Ухвала КЦС ВС № 760/10375/23

УХВАЛА 04 червня 2026 року м. Київ справа № 760/10375/23 провадження № 61-4407ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання договору довічного утримання укладеним, ВСТАНОВИВ: 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявнику уточнену редакцію касаційної скарги разом з копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, у якій чітко зазначити підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, та уточнити прохальну частину скарги, з урахуванням вимог ухвали. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, направив на адресу суду матеріали на усунення недоліків. Розглядаючи матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вони усунуті частково, виходячи з такого. Заявником виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2026 року лише в частині уточнення прохальної частини касаційної скарги. Разом з тим, вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині надання уточненої редакції касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України заявником не виконано. В уточненій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 повторно узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, посилається на постанови Верховного Суду, однак вказані посилання не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції як підстава касаційного оскарження, оскільки заявник не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, визначених законом. При цьому Верховний Суд є судом права, тобто судовою інстанцією, яка здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень лише у питанні правильності застосування судами норм права. Таким чином ОСОБА_1 не в повній мірі виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2026 року. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Оскільки у відведений судом строк, станом на 04 червня 2026 року, недоліки касаційної скарги усунуто частково, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання договору довічного утримання укладеним вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк