Ухвала КЦС ВС № 205/6179/24

УХВАЛА 04 червня 2026року м. Київ справа № 205/6179/24 провадження № 61-7440ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко Ольга Олегівна, про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності, ВСТАНОВИВ : У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому, після уточнень позовних вимог, просила: - витребувати у ОСОБА_2 1/2 частину будівлі торгівельного павільйону літ. А-1, поз.1-6, загальною площею 65,8 кв. м, споруди № 1-4, мостіння І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:08:777:0343, цільове призначення - роздрібна торгівля та комерційні послуги, площа 0,0189 га, та визнати за нею права власності на нерухоме майно; - скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Гусенко О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69634104 від 06 жовтня 2023 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю торгівельного павільйону літ. А-1, поз. 1-6, загальною площею 65,8 кв. м, споруди № 1-4, мостіння І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , про що в реєстрі зроблено запис № 52025947 від 06 жовтня 2023 року; - визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 3792, укладений 06 жовтня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині купівлі-продажу 1/2 будівлі торгівельного павільйону літ. А-1 поз.1-6 загальною площею 65,8 кв. м, споруди № 1-4, мостіння І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 16 червня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра ухвалив рішення, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. 01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, сформованою її представником в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Крім того у прохальній частині касаційної скарги заявник просить поновити строк на касаційне оскарження. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Так, згідно з даними, внесеними до Реєстру, повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року складений 01 травня 2026 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою на вказане судове рішення є 01 червня 2026 року (з урахуванням положень частини третьої статті 124 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року була сформована її представником в системі «Електронний суд» 01 квітня 2026 року (вх. № 17642/0/220-26 від 02 червня 2026 року). Таким чином, строк на касаційне оскарження у цій справі заявницею не пропущений, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає розгляду. Проте касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. 1.Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. До касаційної скарги ОСОБА_1 не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Позивач визначає ціну позову на момент звернення до суду із таким позовом, яка є незмінною, крім випадків збільшення позовних вимог та зміни предмета позову, для розрахунку судових витрат, зокрема під час звернення до судів апеляційної та касаційної інстанцій. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру становить 3 875,84 грн ((3 028,00 грн х 0,4) х 2 х 200 % х 0,8). Разом з цим, дослідження документів у справі № 205/6179/24, які наявні в системі «Електронний суд», а також аналіз змісту судових рішень, які містяться в Реєстрі, не дозволяє суду встановити ціну позову, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру. Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати ціну позову, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимоги майнового характеру (підтвердивши його розмір належними доказами зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та сплатити суму судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, призначення платежу: 101 22030102 (код класифікації доходів) ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

2. Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини 1 статті 389 ЦПК України). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Водночас мотивувальна частина касаційної скарги містить посилання на правові висновки Верховного Суду, які заявниця використала для обґрунтування доводів касаційної скарги щодо незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, проте касаційна скарга не містить посилання на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги. Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин, ОСОБА_6 має право надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зокрема уточнити підстави касаційного оскарження та чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), до якої додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали будуть подані до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї необхідно додати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко