Постанова 4802 № 155/1158/25

Справа № 155/1158/25 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М. Провадження № 22-ц/802/695/26 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Власюк О.С., позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Степанюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 16 березня 2026 року, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема: на майновий пай, вартість майна пайового фонду визначена в розмірі 1235,00 гривень або 009 % згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВЛ №0223084, який виданий головою Печихвостівської сільської ради №293 від 27.02.2004 року, на земельну частку (пай) площею 2,50 га, згідно з сертифікату серії ВЛ №0053722 та земельну частку (пай) площею 3,35 га, згідно з сертифікату серії ВЛ №0053723, які видані головою Горохівської РДА на підставі рішення Горохівської районної державної адміністрації №352 від 12.11.1996 року. На вказане спадкове майно померлий ОСОБА_4 03.06.2002 року склав заповіт, який було посвідчено державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори. Згідно з заповітом все належне майно ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 (позивачу). Крім того, до складу спадкового майна також увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельними ділянками, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що 25 січня 2024 року отримав листа від приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Голодевич Г.С. про необхідність прибуття до нього для оформлення спадкових прав. У роз`ясненні нотаріуса №160/01-16 від 23 червня 2025 року, було встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини, а також повідомлено, що позивач має право звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Прийняти своєчасно спадщину не встиг, у зв`язку з тим, що про існування заповіту не знав, оскільки не підтримував з померлим стосунки. Будь-яких повідомлень про смерть ОСОБА_4 позивач не отримував. Також не належав до будь-якої черги спадкування за законом, що підтверджує неможливість усвідомлення факту складання заповіту на його ім`я. Крім того, позивач відбував покарання пов`язане із позбавленням волі, є інвалідом 3 групи по зору. Лише з моменту отримання відповіді нотаріуса дізнався про порушення свого права, а тому строк для прийняття спадщини слід обчислювати саме з цього моменту. Просить визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 . Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 16 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , місце смерті: місто Луцьк Волинська область, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області (а.с. 7). До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 увійшло спадкове майно, а саме: майновий пай, вартість майна пайового фонду визначена в розмірі 1235,00 гривень або 009 % згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВЛ №0223084, який виданий головою Печихвостівської сільської ради №293 від 27.02.2004 року, земельна частка (пай) площею 2,50 га, що розташована в селі Стрільче Горохівського району Волинської області згідно з сертифікатом серії ВЛ №0053722, який виданий головою Горохівської РДА на підставі рішення Горохівської районної державної адміністрації №352 від 12.11.1996 року та земельна частка (пай) площею 3,35 га, що розташована в селі Стрільче Горохівського району Волинської області згідно з сертифікатом серії ВЛ №0053723, який виданий головою Горохівської РДА на підставі рішення Горохівської районної державної адміністрації №352 від 12.11.1996 року (а.с. 10, 11, 12). Крім того, до складу спадщина також входить житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . (а.с. 9). Довідкою Луцького геріатричного пансіонату Волинської обласної ради від 08 серпня 2025 року №237 стверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав в Луцькому геріатричному пансіонаті та перебував на повному державному забезпеченні (наказ №35 від 29.03.2000 року) та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (адреса місцезнаходження Луцького геріатричного пансіонату). За змістом заповіту від 03 червня 2002 року, який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та взагалі все те, що буде належати йому на момент його смерті, та на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 . (а.с. 8). Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82512641 від 11 вересня 2025 року стверджується, що за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі знайдено таку інформацію: 03 червня 2002 року Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області посвідчено заповіт, який зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3-1367, стан чинний. Із дослідженої копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Луцьким МУУ МВС УМВС України у Волинській області 27 червня 1997 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Усичі, Луцького району Волинської області, місцем проживання останнього є АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 5-6). ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи (по зору), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №190896 від 10.09.2019 року, інвалідність встановлена довічно, причина інвалідності: загальне захворювання (а. с. 17). Факт перебування позивача ОСОБА_2 в місцях позбавлення волі стверджується копією довідки про звільнення серії РІВ №10692 від 03.06.2022 року, в якій зазначено, що згідно з вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2017 року, ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на строк 6 років позбавлення волі. З 29 березня 2018 року по 03 червня 2022 року відбував покарання в державній установі «Полицька виправна колонія (№76)», звідки звільнений умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України і прямує до місця проживання: АДРЕСА_3 (а.с. 13). Листом приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Голодевич Г.С. №21/02-14 від 23 січня 2024 року ОСОБА_2 повідомлено про необхідність прибути до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав після померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Голодевич Г. С. з метою оформлення спадкових прав. Відповідно до роз`яснення щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачу від 23 червня 2025 року №160/01-16, приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Голодевич Г.С. відмовила ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У роз`ясненні приватний нотаріус запропонувала громадянину ОСОБА_2 звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.18). Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82665145 від 25.09.2025 року стверджується, що за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі заведено спадкову справу №386/2025, номер у спадковому реєстрі 74404907, місце заведення: Перша Луцька державна нотаріальна контора Волинської області. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82976270 від 21.10.2025 року, після померлого ОСОБА_4 за заявою представника ОСОБА_5 , який діє від імені третьої особи ОСОБА_3 , заведено спадкову справу №386/2025, номер у спадковому реєстрі 74404907. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2025 року №1443/01-16, державний нотаріус Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області Ковальчук Т.Б. відмовила ОСОБА_5 , який діє від імені третьої особи ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на сертифікати на земельну частку (пай), належні померлому ОСОБА_4 , у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Також нотаріус запропонувала громадянці ОСОБА_3 звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не звертались. ОСОБА_2 є спадкоємцем майна після смерті спадкодавця за заповітом, посвідченим 03 червня 2002 року Першою Луцькою державною нотаріальною конторою Волинської області, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №3-1367, однак пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 30.04.2005 року. ОСОБА_3 , яка вважає себе спадкоємцем померлого за законом, спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла, однак претендує на спадкове майно, про що свідчить подана нею нотаріусу заява від 30.07.2025 року та заява про вступ у справу. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визнання додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)). Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18). У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23) зазначено, що «суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язаніз тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував фактично своєю необізнаністю про існування заповіту на його ім`я. Стверджував, що дізнався про заповіт лише отримавши повідомлення нотаріуса. Такі доводи позивача є суперечливими з врахуванням доказів, які містяться в матеріалах справ. Зокрема: саме у позивача був наявний оригінал заповіту від 03.06.2002 року на якому містився напис нотаріуса від 08.04.2011 року про те, що вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався (а.с 8). Необхідно зауважити, що відповідний напис робиться нотаріусом під час відкриття спадкової справи або підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину та означає, що нотаріус перевірив інформацію, і на момент видачі довідки або відкриття справи цей заповіт є чинним, не скасованим і не зміненим іншим документом. Позивач не зміг пояснити коли такий напис було вчинено і за чиїм зверненням. В судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що заповіт був знайдений його дітьми лише після повідомлення у 2024 році нотаріуса (а.с 14) про необхідність оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_4 .. Також у позивача були наявні оригінал смерті ОСОБА_4 та сертифікатів на земельні паї. Вказані обставини дають суду підстави вважати, що позивач не був позбавлений можливості дізнатися про наявність заповіту на його ім`я, при тому, що в суді апеляційної інстанції вказав, що спілкувався з ОСОБА_4 до його смерті, оскільки сам за його проханням помістив у геріатричний пансіонат, був на його похованні. Вказував, що померлий був прихильний до нього, а він відповідно періодично його відвідував у даному закладі. Необхідно зауважити, що ОСОБА_2 , отримавши у січні 2024 року лист приватного нотаріуса про необхідність оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом по сливу 1, 7 роки. Ні в матеріалах справи, ні в судді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не навів поважних доказів та обставин, які перешкодили йому подати у передбачені законом строки заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .. Суд не вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини перебування позивача в місцях позбавлення волі, оскільки ОСОБА_2 відбував покарання з 29.03.2018 р. по 03.06.2022 р., що не відноситься до періоду прийняття спадщини. Матеріали справи не підтверджують також тривалого лікування позивача в межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, які б свідчили про реальну неможливість вчинення процесуальної дії у встановлений строк, а також доказів того, що поганий стан здоров`я об`єктивно унеможливлював своєчасне звернення до нотаріуса аж до часу звернення до суду. Щодо погіршення стану здоров`я позивача у 2019 році, коли останньому встановлена інвалідність 3 групи (довідка до акту огляду МСЕК від 10.09.2019 р.), то зазначена обставина не свідчить про наявність перешкод для прийняття спадщини позивачем, оскільки відповідна подія мала місце вже після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини. Належних та достатніх доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви протягом тривалого проміжку часу а саме: понад 21 рік після смерті ОСОБА_4 , позивач до суду не подав. Натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в задоволенні позовних вимог правомірно було відмовлено. Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку. Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування. Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 16 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий-суддя: Судді: