Ухвала КГС ВС № 904/6701/25

УХВАЛА 03 червня 2026 року м. Київ cправа № 904/6701/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Леонтьєвої Людмили Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2026 (у складі колегії суддів: Андрейчук Л.В. (головуючий), Віннікова С.В., Кучеренко О.І.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2026 (суддя Татарчук В.О.) у справі № 904/6701/25 за позовом Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Леонтьєвої Людмили Володимирівни про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 412 458,34 грн, ВСТАНОВИВ: 18.05.2026 Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Леонтьєва Л.В. через систему «Електронний суд» подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2026 у справі № 904/6701/25. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6701/25, зважаючи на таке. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»). За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 904/6701/25) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у справі № 904/6701/25 є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 412 458,34 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржені судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Жодних підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 904/6701/25 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить. Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Суд не вбачає. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6701/25. Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6701/25 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Леонтьєвої Людмили Володимирівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. С. Берднік Судді: В. А. Зуєв І. С. Міщенко