Ухвала КЦС ВС № 522/4539/25-Е

УХВАЛА 05 червня 2026 року м. Київ справа № 522/4539/25-Е провадження № 61-7489ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Підприємство з іноземними інвестиціями «Міханіки Україна», про звільнення з податкової застави нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про звільнення з податкової застави нерухомого майна. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Звільнено з податкової застави, номер запису про обтяження: 37810790 від 18 серпня 2020 року, нежитлове приміщення (місця для стоянки автомобілів нежитлові приміщення) № 83, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав № 21773040. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби в Одеській області виключити з Державного реєстру речових прав запис про обтяження: 37810790 від 18 серпня 2020 року у вигляді податкової застави майна ОСОБА_1 , а саме: нежитлові приміщення (місця для стоянки автомобілів нежитлові приміщення) № 83, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року залишено без змін. 03 червня 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області, через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року в указаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги. З урахуванням наведених норм ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Верховний Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з мотивувальної частини касаційної скарги обирати норми права, з застосуванням яких не погоджується заявник та визначати підстави касаційного оскарження на власний розсуд. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Головне управління ДПС в Одеській області у касаційній скарзі узагальнено посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. При цьому в касаційній скарзі зазначені підстави касаційного оскарження, визначені статтями 328, 353 КАС України, що не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Справу № 522/4539/25-Е було розглянуто судами в порядку цивільного судочинства. Отже, Головне управління ДПС в Одеській області не виконало вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що належним зазначенням підстави касаційного оскарження судових рішень є посилання в касаційній скарзі на відповідний пункт (1-4) частини другої статті 389 ЦПК України, з наведенням його змісту та з викладенням належного обґрунтування відповідної підстави касаційного оскарження. Також Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи, що Головне управління ДПС в Одеській області не виконало вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Підприємство з іноземними інвестиціями «Міханіки Україна», про звільнення з податкової застави нерухомого майна повернути заявникові. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров