Постанова Волинський апеляційний суд № 752/10416/25

Справа № 752/10416/25 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/591/26 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 червня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я., секретаря Черняк О. В., з участю: представника позивача Синиченко Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року, В С Т А Н О В И В: У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Коллект Центр» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 26 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 3114218007-17188 в електронній формі (одноразовий ідентифікатор R6XPD4A8), відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у розмірі 3 500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом, строк користування кредитними коштами складає 20 діб. Свої зобов`язання за кредитним договором ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» виконало та 26 жовтня 2020 року перерахувало грошові кошти у розмірі 3500 грн на картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . 03 червня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Вердикт Капітал» був укладенийдоговір № 03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року. 10 січня 2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» був укладенийдоговір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року. Позивач також зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 33934,50 грн, з яких 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 30434,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги. Крім цього, 22 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір № 0979900032/1в електронній формі (одноразовий ідентифікатор 4u6z7j), відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» надало відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,75% за один день користування кредитом, строк користування кредитом 30 днів. Свої зобов`язання за кредитним договором ТзОВ «Інфінанс» виконало та 22 листопада 2020 року перерахувало грошові кошти у розмірі 5 000 грн на картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . 11 лютого 2022 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 11-02/22, відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року. 10 січня 2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року. Позивач також зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 0979900032/1від 22 листопада 2020 року належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 194087,50грн, з яких 5 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 133787,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 55300 заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення прав вимоги. Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року та кредитним договором № 0979900032 від 22 листопада 2020 року в загальному розмірі 228022,00 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2736,26 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 25000грн. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року у цій справі позов ТзОВ «Коллект Центр» задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року та договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року в загальному розмірі 228022 грн та судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 2736,26 грн та правничої допомоги в сумі 5000 грн. В задоволені решти вимог позову - відмовлено. Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Безсмертного С. М. подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Коллект Центр» відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просила суд апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засідання представник позивача Синиченко Д.В. заперечила апеляційну скаргу. Інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності. Заслухавши пояснення представника позивача Синиченко Д. В., дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідачки слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову з таких підстав. Задовольняючи частково позов ТзОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд першої інстанції дійшов висновку, позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов?язання за кредитними договорами належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку суд у повному обсязі стягнув з відповідачки в користь позивача. Такі висновки суду не в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За матеріалами справи судом встановлено, що 26 жовтня 2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 3114218007-17188 в електронній формі (одноразовий ідентифікатор R6XPD4A8), відповідно до умов якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит у розмірі 3500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом, строк користування кредитними коштами складає 20 діб (а. с. 15-17). На виконання укладеного кредитного договору кредитодавець 26 жовтня 2020 року перерахував на картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 3 500 грн за допомогою системи iPay.ua, що підтверджується довідкою ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2873_250131145850 від 31 січня 2025 року (а. с. 28). 03 червня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс»» та ТзОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір № 03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року (а. с.12, 13). 10 січня 2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» був укладений договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 3114218007-17188від 26 жовтня 2020 року (а. с. 54-56). Згідно із витягом з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТзОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року у розмірі 33 934,50 грн, з яких 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 30434,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги (а. с. 8). У наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що станом на 16 квітня 2025 року заборгованість за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року становить 33934,50 грн, з яких 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 30434,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги (а. с. 39). 22 листопада 2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір № 0979900032/1 в електронній формі (одноразовий ідентифікатор 4u6z7j), відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» надало відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом, строк користування кредитом 30 днів (а. с. 21, 22). На виконання укладеного кредитного договору кредитодавець 22 листопада 2020 року перерахував на картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 5 000 грн за допомогою системи iPay.ua, що підтверджується довідкою ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2632_250117143104 від 17 січня 2025 року (а. с. 30 зворот). 11 лютого 2022 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 11-02/22, відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року (а. с. 47-49). 10 січня 2023 року між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року (а. с. 54-56). Згідно із витягом з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року ТзОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року у розмірі138 787,50 грн, з яких 5 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 133787,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги (а. с. 9). У наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що станом на 16 квітня 2025 року заборгованість за кредитним договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року становить 194087,50 грн, з яких 5 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 133 787,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 55 300 заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення прав вимоги (а. с. 41). Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (стаття 639 ЦК України). Статтями 526, 527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (частина 1 статті 3 Закону). Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання відпозичальника процентів від суми позики,якщо іншене встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором. Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. При цьому судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитними договорами належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яку слід стягнути з відповідачки. Разом з тим, задовольняючи частково позов ТзОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд першої інстанції повністю погодився з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, та дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача в користь позивача 228022 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором № 3114218007-17188 становить від 26 жовтня 2020 року 33934,50 грн, з яких 3500 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 30434,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги; заборгованість за кредитним договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року становить 194 087,50 грн, з яких 5 000 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 133787,50 заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, 55300 заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення прав вимоги. Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 30434,50 грн та 189087,50грн з огляду на таке. За умовами укладеного кредитного договору № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року сума кредиту складає 3 500грн (пункт 2.2), кредит надається строком на 20 діб (пункт 2.3), зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом. За умовами укладеного кредитного договору № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року сума кредиту складає 5 000 грн, кредит надається строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом. Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами кредитор продовжив нарахування відсотків за користування кредитами поза межами строку дії кредитних договорів. Колегія суддів вважає, що нарахування заборгованості за процентами за кредитними договорами здійснено з порушенням умов кредитних договорів. Відповідно до умов кредитного договору № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року до застосування підлягала процентна ставка у розмірі 1,95 % в день, а тому розмір заборгованості за процентами складає 1365 грн (3500 (тіло кредиту) х 1,95 % х 20 (днів). Відповідно до умов кредитного № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року до застосування підлягала процентна ставка у розмірі 1,75 % в день, а тому розмір заборгованості за процентами складає 2 625 грн (5 000 (тіло кредиту) х 1,75 % х 30 (днів). Отже, з відповідача в користь позивача слід стягнути відсотки за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року в розмірі 1 365 грн та за кредитним договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року в розмірі 2 625 грн. Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за процентами за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року в розмірі 30434,50 грн та за кредитним договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року в розмірі 189 087,50 (133787,50 + 55 300) грн. Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами в розмірі 12490 грн, а саме: за кредитним договором № 3114218007-17188 від 26 жовтня 2020 року у розмірі 4 865, з яких 3500 грн заборгованість за тілом кредиту, 1 365грн заборгованість за процентами; за кредитним договором № 0979900032/1 від 22 листопада 2020 року у розмірі 7625 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2625 грн заборгованість за процентами. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність доказів перерахування кредитних коштів відповідачці первісними кредиторами. За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування доводів позивача щодо наявності на кредитних договорах електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора стороною відповідача не надано. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачкою не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок. Таким чином, апеляційний суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами та невиконання зобов`язань за кредитними договорами, які відповідачка взяла на себе. Слід зауважити, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Колегія суддів вважає, що ТзОВ «Коллект Центр» належними доказами підтверджено факт отримання відповідачкою кредитних коштів за кредитними договорами та наявності відповідної заборгованості за нею. Презумпція правомірності договорів не спростована, а отже, всі права, набуті сторонами за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають безумовному виконанню, в тому числі примусовому. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, щовисновки суду щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами є правильними і такими, що відповідають нормам законодавства, проте, визначаючи розмір заборгованості, суд першої інстанції не врахував усіх встановлених обставин справи, та норм чинного законодавства, які регулюють зазначені правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню. У зв`язку зізміною рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитними договорами, суд апеляційної інстанції на підставі підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України здійснює новий розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до підпунктів «б, в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови апеляційного суду повинна містити зазначення нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позову і стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 12 490 грн, що становить 5,47 % від заявлених вимог (12 490 х 100 : 228 022 = 5,47), а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 149,67 грн (2736,26 х 5,47 : 100 = 149,67) судового збору за подання позовної заяви та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1367,50 грн (25000 х 5,47 : 100 = 1367,50) Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Безсмертного Сергія Миколайовича задовольнити частково. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2026 року у цій справі змінити в частині розміру заборгованості. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 12490 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто) гривень. В задоволенні решти вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 149 (сто сорок дев`ять) гривень 67 копійок судового збору, 1367 (одну тисячу триста шістдесят сім) гривень 50 копійок витрат за надання професійної правничої допомоги. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: