Постанова 4824 № 761/41529/24
від 04.06.2026 ·П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року м. Київ Справа № 761/41529/24 Провадження № 22-ц/824/1939/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юрковиця 7» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юрковиця 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юрковиця 7» (надалі - ОСББ «Юрковиця 7») звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило суд: -стягнути з ОСОБА_1 на свою (ОСББ «Юрковиця 7») користь заборгованість по сплаті щомісячних внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період часу з 01 липня 2022 року по жовтень 2024 року у розмірі 22 378, 37 грн., 3% річних у розмірі 748, 90 грн., інфляційні збільшення у розмірі 1 694, 50 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн., а також понесені судові витрати. Позов мотивований тим, відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласником в ОСББ «Юрковиця 7». Протоколом Загальних зборів ОСББ «Юрковиця 7» від 07 травня 2021 року затверджено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників багатоквартирного будинку. Однак, відповідач належним чином не виконував та не виконує свої зобов?язання зі сплати внесків, у зв?язку з чим у нього виникла заборгованість за період часу з липня 2022 року по жовтень 2024 року включно у розмірі 22 378, 37 грн. Оскільки, в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, а тому, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року провадження у справі за позовом ОСББ «Юрковиця 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в частині заявлених позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості по сплаті щомісячних внесків за період часу з 01 липня 2022 року по жовтень 2024 року у розмірі 22 378, 37 грн. закрито. РішеннямШевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року позов ОСББ «Юрковиця 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Юрковиця 7» інфляційне збільшення за період часу з січня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 215 (двісті п?ятнадцять) грн. 20 коп. та 3% річних за період часу з січня 2024 року по вересень 2024 року у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСББ «Юрковиця 7» відмовлено. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСББ ?Юрковиця 7? в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: за період часу з січня 2024 року по липень 2024 року, що складає 215, 20 грн. - інфляційні втрати, 81, 54 грн. - 3% річних. Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені возову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не було надано доказів понесених витрат на утримання будинку а також доказів прийняття відповідних тарифів. Крім того у відповідача відсутній обов`язок сплати, оскільки не було укладено відповідного договору, оскільки оголошень про укладення публічного договору не відбулося, та публічний договір опубліковано не було. Зазначає, що предмет та підстави позову це сплата за оплату житлово-комунальних послуг, хоча в платіжних документах зазначено оплата на утримання будинку, таким чином предмет та підстави позову не відповідають наявній заборгованості. Зауважує, що представник позивача не надав повний статут ОСББ, та не має інформації відповідно до яких загальних зборів та коли було встановлено відповідний тариф на утримання будинку. 31 липня 2025 року листом Київського апеляційного суду витребувано матеріали справи № 761/41529/24 з Шевченківського районного суду м. Києва. 22 грудня 2025 року матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Конюшком Д.Б., на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСББ «Юрковиця 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2026 року справу призначено до розгляду. 20 лютого 2026 року від представника ОСББ «Юрковиця 7» адвоката Протаса О.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без задоволення. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку. Встановлено, ОСББ «Юрковиця 7» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку». Отже, ОСББ «Юрковиця 7» здійснює управління будинком АДРЕСА_2 . Згідно витягу з Протоколу №1 Загальних зборів ОСББ «Юрковиця 7» від 07 травня 2021 року, на підставі виключної компетенції більшістю голосів співвласників було затверджено порядок сплати внесків, шляхом щомісячної оплати внесків у розмірі 8, 15 грн/м.кв. При зверненні до суду з вищезазначеним позовом, позивач зазначив, що відповідач не сплачує щомісячні внески на управління (утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території) та внесків до ремонтного і резервного фондів, що призвело до виникнення заборгованості по квартирі АДРЕСА_3 за період часу з липня 2022 року по вересень 2024 року у розмірі 22 378, 37 грн. Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 (а.с.33). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Частини 2 цієї статті унормовано, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Згідно частини 3 цієї статті у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку. Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону 2866-III). Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (стаття 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку»). Згідно окремих положень статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів. Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоповерхового будинку» унормовано, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Як встановлено судом, ОСББ «Юрковиця 7» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та здійснює управління цим будинком. Згідно з витягом із протоколу № 1 Загальних зборів ОСББ «Юрковиця 7» від 07 травня 2021 року загальними зборами співвласників було затверджено порядок сплати внесків, а саме щомісячну оплату внесків у розмірі 8,15 грн за 1 кв. м. Отже, розмір внесків був визначений уповноваженим органом управління ОСББ - загальними зборами співвласників, рішення яких є обов`язковими для всіх співвласників багатоквартирного будинку, незалежно від того, чи брав конкретний співвласник участь у таких зборах та чи голосував за відповідне рішення. А таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів понесених витрат на утримання будинку, а також доказів прийняття відповідних тарифів, є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції Крім того, посилання апелянта на відсутність доказів фактично понесених ОСББ витрат на утримання будинку також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки предметом спору є не відшкодування фактично понесених позивачем витрат у конкретному розмірі, а виконання відповідачем як співвласником обов`язку зі сплати встановлених загальними зборами внесків на управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача обов`язку зі сплати внесків у зв`язку з неукладенням між сторонами окремого договору. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 , а тому в силу закону є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку та зобов`язаний брати участь у витратах на його утримання. Такий обов`язок виникає безпосередньо із закону та статусу особи як співвласника майна, а не виключно з договору. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статті 382 ЦК України власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна такого будинку. Крім того, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника, отже чинним законодавством передбачено обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Таким чином, відсутність укладеного між ОСББ та відповідачем індивідуального договору не звільняє останнього від обов`язку сплачувати внески, встановлені рішенням загальних зборів ОСББ. Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про те, що оголошення про укладення публічного договору не розміщувалося, а сам публічний договір не було опубліковано. Зазначені доводи не мають правового значення для вирішення цього спору, оскільки спірні правовідносини виникли не з договору про надання житлово-комунальних послуг у розумінні спеціального законодавства, а з обов`язку співвласника багатоквартирного будинку брати участь у витратах на управління та утримання спільного майна шляхом сплати внесків, визначених рішенням загальних зборів ОСББ. Доводи апелянта про те, що предметом та підставою позову є оплата житлово-комунальних послуг, тоді як у платіжних документах зазначено оплату за утримання будинку, також не свідчать про незаконність рішення суду першої інстанції. Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду саме у зв`язку з несплатою відповідачем щомісячних внесків на управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також внесків до відповідних фондів ОСББ. Формулювання призначення платежу у платіжних документах не змінює правової природи спірного зобов`язання та не спростовує обов`язку відповідача зі сплати відповідних внесків. Крім того, доводи апеляційної скарги про ненадання представником позивача повного статуту ОСББ та відсутність інформації щодо того, якими саме загальними зборами встановлено відповідний тариф, спростовуються наявними у справі доказами. Судом першої інстанції було встановлено, що порядок і розмір внесків затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «Юрковиця 7», оформленим протоколом № 1 від 07 травня 2021 року. Вказане рішення у встановленому законом порядку недійсним не визнавалося, не скасоване та є чинним, а тому підлягає виконанню всіма співвласниками будинку. Таким чином, саме по собі посилання відповідача на ненадання повного тексту статуту не спростовує факту створення ОСББ, факту належності відповідачу квартири у відповідному будинку, факту прийняття загальними зборами рішення про встановлення внесків та факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання. Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку. Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем, - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року - залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна