Постанова 4824 № 761/15926/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/9141/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 року місто Київ справа №761/15926/25 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А. за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: В квітні 2025 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просили: стягнути з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_2 суму майнових збитків за послугу відновлення постачання електроенергії в сумі 2917,96 грн.; стягнути з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 моральні збитки в сумі 100000 грн.; стягнути з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_2 моральні збитки в сумі 100000 грн. В обґрунтування вимог посилалися на те, що з 2019 року між сторонами виникли договірні відносини та діє договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (особовий рахунок НОМЕР_1 ). Вказували, що 28 березня 2025 року вони виявили, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє електропостачання. Зазначали, що вони звернулися до ТОВ «Київські енергетичні послуги» та відповідно з`ясувалося, що квартиру від`єднали від електромережі начебто за заборгованість, яка виникла внаслідок несплати за електроенергію. Вважають, що відключення відбулося всупереч Правил та договору про надання послуг з електропостачання, що свідчить про наявність протиправних дій відповідача. 28 березня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Київські енергетичні послуги» із заявою про відновлення постачання електроенергії, проте відповідач змусив оплатити послугу з відновлення постачання електроенергії в сумі 2917,96 грн. Посилалися на те, що на день відключення квартири від постачання електроенергії заборгованість була відсутня. Разом з тим, відповідач не дотримався умов пункту 7.5 Правил, зокрема, щодо направлення попередження про припинення повністю постачання електричної енергії позивачам та не повідомлено останніх про намір уповноважених на це установ, відключити квартиру від електропостачання, в інший спосіб, передбачений Правилами. Вказували, що оскільки відповідач в порушення Правил здійснив відключення квартири від постачання електричної енергії, грошові кошти, які сплачені за повторне підключення є збитками. Зазначали, що неправомірними діями відповідача їм завдана моральна шкода, яку враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг душевних, психічних страждань, позивачі оцінюють у 100000 грн. на кожного. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог посилалася на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що на день відключення позивачів від постачання електроенергії - заборгованість була відсутня. Вказувала, що відповідач не дотримався умов пункту 7.5 Правил, зокрема, щодо направлення попередження про припинення повністю постачання електричної енергії позивачам. Зазначала, що судом першої інстанції повністю проігноровані доводи позивачів та незаконно відмовлено у заяві про виклик свідків, які мали підтвердити, що 28 березня 2025 року в квартирі було відсутнє електропостачання, а 05 березня 2025 року електропостачання надавалося. Посилалася на те, що позивачу ОСОБА_1 були спричинені моральні страждання діями відповідача, які призвели до душевних переживань, при тому що позивач є людиною старшого віку, пенсіонерка, а тому, враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнала позивач, вважає, що сума у розмірі 100000 грн. є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди. Вказувала, що 28 березня 2025 року після того як ОСОБА_2 дізнався, що відповідачем було здійснене незаконне відключення від електропостачання, він зазнав моральні страждання, що призвело до загострення його хвороби бронхіальної астми та він вимушений був звернутися до сімейного лікаря, яка надала направлення на госпіталізацію. Та відповідно з 07 квітня 2025 року по 18 квітня 2025 року останній перебував на стаціонарному лікуванні Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. У судовому засіданні апеляційного суду позивачі доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове зсідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. У статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України. Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких можуть бути і договір про надання послуг з розподілу, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, тощо. Частиною четвертою статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами (п.7.1. ПРРЕЕ). Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Згідно з п.8.6.1 VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (далі - Кодекс комерційного обліку), зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору. Відповідно до п.8.6.2 Кодексу комерційного обліку індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) у будь-який спосіб, передбачений ККОЕЕ. Положеннями п.7.5 ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж); створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача. Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла. У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється. Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання. Відповідно до пункту 7.12. відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пунктах 7.5 та/або 7.6 цього розділу, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації. Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку. Таким чином, діючими нормативними актами передбачені право оператора системи відключити споживача від електропостачання та випадки такого відключення. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 лютого 2018 року здійснено державну реєстрацію ТОВ «Київські енергетичні послуги», основний вид діяльності - торгівля електроенергією. Таким чином, відповідач є єдиним постачальником універсальної послуги у м.Києві. ТОВ «Київські енергетичні послуги» здійснює діяльність на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №429. Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 - 2/3 частини та ОСОБА_2 - 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 1995 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 січня 2001 року. Позивачі є споживачами послуг із постачання електроенергії, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до публічного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, постачальником якої є ТОВ «Київські енергетичні послуги». Позивачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно з наданою ТОВ «Київські енергетичні послуги» інформацією, за особовим рахунком № НОМЕР_2 станом на січень 2025 року наявна заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 6216,48 грн. Останній платіж за отримані послуги було здійснено в жовтні 2024 року. 15 січня 2025 року ОСОБА_1 було направлено попередження №5860 (поштове відправлення №0610222470270) про необхідність сплати богу станом на 10 січня 2025 року в сумі 6393,60 грн., у тому числі простроченої заборгованості в сумі 3866,40 грн., яка виникла в період з 01 листопада 2024 року по 10 січня 2025 року та у випадку його не сплати попереджено про припинення постачання електричної енергії з 08.00 год. 03 лютого 2025 року. Крім того, було роз`яснено порядок проведення робіт з відновлення електроспоживання (повторне підключення електроустановки). Згідно з інформацією АТ «Укрпошта», 22 січня 2025 року вказане повідомлення було вручено одержувачу. Оскільки наявну заборгованість за спожиту електроенергію позивачами сплачено не було, ТОВ «Київські енергетичні послуги» скористалося своїм правом та звернулося до ОСР (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») для відключення електроустановки споживача від електричної мережі. Як вбачається з наряду-допуску №3118, складеного ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у квартирі АДРЕСА_2 було припинено постачання електричної енергії 04 березня 2025 року з 13.50 год. до 14.05 год. Позивачі заперечували проти зазначеної дати відключення та наполягали на тому, що датою припинення постачання електричної енергії є 28 березня 2025 року. При цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надали. А відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дата припинення постачання електричної енергії - 04 березня 2025 року підтверджується належними та допустимими доказами. Позивачі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердили, що 03 березня 2025 року вони сплатили частину боргу і 04 березня 2025 року, коли до них прийшли працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відключати електроенергію у них ще був наявний борг, який вони в цей же день сплатили. З матеріалів справи вбачається, що позивачі сплатили борг наступним чином: в лютому 2025 року - 4316,00 грн. (22 лютого 2025 року сплачено 3316,00 грн.), 03 березня 2025 року сплачено 2000,00 грн. та 04 березня 2025 року - 2000,00 грн. (вказані суми зараховані на рахунок відповідача 05 березня 2025 року). Пунктом 4.4 ПРРЕЕ визначено, що датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Таким чином, на момент проведення відключення - 04 березня 2025 року заборгованість позивачами не була сплачена в повному обсязі (грошові кошти не були зараховані на рахунок відповідача). Встановивши, що у зв`язку з наявною заборгованістю за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Київські енергетичні послуги» відповідно до п.7.5 ПРРЕЕ у січні 2025 року надіслало попередження про припинення постачання електричної енергії споживачам за особовим рахунком № НОМЕР_1 , яке останні отримали, однак заборгованість протягом 10 днів з дня отримання попередження не сплатили, а тому постачання електричної енергії до квартири позивачів було припинено 04 березня 2025 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що припинення постачання електричної енергії здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи те, що квартира позивачів була 04 березня 2025 року відключена від електроживлення законно, що не спростовано позивачами в межах даної справи, а відтак у діях відповідача відсутнє порушення пункту 7.5. ПРРЕЕ. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не дотримався умов пункту 7.5 Правил, зокрема, щодо направлення попередження про припинення повністю постачання електричної енергії позивачамспростовуються вищезазначеним. Як зазначили позивачі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції на їх прохання працівники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 04 березня 2025 року не здійснили відключення їм електроенергії. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що електроенергію до квартири позивачів було відключено не 04 березня 2025 року, а 28 березня 2025 року. 28 березня 2025 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ТОВ «Київські енергетичні послуги» про відновлення постачання електричної енергії та просив видати рахунок для оплати послуг з відновлення постачання електричної енергії. Для відновлення постачання електричної енергії на підставі рахунку №95919271, 28 березня 2025 року о 13.48 год. ОСОБА_2 сплатив на рахунок ТОВ «Київські енергетичні послуги» 2917,96 грн., що підтверджується копією квитанції. Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказували на те, що оскільки відповідач в порушення Правил здійснив відключення квартири від постачання електричної енергії, грошові кошти, які сплачені за повторне підключення у розмірі 2917,96 грн. є збитками, які підлягають стягненню з ТОВ «Київські енергетичні послуги». Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено неправомірності дій відповідача у відключенні квартири позивачів від електропостачання, а сплачені ОСОБА_2 кошти у розмірі 2917,96 грн. є вартістю послуги з повторного підключення електропостачання до квартири, а відтак не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та відповідно не підлягають задоволенню. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відсутність порушень закону в діях відповідача має наслідком відсутність вини останнього у спричинені моральної шкоди позивачам, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку. Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)). Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 03 червня 2026 року. Головуючий: Судді: