Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1108/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1108/25 Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В., повний текст судового рішення складено 13.05.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючої судді Голуб В.А., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року по справі № 420/1108/25 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 , у якому позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості: по орендній платі за землю з фізичних осіб 76 935 грн. 96 коп. на бюджетний рахунок UA138999980334149815000015624, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Любашівська селищна ТГ/18010900. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов Головного управління ДПС в Одеській області задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, у якій вказала, що всі податкові повідомлення-рішення, які були підставою для винесення оскаржуваного рішення, були скасовані на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду. Відтак, на скасоване податкове зобов`язання не можуть бути нараховані суми недоїмки чи пеня. Крім того, апелянтка наголошує, що частково звернення податкового органу до суду відбулося поза межами строку існування податкового зобов`язання, а саме 1095 днів. Враховуючи вищевикладене, апелянтка просить суд рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/1108/25 від 13.05.2025 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Позивач своїм правом на надання відзиву не скористався. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою про податкову заборгованість станом на 12.12.2024, розрахунку податкового боргу по ОСОБА_2 станом на 12.12.2024 заборгованість зі сплати орендної плати за землю складає 76 935,96 грн. Відповідно до даних інтегрованої картки платника за період з 31.12.2023 по 31.10.2024, ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку орендна плата з фізичних осіб та пені, у загальному розмірі 323 836, 12 грн. Судом встановлено, що заявлена до стягнення із ОСОБА_2 заборгованість по податку орендна плата з фізичних осіб, виникла на підставі нарахування контролюючим органом недоїмки (основний платіж) та пені, відповідно до повідомлень-рішень: № 2545905-2411-1504-UA51120130000064324 від 30.04.2024 в сумі 70 411, 51 грн, № 347361-1315-1504 від 30.06.2018 в сумі 957, 14 грн, № 78956-5507-1504 від 03.06.2019 в сумі 5 567, 31 грн. Також, в матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги форми «Ф» від 30.08.2011 № 704, яка надсилалась платнику податків ОСОБА_3 у зв`язку із наявністю у неї заборгованості зі сплати податку орендна плата з фізичних осіб заборгованості перед бюджетом. За вказаного, оскільки вищезазначена сума боргу перед бюджетом відповідачкою самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу у загальній сумі 76 935, 96 грн., у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що сума податкового боргу залишається несплаченою відповідачкою на момент розгляду справи. За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Водночас колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України). Згідно з приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Так, підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Як уже було зазначено у цій постанові, податковий борг ОСОБА_1 виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань. Водночас рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/416/25 від 22 вересня 2025 року, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 2545905-2411-1504 про визначення сум податкових зобов`язань Урсул О.О. з орендної плати за землю на суму 70 411, 51 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 420/8319/21 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 347361-1315-1504 від 30.06.2018. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 78956-5507-1504 від 03.06.2019 на суму 52 960, 30 грн. за орендну плату фізичних осіб, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області. За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Сталою та послідовною є практика Верховного Суду (зокрема справи № 640/17763/21, №160/13436/22), відповідно до якої у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган, звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу, повинен провести узгодження суми боргу, оскільки податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов`язання. Така інформація є суттєвою для правильного вирішення спору між сторонами, оскільки, як уже було зазначено, стягнення податкового боргу є можливим лише за умови, якщо грошове зобов`язання є узгодженим. Що стосується цієї адміністративної справи, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, є неузгодженими та скасовані судом, що унеможливлює стягнення такого податкового боргу. Поряд із цим, колегія суддів зауважує, що до складу податкового боргу входить пеня, нарахована через несплату грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями № 347361-1315-1504 від 30.06.2018 та № 78956-5507-1504 від 03.06.2019. Водночас, як зазначено вище, вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані у судовому порядку, а тому підстави для стягнення нарахованої на їх підставі пені відсутні. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу не підлягає задоволенню. Оскільки апеляційну скаргу задоволено, судовий збір у розмірі 3633,60 грн підлягає стягненню з відповідача. Керуючись статтями 287, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року по справі № 420/1108/25, - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року по справі № 420/1108/25 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу - скасувати. Прийняти нове судове рішення. Позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу - залишити без задоволення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.А. Голуб Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко