Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/36729/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36729/25 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О., повний текст судового рішення складено 19.01.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Харківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №420/36729/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 29.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнень, просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 № 935250826885 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 21.08.2025 №2506 на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 12.06.2025 №21-156вих-25; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до заяви від 21.08.2025 №2506, виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), визначеного у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 21.08.2025 (дня звернення за перерахунком до відповідача). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на проведення перерахунку пенсії відповідно до заяви від 21.08.2025 №2506, виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), визначеного у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 21.08.2025. Однак, органом Пенсійного фонду відмовлено в проведенні відповідного перерахунку пенсії. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи на тому, що у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а тому саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку пенсії відповідно до довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25 станом на 01.01.2022. Також, суб`єкт владних повноважень акцентує увагу на тому, що повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду. При цьому, суд не може підміняти орган Пенсійного фонду або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з позовними вимогами також не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого, встановленого для осіб, які втратили працездатність, тобто 23610грн. Також, на думку суб`єкта владних повноважень, відсоткове значення розміру пенсії ОСОБА_1 становить 60%, а не 90%, як помилково вказує позивач. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №420/36729/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 №935250826885 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 21.08.2025 № 2506 на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 12.06.2025 року № 21-156 вих-25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до заяви від 21.08.2025 №2506, виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), визначеного у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 21.08.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав, що в період проходження ОСОБА_1 військової служби до його пенсії не можуть застосовуватись обмеження щодо максимального розміру. Також, окружний адміністративний суд вказав, що до перерахунку пенсії ОСОБА_1 має застосовуватися чинна, на момент призначення такої пенсії, норма, що визначала відсотковий розмір пенсії, а саме 90 %. При цьому, внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 60 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку пенсії відповідно до довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25 станом на 01.01.2022. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог органом Пенсійного фонду подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області зазначає, що максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого, встановленого для осіб, які втратили працездатність, тобто 23610грн. Також, на думку суб`єкта владних повноважень, відсоткове значення розміру пенсії ОСОБА_1 становить 60%, а не 90%. У свою чергу, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у яких позивач вказує, що наведені органом Пенсійного фонду в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку позивача, судом першої інстанції рішення в оскаржуваній частині прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне. Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 01.07.2006 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру». З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою від 21.08.2025 щодо перерахунку пенсії на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25. За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 21.08.2025 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 №935250826885 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії. Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.08.2025 №935250826885 позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII та виплати її без обмеження розміру. Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI у статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII у статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри 80 замінено цифрами 70. 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно із частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно із висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього нормативно-правового акту, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема, єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення у сфері пенсійного забезпечення прокурорів. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 (справа №580/5962/20), яка прийнята у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов таких правових висновків: «….колегія суддів уважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема, частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.». Отже, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема, частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Наведені висновки суду апеляційної інстанції також узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в висловленах від 30.12.2021 у справі №500/101/21, та від 12.01.2022 у справі №140/16989/20, від 01.05.2023 у справі №200/4964/21, від 29.07.2025 у справі №420/3345/22. Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (21.08.2025) стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи в досліджуваній частині правовідносин. Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів виходить із такого. За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Названим нормативно-правовим актом внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому, абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. Колегії суддів відмічає, що положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням досліджуваного нормативно-правового акту стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень. Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема, статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. Згідно із п.3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством. Вказаним пунктом визначено вичерпний перелік осіб, до яких не застосовуються обмеження щодо виплати пенсії протягом особливого періоду, а саме: що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у відповідних органах або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. З урахуванням наведеного Верховним Судом у постанові від 01.05.2023 у справі №200/4964/21 сформовано правовий висновок, за яким обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не застосовується саме у період проходження цією особою військової служби або перебування на посадах, перелічених у п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII, а не за фактичної наявності відповідного статусу. Як установлено колегією суддів, підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 28.08.2025 №67/518. Відтак, з огляду на вказане, колегія суддів уважає правильним висновко окружного адміністративного суду про задоволення позову в досліджуваній частині правовідносин, оскільки в період проходження ОСОБА_1 військової служби обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не застосовується. Вищевстановлені судом апеляційної інстанції обставини справи та зроблені висновки спростовують доводи органу Пенсійного фонду стосовно обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в оскаржуваній частині рішення від 19.01.2026 у справі №420/36729/25 висновки щодо відсоткового значення розміру пенсії не відповідають обставинам справи, а тому така частина судового акту підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №420/36729/25 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку пенсії виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), визначеного у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25. Прийняти у вказаній частині нове судове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку пенсії виходячи з розрахунку 90% розміру заробітної плати (грошового забезпечення), визначеного у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 12.06.2025 №21-156 вих-25, відмовити. В іншій частині вимог апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №420/36729/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька