Ухвала ККС ВС № 613/1150/25

УХВАЛА 04 червня2026 року м. Київ справа № 641/1384/25 провадження № 51-1783 ск 26 Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вивчила касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 березня 2026 року і встановила: за ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 травня 2026 року зазначену касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 , залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та надано строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У рішенні Суду також було детально зазначено, у чому саме полягали допущені недоліки скарги, і роз`яснено, що у разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала. У межах наданого строку захисник ОСОБА_4 повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Проте приписів ст. 427 КПК України знову не дотримався та недоліків, які пов`язані зі змістом касаційної скарги, не усунув. Замість нової касаційної скарги ним через підсистему електронний суд подано зміни і доповнення до касаційної скарги, що перешкоджає реалізації положень ст. 430 вказаного Кодексу. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку. У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК України, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є повернення поданої скарги. За положеннями згаданої статті в скарзі має бути зазначено правове обґрунтування вимоги, у чому саме полягає незаконність оспорюваних рішень, допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм права, які відповідно до ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу слугують підставами для скасування або зміни судових рішень в порядку касаційної процедури. Зокрема серед недоліків було вказано на те, що захисник мав навести в аспекті норм КПК України у їх взаємозв`язку обґрунтування допущення у провадженні таких порушень, які би свідчили про те, що зібрані фактичні дані не можуть бути покладені в основу оспорюваного вироку. Убачаючи можливість скасування постановлених судових рішень, у тому числі з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник мав би звернути увагу на те, що касаційний суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу і має право скасувати обвинувальний вирок із закриттям кримінального провадження за умови, що обставини в ньому досліджені всебічно, повно й об`єктивно. Проте у направленому до Суду документі знову допущено низку суперечностей. Із надісланого документа, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України знову не убачається вимог, які мають узгоджуватися зі ст. 436 цього Кодексу, котрою регламентовано повноваження Суду. Крім того, відсутність у скарзі належно сформульованої вимоги перешкоджає визначенню меж касаційного перегляду та його предмета, а учасникам судового провадження не дають можливості скористатися процесуальним правом подати заперечення (ст. 431 КПК України) та висловити свою позицію. Таким чином, під час повторного звернення із змінами і доповненнями до касаційної скарги захисником не усунуто всіх недоліків, зазначених у вищевказаній ухвалі касаційного суду, що стає на заваді відкриттю касаційного провадження. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху. Тому, на підставі цієї норми процесуального права належить повернути касаційну скаргу її автору. Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Ураховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів постановила: касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 березня 2026 року із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3