Постанова 4851 № 520/3584/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 р. Справа № 520/3584/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої К.В., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі №520/3584/26 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: І. Зміст позовної заяви та її обґрунтування. Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просив суд: - стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 1 116 426 грн. 13 коп. (один мільйон сто шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість гривень тринадцять копійок) на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, у зв`язку з чим такі підлягають стягненню в судовому порядку. ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №520/3584/26 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Постановлячи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, ОСОБА_1 , згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 та, на підставі розпорядження начальника адміністративного відділу основного КП управління сил і засобів ПС від 11.03.2026 №350/154/2760/пс/дск, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.03.2026 №75 направлений у відрядження для виконання спеціального завдання. Наведене свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у справі №520/3584/26 на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року по справі № 520/3584/26 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги зазначає, що усі курсанти, які відраховуються під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, перебувають у складі Збройних Сил України як мобілізовані, тобто за логікою суду першої інстанції всі справи щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі мають бути зупинені. Зупинення провадження у справі за клопотанням фактично означає зупинення провадження до закінчення воєнного стану, який діє з 24.02.2022 і продовжується вже 17 раз. Разом з тим, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню адміністративного судочинства, так і змісту та меті пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Посилаючись на висновки Верховного Суду скаржник зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження судом у справі призводить до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що влаштовує Відповідача, оскільки відшкодування коштів не потрібно здійснювати. Однак, не відшкодовані відповідачем на користь Харківського національного університету Повітряних Сил витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті, це не отримані державою в особі Міноборони України кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоди безпосередньо інтересам держави, стримуванню збройної агресії Російської Федерації та війні в цілому. З огляду на вид справи, який віднесено до категорії справ незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відсутність нових обставин чи доказів, що унеможливлюють вирішення справи по суті, а також беручи до уваги конституційні гарантії права на судовий захист, принцип розгляду справи упродовж розумного строку та усталену практику Верховного Суду й Європейського суду з прав людини, підстави для зупинення провадження у справі №520/3584/26 відсутні. ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи. Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. V. Обставини, встановлені судом. З матеріалів справи встановлено, що 15.08.2023 ОСОБА_1 підписав з Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, чинність якого було припинено 23.01.2026 у зв`язку з відрахуванням наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 14.01.2026 №4 від подальшого навчання за систематичне невиконання умов контракту. Відповідно до записів військового квитка відповідача серії НОМЕР_2 його зараховано до списків військової частини НОМЕР_3 на посаду механіка (наказ від 24.01.2026 №24). Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.03.2026 №75 солдата ОСОБА_1 , механіка обслуговування літаків, двигунів і засобів аварійного покидання літака інженерно-авіаційної служби транспортної авіаційної ескадрильї 17.03.2026 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , для виконання спеціального (бойового) завдання, терміном з 17 березня 2026 року до окремого розпорядження. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_5 від 04.04.2026 №2874/61/26 ОСОБА_1 у період з 21.03.2026 по 31.03.2026 виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме: у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави (14 армійський корпус, угрупування об`єднаних сил) згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (№1475/дск від 06.05.2024) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а саме у Краснопільській селищній територіальній громаді Сумського району Сумської області. VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі цей строк неодноразово продовжувався і діє на момент розгляду справи. Пунктом 5 частини першої статті 236 КАС визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Колегія суддів зазначає, що інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду. Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини, які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. У свою чергу, аналіз положень пункту 5 частини першої статті 236 КАС дає підстави для висновку, що визначена судом підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови, підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством. Наведені висновки містяться у постановах від 27 лютого 2023 року в справі № 380/7845/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 640/21562/21 (зокрема, на які посилається сам скаржник), від 24 травня 2024 року у справі № 320/11462/21 та інших. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) відступила від висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічні положення містяться в пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та пункті 5 частини першої статті 236 КАС України), сформульованих у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24) (на яку, зокрема, посилається апелянт), та зазначила, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні. При цьому у вказаній постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке: - Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України; - профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації. - з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них. Крім того, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 та, на підставі розпорядження начальника адміністративного відділу основного КП управління сил і засобів ПС від 11.03.2026 №350/154/2760/пс/дск, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.03.2026 №75 направлений у відрядження для виконання спеціального завдання. При цьому відповідно до викладених вище висновків Великої Палати Верховного Суду судова колегія враховує здійснення ОСОБА_1 волевиявлення щодо зупинення провадження у справі, заявленого у відповідному клопотанні до суду першої інстанції. Водночас пункт 5 частини першої статті 236 КАС України передбачає не право суду, а його обов`язок зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Враховуючи наведене нормативно-правове регулювання питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо його застосування, а також підтверджений військовим квитком, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16.03.2026 №75 факт проходження відповідачем з 24.01.2026 по теперішній час військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження. Доводи апелянта щодо необґрунтованого зупинення судом першої інстанції у справі, що призводить до затягування строків її розгляду та перебування учасників справи у стані невизначеності, колегія суддів визнає безпідставними з огляду на наявність обов`язку суду у спірних правовідносинах зупинити провадження у справі та такими, що суперечать положенням пункту 5 частини першої статті 236 КАС України з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові 12.11.2025 у справі № 754/947/22. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі №520/3584/26 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя К.В. Мінаєва Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко