та оборотних активів Херсонського нафтопереробного заводу та Херсонського нафтоперевалювального комплексу; - у період з 12 до 19 жовтня 2022 року контролювала хід діяльності інвентаризаційної комісії, утвореної наказом «Про проведення інвентаризації переданих в управління майнових комплексів автозаправних станцій» від 06 жовтня 2022 року № 01-05/05 директора ОСОБА_9 . Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Захисник ОСОБА_8 , не погодившись із судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимог захисник мотивує тим, що суди: - не зважили на його твердження про те, що зміст письмового доказу під назвою (мовою оригіналу) «Устав Государственного предприятия «Херсонская топливная компания», який є установчим документом цього підприємства, не містить жодних вказівок на виконання підприємством будь-яких владних повноважень та управлінських функцій щодо управління окупованою територією; - розширили поняття «окупаційна адміністрація» як такого, що включає будь-які незаконно створені підприємства на тимчасово окупованій території, проте не враховує інших істотних ознак адміністрації, наведених у законі; - неправильно кваліфікували дії ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК, оскільки, на його думку, саме кваліфікація її дій за ч. 4 ст. 111-1 КК є більш правильною, відповідає суті та характеру вчинених нею діянь; - безпідставно не призначили ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень як ст. 69, так і ст. 75 КК, не врахувавши при цьому належним чином усіх обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, даних про особу його підзахисної, та необґрунтовано не визнали збіг тяжких обставин обставиною, що пом`якшує покарання; - не зважили на його доводи про дискримінаційне ставлення сторони обвинувачення стосовно ОСОБА_7 у порівнянні з іншими працівниками так званого «Державного унітарного підприємства «Херсонська паливна компанія», які навіть не притягнуті до кримінальної відповідальності. На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмові заперечення, в яких, наводячи відповідні обґрунтування, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни. Позиції учасників судового провадження Засуджена та її захисник підтримали доводи касаційної скарги, просили скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувані рішення без зміни. Мотиви Суду Заслухавши доповідь судді, думки учасників провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за касаційною скаргою ОСОБА_8 на вирок Херсонський міський суд Херсонської області від 28 квітня 2025 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2025 рокунеобхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права. Згідно з ч. 6 ст. 13 вищезгаданого Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до положень ч. 2 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати. Якщо колегія суддів, палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, то вона передає таке кримінальне провадження на розгляд цієї ж об`єднаної палати. Об`єднана палата касаційного суду може відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі цієї ж об`єднаної палати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року, провадження № 13-70 кс 19, справа № 62/847/15-к). Захисник у касаційній скарзі, не погоджуючись із кваліфікацією дій ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК, зазначає про те, що так званий (мовою оригінала) «Устав Государственного предприятия «Херсонская топливная компания», який є установчим документом цього підприємства, не містить жодних вказівок на виконання підприємством будь-яких владних повноважень та управлінських функцій щодо управління окупованою територією, проте суди попередніх інстанцій не зважили на це та розшили поняття «окупаційна адміністрація». Відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК кримінально караним є, зокрема, добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього складу кримінального правопорушення є зайняття посади саме в незаконному органі влади. Тому дляправильної кваліфікації дій особи необхідним є встановлення того, що відповідна установа/підприємство за своїми функціональними характеристиками належить до органів влади. Поняття «орган влади» у правовій доктрині та законодавстві України пов`язується із наявністю владних управлінських повноважень, реалізацією функцій держави (нормотворчих, управлінських, правоохоронних тощо) та можливістю прийняття обов`язкових до виконання рішень у сфері публічного управління. Згідно з п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. У постанові колегії суддів Другої судової палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2025 року (провадження № 51-1938 км 24, справа № 185/2163/23) викладена позиція про те, що зайняття особою керівної посади в незаконному комунальному унітарному підприємстві з урахуванням п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК. Аналогічний висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01 грудня 2025 року (провадження № 51-714 кмо 25, справа № 638/18926/23), зазначивши про те, що виконання обвинуваченим організаційно-розпорядчих обов`язків на посаді майстра лісу так званого «Державного підприємства «Куп`янське лісове господарство» - незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, обґрунтовано кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК. Натомість у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 лютого 2026 року (провадження № 51-4057 км 25, справа № 766/12766/23) використаний дещо інший підхід, відповідно до якого: - державна бюджетна освітня установа не наділена владними повноваженнями публічного характеру, її керівник не здійснює владного управління в масштабах територіальної громади чи держави, не реалізує нормотворчі, правоохоронні чи інші владно-розпорядчі функції держави; - само собою факт створення або функціонування закладу освіти на тимчасово окупованій території, а також виконання його керівником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у межах діяльності такого закладу, за відсутності ознак органу влади, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК. Колегія суддів підтримує позицію Третьої судової палати, формулюючи висновок про те, що за своєю правовою природою державне унітарне підприємство не наділене владними повноваженнями публічного характеру, його головний бухгалтер не здійснює владного управління в масштабах територіальної громади чи держави, не реалізує нормотворчі, правоохоронні чи інші владно-розпорядчі функції держави, тому факт створення або функціонування такого підприємства на тимчасово окупованій території, а також виконання його головним бухгалтером організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у межах діяльності такого підприємства, за відсутності ознак органу влади, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК. Відтак виникла необхідність у відступі від згаданого раніше висновку об`єднаної палати від 01 грудня 2025 року. З огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні постало питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК, ураховуючи існування різних правових позицій у подібних правовідносинах, викладених у постановах колегій суддів Другої і Третьої судових палат Касаційного кримінального суду Верховного Суду, та необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 грудня 2025 року (провадження № 51-714 кмо 25, справа № 638/18926/23), колегія суддів дійшла висновку про передачу цього кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати. Керуючись статтями 434-1, 434-2, 441 КПК, Суд постановив: передати кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , засудженої за ч. 5 ст. 111-1 КК, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2025 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3