Постанова 4875 № 922/2516/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/2516/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В., за участю представників учасників справи: від кредитора ТОВ"Атранс Логістік" (апелянта): не з`явилися; кредитор: ОСОБА_1 , особисто; від боржника: Балаклицький В.В., ордер серія АХ № 1214339 від 11.10.2024; розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Боровик Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атранс Логістік" (попередня назва: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дякуємо за боротьбу") (вх. №568 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2026, постановлену за результатами розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника у справі № 922/2516/24 (суддя Прохоров С.А.), за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дякуємо за боротьбу", м. Харків, до боржника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Черемушки-2017", м. Харків, про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: У провадження Господарського суду Харківської області на стадії розпорядження майном перебуває справа №922/2516/24 про банкрутство Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Черемушки-2017" (далі - ОСББ "Черемушки-2017", боржник), відкрита ухвалою суду від 05.09.2024 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дякуємо за боротьбу" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Атранс Логістик"). Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом до господарського суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №27798 від 01.12.2025) з грошовими вимогами до боржника, що складаються з суми заборгованості за договорами про надання правничої допомоги в загальному розмірі 253276,00грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24 за результатами розгляду вимог кредитора ОСОБА_1 , задоволено її заяву (вх. №27798 від 01.12.2025) та визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 253276,00грн заборгованості (четвертої черги задоволення) та вимоги по сплаті судового збору в сумі 4844,80грн (першої черги задоволення). Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ініціюючий кредитор - ТОВ "Атранс Логістик" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24 та ухвалити нове судове рішення про відхилення заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що господарський суд першої інстанції обмежився лише формальною перевіркою наявності договорів та актів, однак не врахував того, що вказані правочини мають ознаки фраудаторності, направлені на збільшення кредиторської заборгованості ОСББ "Черемушки-2017 та на шкоду реальним кредиторам у справі. Так, за доводами скаржника, грошові вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на шести договорах про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), укладених між адвокатом та боржником у період з січня по жовтень 2020 року, а накопичення заборгованості за цими договорами відбувалося протягом 5 років без жодного звернення адвоката за стягненням коштів до моменту відкриття процедури банкрутства, що суперечить звичайній діловій практиці та професійній діяльності адвоката. Наведені обставини свідчать про те, що такі правочини не мали на меті реального отримання прибутку, а слугували інструментом формування штучного боргу, розмиття вимог реальних кредиторів та на отримання контрою над зборами кредиторів. З урахуванням наведеного, апелянт наголошує на тому, що за наявності вмотивованих сумнівів щодо реальності заборгованості, поданих ОСОБА_1 доказів є недостатньо для підтвердження її кредиторських вимог, а визнання судом першої інстанції цих вимог призводить до порушення прав реальних кредиторів на справедливий розподіл майна боржника та викривлення волевиявлення на зборах кредиторів. Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 поновлено ТОВ "Атранс Логістик" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/2516/24 на 26.05.2026 о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. 16.04.2026 до апеляційного господарського суду від ОСББ "Черемушки-2017" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги ініціюючого кредитора, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Узагальнена позиція боржника зводиться до наступного: - представнику ініціюючого кредитора достеменно відомо, що адвокат Пацурковська О.М. уклала договори про надання правничої допомоги з ОСББ "Черемушки-2017" та надала обумовлені ними послуги, оскільки в більшості судових справ, де надавалась така допомога, також приймав участь представник кредитора; водночас, реальність надання цих послуг підтверджується первинними документами та судовими рішеннями у справах; - оскільки з серпня 2020 року на всі рахунки ОСББ "Черемушки-2017" було накладено арешти, ОСББ не мало реальної можливості оплатити надані послуги адвокатом Пацурковською О.М.; скасування арештів відбулось лише наприкінці 2025 року, тобто вже після відкриття провадження у справі про банкрутство; - правова позиція ініціюючого кредитора щодо фраудаторності укладених правочинів ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені жодними належними доказами. 16.04.2026 до апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає таке: - ініціюючий кредитор в ході розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував проти заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог та не подавав жодних письмових пояснень; - доводи апелянта про наявність ознак фраудаторності правочинів є безпідставними, оскільки відсутні необхідні ознаки для кваліфікації правочинів як таких; договори про надання правничої допомоги укладалися між адвокатом Пацурковською О.М. та ОСББ "Черемушки-2017" у період з січня по жовтень 2020 року, тобто ще задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство №922/2516/24, ці договори ніким не оскаржувались та є чинними на даний час; - укладення та виконання договорів підтверджується первинним документами (договорами з додатками, актами), а фактичне надання правничої допомоги вбачається також з судових рішень у перелічених справах, де надавалася правова допомога. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 задоволено заяви ОСОБА_1 та розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Боровика Р.Л. про участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2026 брали участь ОСОБА_1 , арбітражний керуючий Боровик Р.Л. та представник боржника ОСББ "Черемушки-2017", які надали свої пояснення по суті справи, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Уповноважений представник ініціюючого кредитора ТОВ "Атранс Логістік" (апелянта) у судове засідання 26.05.2026 не з`явився; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 за заявою кредитора ТОВ "Дякуємо за боротьбу" (змінено назву на ТОВ "Атранс Логістик") відкрито провадження у справі про банкрутство ОСББ "Черемушки-2017"; визнано вимоги ініціюючого до боржника в розмірі 1162413,59грн основного боргу та 24224,00грн судового збору; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Баранова Т.О. 07.09.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСББ "Черемушки-2017" № 73989; визначено строку подання заяв кредиторів з вимогами до боржника до 07.10.2024. Господарський суд Харківської області ухвалою від 26.05.2025 відсторонив арбітражного керуючого Баранова Т.О. від виконання повноважень розпорядника майна ОСББ "Черемушки-2017", а ухвалою суду від 10.11.2025 призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Боровика Р.Л. 01.12.2025 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 253276,00грн заборгованості за договорами про надання правничої допомоги. Обґрунтовуючи вимоги до боржника, ОСОБА_1 посилається на те, що у ОСББ "Черемушки-2017" наявна заборгованість перед заявницею, яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником грошових зобов`язань за шістьма договорами про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), укладеними між сторонами (адвокатом та клієнтом) у період з січня по жовтень 2020 року. Станом на час звернення до суду загальна сума боргу складає 253276,00грн. Суд першої інстанції встановив, що заява ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника подана поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, а тому вимоги такого кредитора підлягають розгляду в судовому засіданні після попереднього засідання суду та затвердження реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство ОСББ "Черемушки-2017"; включено до реєстру вимог кредиторів боржника визнані судом вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Атранс Логістик" до боржника в розмірі 1162413,59грн основного боргу (четвертої черги задоволення) та 24224,00грн - витрат зі сплати судового збору (перша черга задоволення). Після проведення попереднього засідання Господарський суд Харківської області постановив ухвалу від 09.03.2026, якою задовольнив заяву ОСОБА_1 та визнав її грошові вимоги до боржника в розмірі 253276,00грн заборгованості (четвертої черги задоволення) та вимоги по сплаті судового збору в сумі 4844,80грн (першої черги задоволення). Місцевий господарський суд, постановляючи ухвалу оскаржувану ухвалу від 09.03.2026 за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , керувався тим, що заявлені грошові вимоги кредитора підтверджені належними і допустимими доказами, у тому числі первинними документами (договорами з додатками, актами наданих послуг) та визнані розпорядником майна й боржником, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі та визнанню судом у розмірі в розмірі 253276,00грн. Разом з цим, кредитор ТОВ "Атранс Логістик" (апелянт) не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги ґрунтуються на правочинах, які вчинені на шкоду реальним кредиторам та носять фраудаторний характер. Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного. Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання щодо дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду грошових вимог ОСОБА_1 до боржника ОСББ "Черемушки-2017". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Стаття 1 КУзПБ містить перелік визначень, зокрема наступних понять: - грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; - конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ. Так, відповідно до положень ч.ч. 1, 1, 6 ст. 45 КУзПБ: - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм ст.ст. 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностях (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. постанову Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №913/479/18). Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України). Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (див. постанови Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18; від 13.09.2022 у справі №904/6251/20); Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17). При цьому, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (див. постанову Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18). Досліджуючи матеріали справи, зокрема перевіряючи обґрунтованість та доведеність розміру заявлених ОСОБА_1 кредиторських вимог, судом встановлено наступне: 1) 13.01.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. та клієнтом ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги № 14 (далі договір №14), та підписано додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 11.05.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1, яка є невід`ємною частиною договору № 14, а 03.08.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 14, яка є невід`ємною частиною договору №

14. За умовами договору №14 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №

14. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п.3 договору № 14) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток №1 до договору №14, який є його невід`ємною частиною. Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 14 від 13.01.2020 адвокат Пацурковська О.М. надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актами про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 09.08.2020, 03.09.2020, 17.12.2020, 13.04.2021, 05.08.2021 по договору. Однак, ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість перед кредитором адвокатом Пацурковською О.М. на суму 41000,00грн. 2) 18.02.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. та ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги №15 (далі договір №15) та підписано додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 20.02.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 15, яка є невід`ємною частиною договору №15, а 03.08.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору № 15, яка є невід`ємною частиною договору №

15. За договором №15 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №15. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п. 3 договору №15) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток № 1 до договору № 15, додаткову угоду № 1 до договору № 15 (п. 1 додатку, п. 1 додаткової угоди № 1 до договору № 15), які є його невід`ємними частинами. Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги №15 від 18.02.2020 адвокат Пацурковська О.М. надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актом про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 17.12.2020 по договору про надання правничої допомоги №15 при представництві інтересів в межах процедури виконавчого провадження (на стадії примусового виконання) по справі №922/387/20. Оскільки ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість перед кредитором адвокатом Пацурковською О.М. на суму 3000 грн. 3) 13.04.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. і ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги №18 (далі договір №18) та підписано додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 01.03.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №18, 31.05.2021 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору №18, які є невід`ємними частинами договору №18. За договором №18 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №18. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п.3 договору №18) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток №1 до договору №18, який є його невід`ємною частиною. Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 18 від 13.04.2020 адвокат Пацурковська О.М. надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актами про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 17.12.2020, 12.07.202, 02.08.2021, 22.03.2022, 10.06.2022, 28.10.2022, 25.04.2024 по договору про надання правничої допомоги № 18 при представництві інтересів клієнта. Враховуючи, що ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість перед кредитором адвокатом Пацурковською О.М. на суму 61832,00 грн. 4) 13.04.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. та ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги №19 (далі договір №19) та підписано додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 25.11.2020. Сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №19, яка є невід`ємною частиною договору №19. За Договором №19 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №19. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п. 3 Договору №19) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток №1 до договору № 19, який є його невід`ємною частиною. Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 19 від 13.04.2020 адвокат Пацурковська О.М. надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актом про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 19.11.2021 по договору про надання правничої допомоги № 19 при представництві інтересів клієнта. З огляду на те, що ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість перед кредитором - адвокатом Пацурковською О.М. на суму 11000,00грн. 5) 19.06.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. та ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги №22 (далі договір №22) та підписано додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 25.12.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №22, яка є його невід`ємною частиною. За договором №22 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №22. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п.3 договору №22) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток №1 до договору №22, який є його невід`ємною частиною. Судом встановлено, що адвокат Пацурковська О.М., на виконання умов договору про надання правничої допомоги №22 від 19.06.2020 надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актами про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 29.11.2021, 03.08.2023, 25.10.2024 по договору про надання правничої допомоги №22 при представництві інтересів клієнта. Проте, ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у Боржника виникла заборгованість перед кредитором адвокатом Пацурковською О.М. на суму 34088,00 грн. 6) 01.10.2020 між адвокатом Пацурковською О.М. та ОСББ "Черемушки-2017" укладено договір про надання правничої допомоги №25 (далі договір №25) та підписано додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. 01.10.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №25, 01.12.2020 сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору № 25, 31.01.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 5 до договору № 25, 01.10.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору № 25, 01.06.2023 сторонами підписано додаткову угоду № 7 до договору № 25, які є його невід`ємними частинами. За договором №25 клієнт (боржник) доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором №25 та додатковими угодами №№ 1, 3, 5, 6,

7. Сторони погодили виплату гонорару за правничі послуги (п. 3 договору № 25) у розмірі, відповідно до наданих адвокатом послуг за визначеними тарифами, про що підписано додаток № 1 до договору № 25, який є його невід`ємною частиною. Матеріали справи свідчать, що адвокат Пацурковська О.М., на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 25 від 01.10.2020 надала клієнту правничу допомогу відповідно до умов вказаного договору, додаткових угод №№1, 3, 5, 6, 7, а ОСББ "Черемушки-2017" прийняло надані послуги, що підтверджується актами про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт від 15.03.2021, 03.03.2021, 13.01.2022, 16.08.2022, 26.01.2023, 20.07.2023, 08.09.2023, 15.12.2023 по договору про надання правничої допомоги №25 при представництві інтересів клієнта. Оскільки ОСББ "Черемушки-2017" свої договірні зобов`язання належним чином не виконало, за надані послуги оплату не здійснило, у зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість перед кредитором адвокатом Пацурковською О.М. на суму 102356,00грн. Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що заборгованість ОСББ "Черемушки-2017" перед кредитором ОСОБА_1 в загальному розмірі 253276,00грн боржником не була погашена, визнається розпорядником майна та боржником. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про створення штучної заборгованості ОСББ "Черемушки-2017" перед ОСОБА_1 , оскільки, як встановлено судом, кредитором було надано суду необхідну сукупність первинних документів (у тому числі договори з додатками, додаткові угоди та акти про обсяг та вартість наданих послуг) на обґрунтування своїх вимог. Зазначені вище докази були досліджені судом першої інстанції та в своїй сукупності підтверджують наявність заборгованості боржника перед ОСОБА_1 . Колегія суддів зазначає, що ст. 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплює презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З огляду на викладене, враховуючи закріплену законом презумпцію правомірності правочину, колегія суддів зазначає про те, що укладені між ОСОБА_1 та ОСББ "Черемушки-2017" договори про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), які недійсним в судовому порядку не визнавалися, сторонами не розривалися та не змінювалися, є дійсними та є обов`язковими до виконання сторонами. Як вже зазначалося, на підтвердження надання відповідних юридичних послуг заявницею ОСОБА_1 було надано суду належні первинні документи, а саме: договори про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), додаткові угоди, акти про обсяг та вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які складені та підписані уповноваженими представниками сторін. Вказані докази достовірно підтверджують факт надання адвокатом послуг клієнту, фіксують перелік виконаної роботи, вартість кожної послуги та підтверджують відсутність претензій сторін, зокрема у клієнта боржника. Також у вказаних документах міститься посилання на конкретні судові справи (№922/3812/19, №922/387/20, №01/08/2017, №520/14473/19, №638/9826/20, №520/14257/2020), у яких адвокат Пацурковська О.М. надавала правничу допомогу ОСББ "Черемушки-2017" в судах різних юрисдикцій та інстанцій, а також в межах виконавчого провадження. При цьому, здійснивши аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що адвокат Пацурковська О.М. приймала особисту участь як представник ОСББ "Черемушки-2017" в більшості з перелічених справ (в деяких засіданнях приймав участь голова правління ОСББ). Разом з цим, боржник підтвердив надання послуг адвокатом та представництво його інтересів у цих справах (у тому числі шляхом складання та подання процесуальних документів) та наявність у нього заборгованості перед кредитором у сумі, яка підтверджується первинними документами, а саме 253276,00грн. За змістом доводів апеляційної скарги ТОВ "Атранс Логістік" посилається на те, що укладені між ОСОБА_1 та ОСББ "Черемушки-2017" договори про надання правничої допомоги викликають обґрунтовані сумніви щодо їх реального виконання, оскільки вони не були спрямовані на реальне отримання послуг, а свідчать про наявність іншої мети у вчиненні таких правочинів, зокрема збільшення кредиторської заборгованості ОСББ "Черемушки-2017" та на шкоду реальним кредиторам, тобто мають ознаки фраудаторності. Колегія суддів не приймає зазначені доводи апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному ст. 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 904/4608/21 наведені наступні правові висновки щодо застосування норм права та порядку розгляду грошових вимог кредитора: «Так, фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до ст. 7 КУзПБ на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі ст. 234 ЦК України.

100. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 25.05.2022 у справі №904/5314/20: "У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні кредитні договори та додаткові угоди до цих договорів, в тому числі і в частині сплати винагороди за користування кредитом, є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися. ЦК України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину." Цією ж постановою у справі № 904/5314/20 Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду відступив від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021у справі №910/14918/20, у якій касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення грошових вимог банку до боржника в частині нарахованої винагороди за користування кредитом з огляду також і на те, що свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки. Відтак, слід констатувати, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку ст.ст. 45 - 47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора (такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 04.07.2023 у справі №922/2334/21. Колегією суддів у цій справі встановлено, що заявником апеляційної скарги - кредитором ТОВ "Атранс Логістик" не надано доказів того, що договори про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), укладені між ОСОБА_1 та ОСББ "Черемушки-2017" у період з січня по жовтень 2020 року, були визнані недійними як фраудаторні правочини, а також доказів того, що на момент укладення таких договорів та виникнення у боржника заборгованості перед адвокатом, ОСББ "Черемушки-2017" мало будь-які невиконані зобов`язання перед іншими кредиторами, у тому числі й перед ТОВ "Атранс Логістік". Скаржником також не надано суду доказів його звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсним договорів, укладених між ОСОБА_1 та ОСББ "Черемушки-2017", на яких ґрунтується заява кредитора з грошовими вимогами до боржника, що є предметом судового розгляду. Досліджуючи обставини укладення правочинів та обставини їх невиконання боржником, колегія суддів не встановила обставин, які б із достатньою переконливістю свідчили б про їх фраудаторний характер. Судом встановлено, що надані кредитором послуги мали реальний характер, факти отримання таких послуг (правової допомоги) підтверджуються належними первинним документами (договорами, додатковими угодами, актами наданих послуг) та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що у тому числі підтверджується судовими рішеннями у справах, у яких адвокат Пацурковська О.М. надавала такі послуги своєму клієнту боржнику у цій справі. Враховуючи наведене, доводи заявника апеляційної скарги про те, що укладені між ОСОБА_1 та ОСББ "Черемушки-2017" договори про надання правничої допомоги мають ознаки фраудаторності та були укладені для збільшення кредиторської заборгованості боржника та на шкоду реальним кредиторам, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки є припущеннями апелянта та не підтверджені належними і допустимими доказами. Посилання апелянта на обставину відсутності тривалого звернення адвоката Пацурковської О.М. з вимогами про стягнення заборгованості з ОСББ "Черемушки-2017" як на доказ фраудаторності правочину не є переконливими, оскільки таке звернення є правом кредитора, яке ним реалізується на власний розсуд, а не його обов`язком. Сам лише факт відсутності звернення кредитора до боржника з вимогами про стягнення боргу не обумовлює фраудаторного характеру правочину, а інших доказів фраудаторності апелянтом не надано. Окрім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта стосовно того, що такі правочини не є реальними господарськими операціями, а вчинені з іншою метою, зокрема для розмиття вимог реальних кредиторів та на отримання контрою над зборами кредиторів,виходячи з наступного. Приписами ч. 4 ст. 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Судова колегія зауважує, що вищенаведені норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника з пропуском встановленого строку на заявлення конкурсних кредиторських, однак вони позбавляють такого кредитора права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Колегією суддів встановлено, що заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника подана до суду поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, тому вимоги такого кредитора є конкурсними, однак такий кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Суд апеляційної інстанції наголошує, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14-01/1494), від 28.02.2023 у справі № 910/15200/21). Разом з цим, колегія суддів зауважує, що висновки Верховного Суду, на які посилається ТОВ "Атранс Логістік" у поданій апеляційній скарзі, зроблено у справах про неплатоспроможність фізичних осіб та в межах справ позовного провадження, які стосувалися саме визнання договорів недійсними, фіктивними тощо. Однак, недійсність договорів про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 у цій справі, не є предметом судового дослідження та розгляду вимог кредитора. У свою чергу, ТОВ "Атранс Логістік" до суду першої інстанції з вимогами про визнання недійними відповідних договорів в межах окремого позовного провадження не зверталося та відповідних вимог заявляло, а отже не спростувало презумпції правомірності вимог кредитора. Тому, правовідносини у справі, що переглядається, і у наведених апелянтом постановах Верховного Суду не є подібними. У цій справі судом встановлено, що зобов`язання боржника перед кредитором ОСОБА_1 за вказаними договорами про надання правничої допомоги (№№ 14, 15, 18, 19, 22, 25), які є дійсними та чинним правочинами, залишилось невиконаним і складають загальну суму 253276,00грн. Такі зобов`язання підтверджуються наявними у справі первинними документами, визнаються боржником та розпорядником майна Боровиком Р.Л. Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання грошових вимог кредитора до боржника у загальному розмірі 253276,00грн, строк виконання яких настав до відкриття провадження у цій справі, а отже, дані вимоги є конкурсними, однак заявлені з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ на звернення конкурсних кредиторів. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка. Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Атранс Логістік" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 254, 269, 270, 273, 275, 276, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атранс Логістік" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 у справі №922/2516/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повну постанову складено 04.06.2026. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя П.В. Демідова Суддя О.О. Крестьянінов