Ухвала КАС ВС № 420/42706/25

УХВАЛА 04 червня 2026 року м. Київ справа №420/42706/25 адміністративне провадження № К/990/24610/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,- УСТАНОВИВ: ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшої державної виконавиці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Кліміченко Г.С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 08 грудня 2025 року про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчого збору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. 09 січня 2026 року на виконання ухвали суду від 30 грудня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру ІНФОРМАЦІЯ_2 сплату судового збору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру сплати судового збору - відмовлено; продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду. 27 січня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру ІНФОРМАЦІЯ_2 сплату судового збору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру сплату судового збору відмовлено. Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачеві. 28 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, справу направити для розгляду до суду першої інстанції. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд зазначає наступне. Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3(повернення позовної заяви), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи позовну заяву, Суд першої інстанції виходив з такого. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Одеським окружним адміністративним судом відповідно до ухвали від 30 грудня 2025 року залишено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги. Ухвалою Одеського адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру сплату судового збору відмовлено. Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачеві. Положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Проте, скаржник належним чином не обґрунтовує у чому полягає порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права при поверненні позовної заяви позивачці на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. З огляду на викладене, автор касаційної скарги повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами при їх ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що станом на день постановлення ухвали про повернення позовної заяви вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху скаржником не виконані. Отже, Суд вважає, що повертаючи позовну заяву з підстав неусунення недоліків позовної заяви, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, судом першої інстанції вірно застосовано положення КАС України. При цьому, Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду першої інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько О.Р. Радишевська