Постанова 4807 № 317/4767/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/4767/25 Головуючий в 1 інст. Мінгазов Р.В. Провадження №33/807/414/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2026 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Д.О., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Михайлова Д.О. з доповненням на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454492 встановлено, що 15 вересня 2025 року о 10 год. 21 хв. в с. Нове Запоріжжя а/ш Н-23 в бік м. Нікополь 276 км в Запорізькому районі, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Результат тесту: 0,47 ‰ проміле. Тест №1951. Від подальшого права керування транспортним засобом засобу відсторонений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Михайлов Д.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї в яких зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Наголошує, що суд першої інстанції в порушення вимог КУпАП належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що під час складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції порушена процедура проведення огляду. Крім того, з моменту зупинки транспортного засобу до пропозиції пройти огляд поліцейські не оголосили жодної ознаки сп`яніння. Під час огляду не робився пробний забір повітря, що було підтверджено поліцейським під час розгляду справи в суді першої інстанції. Разом із цим, працівник поліції здійснював телефонний дзвінок для отримання пояснень з користування технічним приладом. В матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючі проходження поліцейським навчання та ознайомлення з посібником по експлуатації технічного приладу «Драгер», що в свою чергу свідчить про необізнаність та невміння інспектора ПП ОСОБА_2 використовувати даний прилад. Відсутня пропозиція пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Отже сторона захисту вважає, що результати огляду ОСОБА_1 не можуть бути належним та допустимим доказом його перебування в стані алкогольного сп`яніння, а тому не можна стверджувати, що вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом. Просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ухвалити нову постанову, якою провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, адвокат Михайлов Д.О. звернувся з клопотанням про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, а саме у разі визнання ОСОБА_1 винуватим, застосувати аналогію закону ст.69 КК України і не призначати йому покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 рік. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 через свого захисника, присутність в судовому засіданні його захисника ОСОБА_1 адвоката Михайлова Д.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Під час апеляційного перегляду справи адвокат Михайлов Д.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Наполягав на порушенні працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння, оскільки після його зупинки не було оголошено жодної ознаки алкогольного сп`яніння. Отже вважає, що ОСОБА_1 безпідставно було запропоновано пройти відповідний огляд. Зауважив, що пробний тест приладу не був здійснений. При цьому, поліцейський не був обізнаний з правилами користування спеціального технічного приладу Alcotest Drager та з даного питання консультувався по телефону. Щодо клопотання сторони захисту про застосування аналогії закону, зокрема ст.69 КК України, внаслідок чого не накладати на ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, то суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні з огляду на наступне. Згідно ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Аналіз наведених норм закону дає підстави дійти висновку, що норми КК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального права застосуванню не підлягають. За змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Михайлова Д.О. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції. Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційного суду констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За невиконання вимог пункту 2.9а ПДР України, передбачена відповідальність ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 454492 від 15 вересня 2025 року підтверджується: - роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810, тест № 1951 виготовленою о 10 годині 32 хвилин 15 вересня 2025 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю - 0,47% (а.с. 6); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд водія проведений за допомогою приладу Alkotest DRAGER 6810 результат якого склав 0, 47% (а.с. 7); - письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він вказав, що напередодні, а саме 14 вересня 2025 року вживав два літра пива (а.с. 11); - відеозаписом події (а.с. 14). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння слід зазначити наступне. Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735. Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І). Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції. Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 21213 д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1 , його запинку за порушення п. 9.8 ПДР України. Слідує перевірка документів водія, на запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 відповідає, що вживав алкогольні напої позавчора. Також відеозаписом зафіксовано оголошення поліцейським виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, тремтіння пальців, різкий запах алкоголю з порожнини рота (час запису 05:18 Файл 1702005_00000020250915102123_0016). Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Згода ОСОБА_1 пройти запропонований огляд. Демонстрація працівником поліції ОСОБА_1 приладу Alcotest Drager, оголошення про наявність сертифікатів на вказаний прилад, розкриття ОСОБА_1 індивідуального пакування, в якому зберігається мундштук для приладу Alcotest Drager. Далі, зафіксовано як з дотриманням встановленого законом порядку поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager., за результатами якого встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 0,47 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом у роздруківці до протоколу з приладу «Драгер 6810» від 15 вересня 2025 року, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та зафіксовано відеозаписом події. На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735, а зафіксовані на відео події наявні в достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи. Посилання в апеляційній скарзі на відсутність з боку поліцейського пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 надав згоду пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager, з результатом проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, внаслідок чого йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Аргументи захисника про відсутність в матеріалах справи документів, які підтверджують проходження поліцейським навчання та ознайомлення з посібником по експлуатації технічного приладу «Драгер», що в свою чергу свідчить про необізнаність та невміння інспектора ПП ОСОБА_2 використовувати даний прилад є необґрунтованими з огляду на наступне. Так, звертаючись до змісту оскаржуваної постанови слід зазначити, що суддею місцевого суду було задоволено клопотання сторони захисту та допитано в судовому засіданні інспектора ОСОБА_2 , який з приводу навчання роботи з приладом «Drager Alcotest 6810 пояснив, що проходив відповідне навчання під час початкової підготовки при прийомі на службу. Вказані відомості також підтверджуються і відповіддю начальника Відділу поліції № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області М.Величка № 1185-2025 від 3 листопада 2025 року. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Михайлова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 2 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 317/4767/25